Найбільше інноваційних та інвестиційних проектів виконується в енергоощадних галузях, машино- та приладобудуванні, медицині та фармакологічній галузі, металургії, інформаційних технологіях і телекомунікаціях та деяких інших галузях.
Найуспішнішою є діяльність двох технопарків “Інститут монокристалів” та “Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона”, які в 2003 році порівняно з 2002 роком більш ніж удвічі збільшили обсяг реалізованої інноваційної продукції та відповідно перерахованих платежів до державного бюджету та державних цільових фондів.
Наступний рівень у розвитку інноваційної структури – технополіс. Він зазвичай виникає там, де переплітається діяльність сусідів – технопарків.
Технополіс – це спеціально створений комплекс в одному регіоні поблизу центру наукових ідей (невеликому місті з розвиненою інфраструктурою), який містить фірми і заклади, що охоплюють повний інноваційний цикл. На відміну від технопарку, він утворюється спеціально і обов'язково містить увесь комплекс інноваційного процесу. Наприклад, в Японії містом фундаментальних досліджень вважають Цукубу, в якому розташовано 30 з 98 провідних державних дослідних інститутів і 2 університети.
Різновидом технополісів є регіональні агломерації, що характеризуються комплексністю, великою територією, нерегульованістю процесів, активізацією венчурного капіталу (наприклад, Силіконова долина в Каліфорнії, куди входять Стенфордський науковий парк і 12 дослідних центрів).
Особливості розвитку малого інноваційного бізнесу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваціями» автора Чухрай Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ“ на сторінці 4. Приємного читання.
