Розділ 12. ВИКОРИСТАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

2) рівень фінансових доходів на 1 грн витрат (РДф.д):

3) рівень інших доходів на 1 грн витрат (РДів):

Наведені та розглянуті показники можуть бути рекомендовані та запропоновані для проведення аналізу інвестиційної діяльності підприємства (табл. 12.2).

Таблиця 12.2. Групи показників для проведення аналізу інвестиційної діяльності

Запропоновані показники можуть використовуватися як підприємствами незалежно від форми власності, організаційно-правової форми господарювання щодо оцінки інвестиційної діяльності, так і інвесторами для відбору підприємств щодо інвестування. Кількість обраних показників для проведення аналізу інвестиційної діяльності залежить від мети користувача цієї інформації, форми власності, організаційно-правової форми господарювання, галузі, особливостей виробничої діяльності тощо.

Наступний етап проведення аналізу використання інвестиційного потенціалу — це аналіз руху грошових коштів за всіма видами діяльності (операційної, інвестиційної та фінансової на основі фінансової звітності (ф. № 3). Рух грошових коштів за операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю дає змогу визначити прибутковість за цими видами діяльності та підприємства в цілому і водночас — дефіцит або надлишок грошових коштів. Ф. № 3 відображає порядок фінансування операцій будь-якого підприємства та використання ним фінансових ресурсів за видами діяльності. Інформація про рух грошових коштів корисна тим, що вона надає користувачам фінансової звітності базу щодо оцінки спроможності підприємства залучити та використовувати грошові кошти та їх еквіваленти. У розділі 10 досить детально наведені підходи щодо аналізу результатів руху грошових коштів від усіх видів діяльності та якість управління підприємством у цілому. На другому етапі аналізу інвестиційного потенціалу підприємства рекомендується використовувати методичні підходи щодо руху грошових коштів за всіма видами діяльності, їх взаємозв'язок та взаємовплив на оцінку якості управління грошовими потоками підприємства.

Результати апробації запропонованої методики оцінки інвестиційного потенціалу підприємства підтвердили практичну її значимість та можливість рекомендувати її до практичного використання суб'єктами господарювання. Це дозволить підприємствам: об'єктивно оцінити фінансово-господарську діяльність, взаємозв'язок та вплив окремо кожного виду діяльності на загальні результати; оперативно приймати відповідні управлінські рішення щодо поліпшення використання насамперед інвестиційного потенціалу з урахуванням можливих джерел, їх оптимізації та ефективності. З урахуванням розмірів, організаційно-правової форми господарювання, предмета діяльності, галузі та інших особливостей підприємства запропонована методика дозволить визначити межу щодо оцінки "якості" управління грошовими потоками підприємства (добра, нормальна, кризова) та переходу в іншу (гіршу чи кращу) стадію для кожного окремого суб'єкта господарювання. Усе це забезпечить можливість передбачити (спрогнозувати чи спланувати) заходи щодо поліпшення фінансовою гнучкості, платоспроможності та ділової активності з боку керівництва всіх рівнів для підвищення інвестиційного потенціалу підприємства.

12.3. Використання інвестицій в Україні

Формування інвестиційного потенціалу кожного суб'єкта господарювання пов'язане насамперед з ефективним здійсненням відтворення основного капіталу. У ринковому господарстві інвестиційна діяльність реалізується механізмами інвестиційного ринку, і з його допомогою в економіці здійснюється кругообіг інвестицій, перетворення інвестиційних ресурсів у вклади. Інвестиційна діяльність — це процес зміни вартості у часі функціонуючого основного капіталу в економічній системі, тобто процес збільшення виробничих ресурсів.

У сучасних умовах національна економіка вже має деякі характеристики, які свідчать про те, що господарський механізм, хоч і не послідовно, все ж таки рухається до ринку. Неконкурентоспроможними і безперспективними стають ті виробництва, які базуються на застарілих технологіях та не мають сучасного науково-технологічного потенціалу.

Держава і ринок — це сукупні регулятори інвестиційної діяльності на всіх рівнях. Інвестиції в Україні — один з найсуттєвіших факторів макроекономічної рівноваги, головною метою для національної економіки є забезпечення за рахунок виробничих інвестицій та заходів стабілізації економічного стимулювання зростання виробництва і ВВП.

Нагромадження основного капіталу — це вкладення коштів у матеріальні та нематеріальні активи (фонди) з метою виробництва продукції (товарів, надання послуг, виконання робіт) та створення доходу. Нагромадження складається з таких елементів: придбання основних фондів, витрат щодо удосконалення матеріальних активів, витрат щодо передання прав власності тощо.

За роки незалежності (1995—1999) показники розвитку економіки мали тенденцію до зменшення, але починаючи з 2000 р. було досягнуто поліпшення окремих показників. Так, з 1998 р. почали зростати інвестиції в основний капітал (табл. 12.3).

Таблиця 12.3. Індекси ВВП та інвестицій в Україні, % до попереднього року

Закінчення табл. 12.3

Зростання обсягів ВВП, промислової продукції та вкладення інвестицій свідчать, що 2000 р. став для України переломним щодо динаміки економічних показників. Збереження позитивної тенденції протягом 2000—2002 pp. підтверджують макроекономічну стабільність, і це є свідченням, що вітчизняна економіка вступила у фазу економічного зростання. Однак за період кризи в економіці протягом 10 років в Україні накопи лося багато проблем.

За 12 років (1990—2002 pp.) темп падіння валового накопичення в середньому за рік перевищив 13 %, і це свідчить про негативний вплив інвестиційної активності на макропоказники в цілому. В останні роки 54,6 % обсягів освоєних коштів припадало на новозбудовані об'єкти (щодо придбання машин, обладнання, устаткування) та на реконструкцію і технічне переоснащення підприємств*43, і це майже вдвічі більше, ніж в 1995 р. Близько 40 % освоєних коштів було використано на будівельно-монтажні роботи.

*43: {Шнипко О. Нагромадження основного капіталу як фактор конкурентоспроможності економіки // Економіка України. — 2005. — № 7. — С 23—35.}

Обсяги інвестицій в основний капітал мають позитивну динаміку зростання в такі сфери: культури та спорту, охорони здоров'я та соціальної допомоги, розваг та відпочинку. Незначна частка (0,4 %) загального обсягу освоєних коштів припадала на інвестиції в основний капітал організацій, які здійснюють науково-дослідні розробки. Відзначимо постійне зростання цих інвестицій за останні три роки.

У національній економіці надається перевага обробним галузям. Сировинні та паливно-енергетичні галузі промисловості концентрують майже половину обсягів інвестицій в основний капітал України, а інша половина — в обробні галузі. Частка капітальних вкладень у цьому секторі промисловості на 6—11 % пунктів перевищує їх частку випуску промислової продукції. У секторі інвестиційно-спрямованих видів промислової діяльності ситуація інша: частка капітальних вкладень у 1,5 рази нижча від частки випуску, а в машинобудуванні — у 1,45 рази*44. Це було забезпечено за рахунок зрушень у 2003 р. В обробній промисловості 85 % капіталовкладень спрямовується на реконструкцію та технічне переоснащення підприємств. Криза в інвестиційній сфері та перекоси у структурі капітальних вкладень значно прискорили рівень зносу і без того застарілих основних фондів. В Україні строки експлуатації основних засобів значно перевищують рекомендовані нормативні строки служби.