Розділ «Військова служба»

Входимо в невеликий бліндаж з щілинами обсерваційними. Перекриття проти легкої артилерії.

Дим ще стоїть, на столі, посередині лежить великий кусок 6-дюймової гранати, на землі тоже, менші. Вони теплі. Граната попала припадком, розірвалась в перекритті, проламала над столом товсту колоду. Кавалки сталі пішли на боки і вгору, в пролом впало кілько безсильних, навіть стіл не пошкоджено.

Послав Петрову записку. Просив визначить на ніч 20 чоловік поправить шкоду, прислать щось з'їсти.

Несподівано через кров з носа урятувались ми троє од оглушення, певної контузії і поранення. Боки гранатних кусків були гострі.

Ніч пройшла безсонна. Чекаючи на снідання, опустив голову на стіл, задрімав. Сапер спустивсь в "лисячу нору": там вигідніше можна полежать. Сон чуткий. Чую, що хтось іде, голоси. Певно, Василь приніс снідання, веде його висланий сапер.

Скоро справились. Дрімав, може, 40 минут. Сонце зійшло. В щілину видно туман вниз над позиціями, далекі простори рівнини, контури зеленіючих лісів. Знизу по кількох ступенях піднімається група: генерали, полковники, менші чини, командир корпусу, інспектор артилерії і т. д. Схвачуюсь, складаю короткий рапорт. Показую пролом зверху і куски гранати. На столі ставлять телефони, в "лисячу нору" опускаються телефоністи, з ними п. поручик Долобко — всі з нашої телеграфної роти.

На столі карта. Корпусний питає, чи добре знаю позицію, чи можу показать міста, де намічена будова мостів? Показую на докладній карті стисло міста мостів і приготовлених матеріалів.

Короткі питання про потрібний час на будову, де і який міст припадає мені? Киває головою, видимо, задоволений відповіддю. Каже остаться на місті якийсь час. Щораз один з другим пильно дивляться в півкруглу довгу щілину. Поглядають на часи.

Доходе 4.00. З лівого боку ударила тяжка мортира, ближче ляснула різко польова тридюймівка — це японська. Рівно в 4.00. загуло, загриміло, заричало, злилось в оглушаючий хаос огонь сотень, тисяч гармат всіх калібрів польової артилерії.

Окремих стрілів і вибухів не чуть, як не чуть і людського голосу, криву. Здається, клекотить неймовірних розмірів казан на пекельнім огні. Вибравшись нагору, дивлюсь вперед. Дим тисяч снарядів криє видимість. Вилітають вгору огні і чорні стовпи тяжкої артилерії, мішаються з білими хмарками круглих шрапнельних. Далеко снопи чорних гейзерів гаубиць, щораз в іншим місті. Те саме діється вліво і направо.

Замітно зменшилась кількість вибухів чорних і біло-червоних ворожої артилерії. Моє місто при мостові.

Стаю перед корпусним. Блідий, подає руку, раптом цілує, кричить: "Скоріше міст для артилерії!" В очах радість перемоги.

Щосили жену вниз траншеєю. Раптом тишина і зараз многотисячне "ура-а-а!" В атаку бродами пішла піхота.

Василь внизу з сніданням. Кінь з ординарцем. Немає часу їсти. За кілька минут уже на місті. Розбита опора-козел. Маєм запасний. Прилітає кінно Петров, за ни слідом півроти. Міст невеликий, робота закипіла. Долучається рота піхоти, прислана в поміч. Бігом доноситься матеріал, все як належить по порядку: лежень, козел, балки, пластини настилу, одбійниці, поручні. Знову так само, ще раз і ще раз. Петров одразу помчався до легких переправ на поплавках, для піших і возів. Там орудує Романов. Люди працюють з скаженою енергією, важність хвилі розуміють. Вже видно зближаючу батарею.

20 минут часу забрала будова мосту. Одна за другою ідуть, спішать батареї, їх дуже багато! Легких і тяжких.

Сапери і помічна піхота присіли і полягали, одпочивають після короткої напруженої, вичерпуючої тяжкої роботи.

Десь далеко чуть густу оддаляючу стрільбу кулеметів і рушниць. Скоро доходить огонь легкої артилерії. їду глянуть на здобуті позиції. Два ряди колючих широких поясів артилерія знесла. Маси перепутаних дротів проїхать трудно. Окопи з залізобетону, в стрільницях непробиваємі стальні заслони (щити) з отворами для стрільби.

Гнізда для кулеметів надійні, залізобетонні. Артилерія великих шкод не наробила, позавалювала зате більшість стрільниць і щілин в гніздах кулеметів.

Змасований огонь 1300 гармат на нашім стосунково короткім участку загнав в надійні бліндажі оборону, а запоровий вал огню учинив неможливим підхід резерву. Тут мали місто класичні приклади атаки.

1. Накопления і замаскування переважаючої кількості артилерії і мас резерву.