Розділ 12. ВИКОРИСТАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

*44: {Там само. }

Економічний та науково-технологічний розвиток вітчизняного машинобудування — опора та головна ланка національної економіки. Зростання інвестиційного попиту зумовило випереджальні темпи виробництва продукції машинобудування. За чотири роки обсяги машинобудування подвоїлися. У 2003 р. вони зросли на 35,8 %*45. Інноваційно-інвестиційне оновлення виробничого потенціалу забезпечить стабільність та підвищення рівня розвитку національної економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках. Зазначимо, що наявні позитивні процеси введення нових потужностей, а поряд з цим негативом є досить низький відсоток вибуття основних фондів (1%). Найбільшим обмеженням розвитку машинобудування на сучасному етапі автори*46 вважають: домінування дорогого імпорту; надвисокі ціни (за паритетами купівельної спроможності), які становлять 80 % рівня США. У такому разі суб'єкти господарювання з часом втратять належну мотивацію до здійснення довгострокової інвестиційної стратегії.

*45: {Гальчинський А., Льовочкін С. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання України // Економіка України. — № 6. — 2004. — С. 4—11.}

*46: {Там само. }

Машинобудування в Україні не відіграє помітної ролі в насиченні внутрішнього ринку товарами тривалого користування, що і формує цикли економічного зростання. Структура промислової продукції в Україні така: сировинна продукція — 67,8 %; інвестиційна — 12,9; товари широкого вжитку — 18; товари тривалого користування (ТТК) — 1,3 %. Це нераціональна структура, яка відображає переважно сировинну орієнтацію економіки України та незначну частку інвестиційних товарів і ТТК. І саме вони найбільшою мірою втілюють технологічних прогрес та потенційні можливості економіки щодо її відтворення на сучасному етапі. У структурі обробної промисловості частка машинобудування така*47 (%):

*47: {The World Bank “World Development Indicators”. – 2002. – C. 212-215; 2004. – C. 190-193. }

Нідерланди 25

Росія 19

Україна 13,6

Угорщина 26

Швеція 39

Фінляндія 24

Як свідчить світовий досвід, без повноцінного відновлення виробництва машин, обладнання, приладобудування, транспортного машинобудування тощо не можна оновити виробничий потенціал та підвищити конкурентоспроможність економіки в цілому.

Технологічна структура інвестицій в основний капітал наведена в табл. 12.4, що свідчить про витрати на будівельні та монтажні роботи на рівні 39—43 % й інвестування на обладнання, інструмент понад 50 %.

Таблиця 12.4. Напрямки інвестицій в основний капітал

На думку С. Дорогунцова та А. Федорищева, через зовнішні зв'язки гальмуються процеси відтворення (вивозиться сировина в обмін на продукти) і скорочується внутрішня можливість нагромадження та відповідно впровадження нової техніки та технологій. Нагромадження можливе тільки за умови безперервного виробництва і реалізації продукції, за їх порушення немає підґрунтя для подальшого розширеного відтворення виробництва. Цей напрям формується під впливом держави щодо підтримання пропорції між нагромадженням та споживанням, між промисловістю та сільським господарством і е базою матеріально-виробничого забезпечення ефективності виробництва.

Динамічність середовища функціонування промислових підприємств завжди викликає зміну умов впровадження інвестицій. Позитивні зміни можуть зумовити підвищення, а негативні — спад мотивації інвесторів, наслідком чого і є розвиток чи згортання інвестиційних процесів відтворення основного капіталу. Відтворювальний процес потребує інвестиційної підтримки на усіх стадіях від проектування до експлуатації.

Ринкові відносини в Україні зумовлюють суттєве реформування існуючих форм і методів інвестиційного забезпечення відтворення основного капіталу й реальних джерел. Підвищення інвестиційної активності всіх видів економічної діяльності має забезпечити рівень відтворювального процесу, достатній для стабілізації виробництва.

Сучасний стан інвестиційної забезпеченості відтворення основного капіталу в Україні характеризується зменшенням ролі держави як інвестора і розвитком приватних інвестицій, формуванням інвестиційної інфраструктури. Ці процеси модифікують структуру інвестиційного капіталу за формами власності й джерелами фінансування. Насамперед йдеться про механізм мобілізації інвестиційних ресурсів та їх ефективного розміщення відповідно до ринкової економіки.

Загальна потреба в інвестиційних ресурсах зумовлюється обсягом оновлення основних фондів. Сьогодні в Україні немає коштів для забезпечення розширеного відтворення основного капіталу, тому економіка в цілому не відповідає вимогам часу.