Розділ «Військова служба»

Обидва розуміли державну потребність посідання берегів Балтійського моря і ставили ціллю пробитись до його вод, Воював перший з шведами коло Фінської затоки і Польщею в Естонії. В Стефанові Баторію спіткав міцного далекоглядючого противника. Немало пролив крові, борючись з окупацією. В гніві забив сина. Був часом в розпачі, жалів учинків, каявся і покутовав.

Петро, ідучи до наміченої цілі, не жалів нікого, чужим йому було почуття покути, каяття, любові. Свої слабші хвилі топив в горілці, розпусті і крові. Коли мова про історію, що назвала Івана IV Грозним, Петра І належало б назвать Лютим. Між огромними скарбами Третьяковської галереї подані образи були для мене і зостались в пам'яті найбільшим враженням.

Поза ними — легенди-билини, закляті в картинах Васнецова, спокійний смуток творчості Левітана, знайомі мотиви в чародійському світі Куїнджі, блискотливі портрети Крамського. Фантастична загадкова тематика Врубеля.

Не старчило б часу і уміння накреслить враження з творчості інших знакомитах мистців.

Настав 1915 рік.

З фронтів доходять відомості. На теренах Франції німців затримано. Німці займають всю Бельгію і великий шмат Франції.

Армії вкопались глибоко в землю, творячи неперервану позицію. Німці посідають перевагу в тяжкій артилерії.

Російська армія одійшла правим крилом з Східної Пруссії. Німці ведуть наступ в керунку Лодзь-Варшава. Тяжкі бої ведуть там сибірські корпуси.

На австрійськім фронті здобуто сильну першокласну кріпость Перемишль. Бої ідуть в керунку на Краків і карпатські перевали.

Турція стала по стороні німців і Австрії. Маємо, значить, новий фронт — турецький!

Дивна річ — потягло до сибіряків! Люде хороші, начальство прихильне. Непогано було і в кінноті, тільки в сибіряків простіше.

В кінці лютого дістав місячний випочинковий одпуск і скерування до… 1-го Запасового саперного батальйону в Харкові!

Дома спіткання, як завше в таких моментах. Багато радості, ще більше сліз. Сестри, Андрій, зяті розпитують про військове життя, бої, враження. Про госпіталь, Москву.

Галя виросла, поповніла. Мама не змінилась, більше клопочеться, щоб чимсь смачнішим почастувать, слухає і час од часу крадькома витирає очі. Всі задоволені з приділу до саперів в недалекім Харкові.

Розуміється, що Галя по-старому є моїм сателітом, пес Гектор також. Вона і всі, крім Андрія, захоплена моїми хрестами. Верхом приємного враження Галі і мого задоволення було припадкове спіткання з старим жандармом вахмістром Калашниковим.

Він перший підніс руку до шапки, оддаючи пошану орденам!

Дуже докладно розпитував Андрій про військове життя на фронті, умови, харчі, настрої і т. д.

Скоро і непомітно пройшов одпуск. З благословенням, бажаннями, сльозами од'їжджав в Харків. Проводжаючих було чимало, переважно молодежі.

1-й Запасовий саперний батальйон містився в казармах 7-го Саперного б-ну. Числив понад 12000 людей. Призвані з запасу і новомобілізовані проходили вишколення і ішли на поповнення на фронт або новоформованих частин. 80 % стану походило з України. Великий % офіцерів-кадровців вийшло з 7-м сап. батальйо ном. Багато молодих.

Призначено мене інструктором саперно-підривних класів. Поруч проваджено класи телеграфно-телефонний і мінний. Праця була спокійна, цікава. Слухачі — 90 % українці з південних теренів з освітою найменше народної школи, уважні, солідні. Рівно 100 чоловік майбутніх унтер-офіцерів.