Розділ «Військова служба»

Далі спереду і боку закублилось, піднявся несамовитий галас, борючі маси почали спішно посуваться наперед.

Гармати замовкли. Од початку німецької атаки до кінця контратаки пройшло не більше 2½ годин.

Боронились німці твердо. їхні резерви і утікаючі займали щораз оборону, стріляли, щоправда, нервово і хаотично.

Атакуючі спинялись на нових позиціях в 2–2½ км од попередніх. Німці одійшли в ліски та десь за горби. їх кулемети повели огонь прикриваючий, а артилерія почала шукать нашу.

Наслідки цього бою були поважні. З нашого боку полягло понад 120, ранено більше 400. Страти німців забитими були непомірно високі — 1:12. До полону взято разом з раненими 8 офіцерів і близько 400 солдатів. Багато зброї ручної і 6 кулеметів.

З документів і слідства з полоненими було усталено, що атакуючі мали перевагу в живій силі 1:2, кулеметах 1:5, артилерії легкій 1:1, тяжкій 0:20.

Був то перший реванш за погром II армії. Власними очима бачив майстерну працю нашої артилерії. Вона зробила більше страт, ніж піхота і кулемети. Не раз пізніше ствержувалась перевага вишколення наших гарматчиків легкої і тяжкої артилерії. Тільки велика перевага кількості була по стороні ворога.

На певен час припинились на нашім участкові поважніші бої. Закріплялись на новій позиції батальйони. Старі займав резерв, з правого боку окопувався якийсь кавказький полк (XVII корп.?).

В офіцерів і стрілків помітна піднесена певність себе і бадьорість. Здобуті кулемети вдвоє збільшили силу автоматного огню.

Пішли десь вище реляції з одержаної перемоги. Поштивий полковник ходив веселий і задоволений. Дякував за будову позиції, обняв і поцілував при присутніх.

Ще раніше прийшли мої речі з повідомленням про признання знаку воєнного ордена Св. Георгія IV ст. Значить, вийшов в герої-кавалери.

Тоді було їх мало. За що таке відзначення, не міг зрозуміть. Пізніше прочитав: "За созданіє непроходімой загради з взорваной маси дерев'єв, покривших шоссе, задержавшей двіженіє вражеской артилерии в важном направленій. Ст. портупей-юнкер действовал по личной инициативе, с непосредственной опасностью для жизні, под действітельним ружейним огнем неприятеля…" і т. д.

Тоді полковник сказав так: "Ви уж теперь останетесь у нас. Подадім Вас к проізводству в первий офіцерскій чін. Тогда как хотітє, ілі останетесь командиром связі, ілі саперной команди, которие теперь ісполняєте".

Поклонився мовчки. Думаю собі: хочеш, старий, задержать довше, то і обіщаєш багато.

Тепер він знову пригадав цю розмову. Ад'ютант таємно усміхнувся. Приділено мені коня з ординарцем. По посаді належиться. Кінь непоганий, гарненький, міцний. Далеко, одначе, йому до небіжчика, вітроногого Орлика.

Позиція будується ночами по обох сторонах. Одлеглість 500–700 м. Сплю переважно вдень. Привезено колючий дріт. Досить м'який, має мало гостряків і малуватий. Хватило тільки обмотать два ряди кілків.

Що ж, і то добре. Стрілок в окопі та ще вночі чує себе певніше за цією бідненькою, скоріше провізоричною загородою.

Перед тим в великих братських могилах поховано своїх і чужих полеглих. Насипано високі могили з хрестами.

Окремо поховано 5 офіцерів, в тім к-ра 1-го б-ну і двох командирів рот. Німецьких значно більше. Один з них сам застрелився.

Зауважив в собі певну зміну. Тоді, в першім бою, на білу зброю, — забиті, ранені, кров зробили гнітюче враження. Не міг довго заснуть і стратив на певен час охоту до іди.