Інакше можна нажить біду. Не уродить ячмінь, овес, змарнується скотинка, порося, кури. Сіно зіпріє, щезнуть в'юни, не збереш грибів.
Чорти напустять туману, заведуть в "око". Лісний хазяїн знищить пастки, сільця.
Не пожалій ложки молока, кусочка сиру в черепку виставить на ніч домовикові — поможе в хазяйстві, в млин поїдеш — не пожалій водяному кинуть під коло кусок яшника — матимеш на зиму сушених в'юнів та іншої риби.
Для лісного хазяїна в криничку чи джерельце лісне не забуде впустить що найдеться: трохи олії, меду, воску, — збереш і насушиш грибів, ягід, поможе піймать в сільце тетерюка, рябця, в пастку попадеться і куниця!
Найлегше з чортами. Прийдеш косить на болота, зроби в обох руках дулі і потикай у всі сторони. Чорти це люблять. Зимою ще прижене в копиці горностая, уб'єш — добрий гріш!
"Все, пане, треба знать, Щоб вік прожить спокійно. Кажете, неправда? Видумки? Поговоріть з старими людьми."
Безнадійна темнота, 100 % неписьменність, мінімальний вплив церкви, ніякої школи. Світ не знає цих людей, вони не бувають в світі, мало ним цікавляться, ще менше вимагають.
До життя все головніше мають своє. Полотно і шерсть на одежу, лико на постоли, овечі шкури на шапку і кожух. Що потребують, привезе жид. Що певен час на візку об'їжджає він "свій район". Збирає яйця, щетину, свіжі шкури, гриби, часами трапиться зимою хутерко лісної звірини.
Привозе голки, нитки, сірники, кресала, сіль, махорку. Дешеві цукорки, цвітні стрічки і нитки до вишивки сорочок для дівчат. Рідко хто уживає лампи, все ж таки керосин у жида найдеться, як і сухий камінь-бублик на гостинець.
За 60 літ наступили великі зміни. Дійшла і перевернула догори ногами в Полицях і навкруги цивілізація.
Пишу про те, що бачив власними очима, чув своїми вухами літом 1916 року. Так було.
Над Стиром середнімВирушаємо на фронт. Задержуємся на квартирах коло м. Рафаловка.
Тут проходе дві лінії позиції: передова над рікою Стиром і резервна в одлеглості 1½ — 2½ км.
Обидві сильно розбудовані, з міцними бліндажами-землянками. Численні кулеметні гнізда, установки малокалібрової траншейної артилерії.
Позиція ворожа на лівій стороні залізниці лежала од нашої в одлеглості коло 300 м. Добре замаскована, зміцнена сильними широкими поясами дротяних загород. Круте взгір'я, трудне до підходу, поросле кущами, де можна було сподіваться замінування.
По правій стороні залізниці позиція одходила далі до 800 м од Стиру. Посередині лежав довгий, з зрізаним верхом горб, котрий домінував над цілою місцевістю. На мапі звався Орлине Гніздо. Трохи знижуючись, цей горб тягся до 3 км і завертав на захід. Далі низина, де в заростях позиція губилась.
Перед Орлиним Гніздом два широкі пояси колючих дротяних загород, коротші пояси з загнутими боками свідчили про висунуте вперед забезпечення — застави.
3-тя рота обслужувала участок довжиною коло 4 км саме проти Орлиного Гнізда. Ключа ворожої позиції.
Од ріки місцевість лагідно піднімалась до горба, була рівна, мало заросла. Ідеально надавалась до оборони. Огонь кулеметів знищить все.
Знову гарячі, працьовиті дні і ночі. Небезпечні розвідки, проміри річки, різання колючого дроту, пошукування замінування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спомини запорожця» автора Авраменко Никифор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Військова служба“ на сторінці 43. Приємного читання.