(7.4)
де t – рік розрахунку (t = 0, 1, 2, ..., T), Т – горизонт розрахунку, який дорівнює часу реалізації проекту.
Група динамічних методів містить: метод чистої дисконтованої вартості, який дає змогу визначити узагальнювальний підсумок платежів на початку планового горизонту; метод внутрішньої норми прибутку, що надає характеристику дохідності інвестиції; період окупності, який, на відміну від статичного, враховує часову структуру платежів; метод індексу прибутковості, що дає змогу визначити прибутковість інвестицій на кожну гривню вкладеного капіталу. Отже, ці показники також відображають різні аспекти інноваційного процесу (рис. 7.5).
Орієнтування динамічних методів на врахування фактора часу може призвести до рішень, не ідентичних статичним. Різниця посилюється також неоднаковими підходами до врахування плати за придбання інвестиційного об'єкта. За динамічними методами їх розглядають як конкретні платежі на початку інвестиційного періоду. За статичними методами ці витрати відображаються як фіксовані амортизаційні відрахування, які компенсують вартість інвестиційного об'єкта.
Окрім того, конструкція динамічних методів дає змогу гнучко враховувати умови залучення капіталу з джерел, що використовуються для фінансування, та схему його повернення; вводити інструменти додаткових інвестицій та додаткового фінансування; відображати зміни процентних ставок, що відбуваються протягом аналізованого періоду.
Окрім зазначених на рисунку граційних показників, доцільно охарактеризувати також метод аналізу чутливості та метод визначення точки беззбитковості.
Рис. 7.5. Характеристика основних динамічних показників ефективності інновацій та їх розрахунок[2]
Аналіз чутливості – це метод аналізу проектного ризику, використовуючи який можна визначити, як зміниться значення чистого дисконтованого доходу (ЧТВ) за заданої зміни вхідної змінної за інших умов. Метод передбачає:
• визначення ключових змінних, які впливають на значення ЧТВ;
• встановлення аналітичної залежності ЧТВ від ключових змінних;
• розрахунок базової ситуації, тобто встановлення очікуваного значення ЧТВ за очікуваних значень ключових змінних;
• зміну однієї з вхідних змінних на потрібну величину (зазвичай на 10%); при цьому всі інші значення фіксовані; проводиться послідовно для всіх вхідних змінних;
• розрахунок нового значення та його зміни у відсотках;
• розрахунок критичних значень змінних проекту та визначення най чутливіших із них; критичне значення показника – значення, за якого чиста теперішня вартість дорівнює нулю (ЧТВ = 0);
• аналіз отриманих результатів і визначення чутливості ЧТВ до зміни вхідних параметрів.
За результатами аналізу приймають рішення про запобігання негативному впливу чинників, які є критичними для проекту. Рішення про інвестування коштів у інноваційний проект приймають, як правило, за наявності альтернативних варіантів проектів та їх зіставлення за вигідністю. Якщо величина ЧТВ є позитивною для всіх альтернативних проектів, необхідно вибрати той із них, де ЧТВ буде більшою.
Точка беззбитковості. Використовують метод для визначення обсягу нової продукції, який потрібно реалізувати на ринку за прогнозного рівня цін на неї, досягнення якого забезпечуватиме прибутковість проекту.
Із кількох альтернативних варіантів реалізації проекту приймають той, який забезпечить більший запас фінансової міцності. Ним є різниця між прогнозним рівнем попиту на продукцію і критичним її обсягом.
Особливої уваги заслуговує у контексті оцінювання інноваційних процесів показник тривалості досягнення точки беззбитковості (BET – break even time), який розробили свого часу працівники компанії Hewlett Packard для оцінювання ефективності повного циклу розроблення нового продукту. ВЕТ вимірює тривалість часу від початку розроблення нового виробу до моменту, коли прибутки від реалізації цього виробу покрили інвестиції у розробку (рис. 7.6).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваціями» автора Чухрай Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обґрунтування та методи оцінювання економічної ефективності інноваційної діяльності організації“ на сторінці 4. Приємного читання.
