Досвід використання світовою спільнотою різноманітних варіантів механізмів надання податкових пільг свідчить про їхні суб'єктивні переваги:
• зберігається автономність суб'єктів інноваційної діяльності та їх економічна відповідальність за вибір напрямів досліджень та реалізації їх результатів;
• механізми податкового стимулювання не прив'язані до щорічного бюджетного процесу зі складною процедурою затвердження видатків, що вимагає меншого узгодження різних відомств та бюрократичної роботи на всіх рівнях державної влади;
• стимулюється ефективність інноваційної діяльності;
• гарантується прозорість і цільове використання наданих пільг.
У промислово розвинених країнах сьогодні спостерігається, з одного боку, зменшення податкового тиску на прибуток корпорацій, а з іншого – застосування широкого спектра фіскальних преференцій виконавцям НДДКР (табл. 3.1).
Зокрема, наприкінці 1990-х років податки на прибутки корпорацій у розвинених країнах досягали від ЗО % у Великобританії до 58 % у Німеччині. Це змусило промисловців ФРН інвестувати капітали в інші країни, зокрема у Великобританію – до 1 млрд фунтів стерлінгів на рік. Тому від 2005 р. федеральний уряд значно знизив податки.
На розвиток податкових пільг була спрямована податкова реформа в США. Податкові стимули позначилися на інвестиціях у розроблення в галузі ядерної фізики, молекулярної біології, оптоелектроніку.
Податок на додану вартість (ПДВ) у США відсутній. А в країнах ЄС, де він наприкінці 1990-х років сягав 22-25 % (Фінляндія, Данія, Норвегія), відповідно до директиви ЄС цей податок повинен бути зниженим до 15 %.
У США, Італії, Великобританії, Канаді, Бельгії, Швеції дозволяється повне відшкодування витрат на НДДКР за рахунок зменшення обсягів оподатковуваного прибутку корпорації.
Спеціальні податкові пільги для компаній, що провадять НД ДКР, запроваджено у Франції та Японії.
У деяких країнах надають знижку з податку на прибуток у розмірі частини приросту відповідних витрат фірми. Наприклад, в Японії з податку на прибуток віднімають 20 % приросту таких витрат – порівняно з максимальним річним рівнем у попередній період, у США – порівняно з їх середньорічним рівнем за попередні три роки.
Таблиця 3.1
Фіскальні преференції, що надаються виконавцям НДЦКР[1]
| Види стимулювання | Країна | Розмір |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. Податкові знижки; вилучення витратна НДЦКР із базової суми оподаткування | США | Зменшення суми податку на прибуток корпорацій: · на 20 % приросту затрат на НДЦКР; на 20 % затрат на фінансування програм фундаментальних наукових досліджень, що здійснюються за договорами з університетами. |
| Італія | 50 % – якщо результати використовуються того самого року; 100 % – якщо результати використовуються понад рік | |
| Японія | • до 20 % – податкова знижка на приватні інвестиції | |
| Бразилія | • до 50 % податку на прибуток для мікроелектроніки | |
| Ізраїль | • 50 % витрат на НДЦКР | |
| Угорщина | • сума валових доходів зменшується на 200 % суми витрат на НДЦКР | |
| Австрія | зменшення оподатковуваного прибутку підприємства на 25 % обсягу витрат на НДЦКР; зменшення оподаткованого прибутку підприємства на 35 % обсягу витрат на НДЦКР, що перевищують середній рівень витрат на НДЦКР за попередні 3 роки | |
| Бельгія | • зменшення оподатковуваного прибутку підприємства на 25 % обсягу витрат на НДЦКР | |
| Норвегія | • зменшення податку на прибуток підприємства на 20 % витрат на НДЦКР | |
| Португалія | • зменшення податку на прибуток підприємств на 20 % за умови, що підприємство зобов'язується спрямувати цю суму на власні НДЦКР; | |
| Франція | зменшення оподатковуваного прибутку підприємства на 50 % різниці обсягу витрат на НД ДКР та середнього рівня витрат на НДДКР за попередні два роки; надання малим та середнім підприємствам, що існують не більше 8 років та витрати яких на НДДКР перевищують 15 % від загальних витрат, статусу малого інноваційного підприємства, який дає змогу користуватися найістотнішими пільгами при здійсненні інвестицій у власні НДДКР | |
| Іспанія | • диференційована система – залежно від виду витрат на НДДКР | |
| Нідерланди | • зменшення обсягу податку на прибуток підприємства та збору на соціальне страхування в обсязі, що дорівнює фонду заробітної плати персоналу, пов'язаного з виконанням НДДКР | |
| Норвегія | • зменшення податку на прибуток підприємства на 20 % інвестицій на придбання результатів НД ДКР від установ, перелік яких визначено Науковою радою Норвегії | |
| 2. Податковий кредит на приріст витрат на НДДКР | Франція | • 25% витрат на НДДКР |
| Канада | • надання податкового кредиту на науково-дослідні та конструкторські роботи на рівні 10-25 % капітальних і поточних витрат на НДДКР залежно від масштабу корпорації та її територіального розміщення | |
| Велика Британія | 100 % витрат на НДДКР для малих та середніх підприємств; 125 % – для великих підприємств | |
| Ірландія | • 20 % від обсягу витрат на прикладні НДДКР | |
| Туреччина | • сплата 20 % річного прибутку підприємства, якщо ця сума не перевищує річних витрат на НДДКР, відтерміновується на 3 роки без нарахування відсотків |
Найсуттєвіші пільги отримують англійські компанії, які мають право на повне відшкодування вартості прогресивного устаткування в перший рік його використання. Для фірм Німеччини до цих пільгових витрат належать і витрати на НДДКР, але рівень відшкодування не перевищує 40 %.
Окрім того, в країнах ЄС діє пільговий режим оподаткування витрат компаній на дослідження та розробки, що провадяться в межах міжфірмової кооперації та серії програм спільних досліджень науково-технічного розвитку європейської спільноти.
У більшості країн світу поширена кредитна підтримка науково-технічного та інноваційного розвитку виробництва.
В Японії, як і в інших країнах (Корея, Малайзія, Тайвань), для стимулювання інвестицій та створення нових технологій використовують систему низьких відсоткових ставок. Наприклад, кредитні ставки на фінансування пріоритетних проектів, який надає японський банк розвитку, на 2-2,5 % нижчі за його стандартні ставки.
Переважно, позитивні реальні ставки сприяють залученню інвестицій, тоді як негативні ставки спонукають власника капіталу скоріше витратити його, ніж накопичувати. Окрім того, така політика разом із механізмами кредитування державними фінансовими інститутами пріоритетних сфер розвитку забезпечила концентрацію та ефективне використання не лише державних, а й приватних фінансових ресурсів.
Позики державного банку розвитку відшкодовують, як правило, 30-50 % вартості інвестиційного проекту та надаються на строк від 5 до 15 років, причому під менший відсоток, ніж кредитами приватних банків. Фірмам, які одержують такі позики, не треба відкривати в банку депозит у розмірі 10% від їхньої суми, як у приватних банках. При цьому особливо слід зазначити, що до витрат на НДДКР зараховують витрати, які пов'язані з отриманням права застосування патенту “ноу-хау”. На початковій стадії економічного піднесення та технологічного переозброєння виробництва до витрат на НДДКР зараховували також витрати на придбання патентів, ліцензій та “ноу-хау”.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваціями» автора Чухрай Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості стимулювання інноваційного розвитку в провідних індустріальних країнах“ на сторінці 2. Приємного читання.
