Пільгові кредити надаються в Німеччині: малим і середнім підприємствам – до 100 тис євро на промислове кооперування з іншими фірмами; фірмам, чий річний торговельний оборот не перевищує 300 млн євро (до 50% власних коштів фірми), на модернізацію підприємства, налагодження випуску нової продукції, заходи раціонального використання енергії, а також фірмам, що впроваджують ЕОМ.
Особливий ефект має практика надання пільгових довгострокових позик (20 років). За їх умовами, у перші 10 років нові підприємства взагалі не повертають основної суми позики, а відсотки за неї починають виплачувати тільки з третього року і за пільговою ставкою (третій рік – 2 %, четвертий – 3 %, п'ятий – 5 %). У подальшому рівень відсотка визначається умовами на національному кредитному ринку.
Формою опосередкованого стимулювання інноваційної і інвестиційної активності виробництва є і практика надання податкових кредитів.
Уряд Франції надає такий кредит на рівні 25 % від суми оподаткування малим та середнім підприємствам, які розширюють або модернізують виробництво, паралельно з правом відшкодування до 50% додаткових витрат на НДДКР (але не більше за 40 млн франків для одного підприємства на рік).
У Канаді інвестиційну податкову знижку застосовують як інструмент регіональної науково-технічної політики. Вона поширюється на витрати фірм на нове устаткування та виробниче будівництво (відшкодовується на 7 % від суми податку), для фірм, що створюють нові робочі місця, рівень відшкодування збільшується відповідно до 20-50 %, а в райони з низькими темпами економічного розвитку – до 10 %.
Характерною особливістю державного стимулювання інноваційної діяльності в розвинених країнах сьогодні стає розширення обсягу і характеру амортизаційних пільг приватним компаніям. При цьому в розвинених країнах чітко проявляється пріоритетність окремих галузей та компаній, найінтенсивніше підтримуються виробництва в літакобудуванні та космічній галузях, мікроелектроніці, а також в атомній енергетиці.
У таких країнах, як Німеччина, Франція, Великобританія амортизаційні законодавства передбачають особливо пільговий порядок амортизації (шляхом введення прискорених норм амортизації) прогресивного устаткування, а також устаткування, яке використовують компанії для проведення НД ДКР.
Найбільші пільги в цій сфері надає уряд англійським компаніям, яким дозволено списувати повну вартість технічно передового устаткування в перший рік його функціонування. В Німеччині запроваджені збільшені амортизаційні ставки для нового прогресивного устаткування та капіталовкладень у наукові дослідження та інші. Наприклад, у перший рік можна списати до 40 % витрат на придбання устаткування, приладів та іншого рухомого майна, яке слугує цілям НД ДКР.
Для подолання технічного відставання промисловості в США і забезпечення його конкурентоспроможності на світовому ринку уряд запровадив норми амортизації на рівні 50 % вартості машин та устаткування. Це стимулювало компанії до заміни старого устаткування.
Серед непрямих методів державного регулювання науково- технологічної та інноваційної діяльності важливого значення в сучасних умовах набуває застосування програмно-цільових методів.
При цьому мається на увазі дія стимулювання безпосередніх виконавців і інвесторів тих чи інших цільових наукових, науково- технічних та інноваційних програм і проектів, а також і реалізації спеціальних державних програм щодо стимулювання малого, середнього інноваційного підприємництва, трансферу технологій, партнерств вищих навчальних закладів та академічних установ з промисловими корпораціями тощо.
Зокрема, у США вже протягом декількох років успішно функціонує програма SBIR щодо стимулювання малого інвестиційного бізнесу, програма трансферу технологій від федеральних наукових установ приватним і державним підприємствам CRADA, здійснення проекту реінвестування технологій TRR, а також різними федеральними та місцевими агенціями. Координує діяльність федеральних НДУ у цьому напрямку Консорціум федеральних лабораторій із трансферу технологій FLK, який об'єднує лабораторії та наукові центри, що належать федеральним департаментам та установам.
Проект TRR фактично с програмою спеціального спільного фінансування розроблення технологій подвійного використання, у яких беруть участь ННФ, НАСА та інші федеральні структури, що входять до Ради із конверсії оборонних технологій. Він охоплює завдання, пов'язані не лише з розробленням і впровадженням технологій, але і підготовкою та підвищенням кваліфікації персоналу.
Загалом механізми передавання військових технологій, що розробляються в межах програми Міністерства оборони США, мають декілька аспектів: внутрішньопрограмне передавання технологій під час формування програм досліджень на вищому рівні; передавання технологій для використання в цільових програмах; передавання технологій від військових до цивільних галузей науки та промисловості; запозичення у цивільних організацій-розробників.
У ФРН програма стимулювання коопераційних інноваційних проектів передбачає можливість відшкодування 40-60% витрат на проведення спільних досліджень за рахунок фондів Міністерства освіти, науки, досліджень та технології, а за кооперації з недержавними установами Міністерство відшкодовує ЗО % витрат на НДДКР. Зазвичай такі програми мають чітко визначену регіональну спрямованість і орієнтовані насамперед на розвиток малого та середнього інноваційного бізнесу, зміцнення фінансового стану місцевих дослідницьких структур.
Більшість програм загалом використовують універсальні інструменти. Вони грунтуються на п'ятьох основних принципах стимулювання інноваційної діяльності у виробничій сфері: додаткові виплати на розширення основного та обігового капіталу; субсидії та безвідплатні позики; податкові пільги; прискорена амортизації устаткування; субсидії та створення нових робочих місць.
У Великобританії на державному рівні здійснюється єдина програма субсидування інноваційної діяльності приватних підприємств. При цьому для забезпечення потреб структурної перебудови національної економіки пріоритет надасться технологіям, що мають міжгалузевий характер та багатоцільове при значення. Ця програма дає довготривалі обрії і реалізується на кожному вирізку часу у формі окремих галузевих програм, скорегованих на поточні інноваційні потреби. Зокрема, у різні періоди реалізувались програми підтримки виробників роботів, інформаційного обладнання, користувачів нової техніки тощо. Учасники таких програм поряд із субсидіями отримують і суттєві державні дотації (від 50% до 25-30% витрат фірми). Окрім того, держава фінансувала 20-25% витрат фірми на придбання і встановлення нового обладнання.
За усього різноманіття форм і прийомів стимулювання інноваційної діяльності з боку державних органів у всіх промислово розвинених країнах можна виділити загальне, зокрема:
• узгодженість інноваційної політики з усіма видами державної економічної політики: це виявляється у використанні єдиних економічних інструментів державного впливу, що відповідають вибраному економічному курсу;
• широта впливу: спрямованість на пропозицію інноваційних ідей, ініціювання початкового попиту на результати інноваційних процесів, сприяння залученню в інноваційний бізнес фінансово-кредитних засобів та інформаційних ресурсів, створення сприятливого для інновацій економічного і політичного клімату;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваціями» автора Чухрай Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості стимулювання інноваційного розвитку в провідних індустріальних країнах“ на сторінці 3. Приємного читання.
