Таким чином, при незмінному диференціалі коефіцієнт фінансового левериджу є головним генератором як зростання суми і рівня прибутку на власний капітал, так і фінансового ризику втрати цього прибутку. Аналогічним чином, при незмінному коефіцієнті фінансового левериджу позитивна чи негативна динаміка його диференціала генерує як зростання суми і рівня прибутку на власний капітал, так і фінансовий ризик її втрати.
Процес оптимізації структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності можна розглянути по табл. 9.2.
Як видно з наведеної табл. 9.2, найбільша величина рентабельності власного капіталу (21%) була отримана у варіанті IV. В подальшому рентабельність власного капіталу має тенденцію до зменшення, так як коефіцієнт фінансового важеля досягнув свого оптимального значення 1,0, що визначає співвідношення позикового та власного капіталу в пропорції 90 / 90 та наступні позики недоцільні. Необхідна умова приросту чистої рентабельності власного капіталу: рентабельність активів більше середньої відсоткової ставки за кредит. Саме такий максимальний результат отриманий у варіанті IV (27% > 26%).
Отже, здійснення таких розрахунків з використанням механізму фінансового важеля дозволяє визначити оптимальну структуру капіталу, яка призводить до максимізації рівня фінансової рентабельності.
Таблиця 9.2. Розрахунок коефіцієнта фінансової рентабельності при різних значеннях коефіцієнта фінансового важеля
№ | Показники | Варіанти | ||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
1 | Власний капітал, млн. грн. | 90,0 | 90,0 | 90,0 | 90,0 | 90,0 | 90,0 | 90,0 |
2 | Обсяг позикового капіталу, млн. грн. | - | 22,5 | 45,0 | 90,0 | 135,0 | 180,0 | 225,0 |
3 | Загальний обсяг капіталу (ряд.1 + ряд.2), млн. грн. | 90,0 | 112,5 | 135,0 | 180,0 | 225,0 | 270,0 | 315,0 |
4 | Коефіцієнт фінансового важеля | - | 0,25 | 0,5 | 1,0 | 1,5 | 2,0 | 2,5 |
5 | Економічна рентабельність сукупного капіталу, % | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 |
6 | Відсоткова ставка за кредит з врахуванням ризику, % | - | 25 | 25,5 | 26 | 26,5 | 27 | 27,5 |
7 | Прибуток з урахуванням процентів за кредит (ряд. 3 х гр. 5 : 100), млн. грн. | 24,30 | 30,38 | 36,45 | 48,60 | 60,75 | 72,90 | 85,05 |
8 | Сума процентів за кредит (ряд. 2 х ряд.6 : 100), млн. грн. | - | 5,63 | 11,48 | 23,40 | 35,78 | 48,60 | 61,88 |
9 | Прибуток без урахування суми процентів за кредит (ряд. 7 — ряд. 8), млн. грн. | 24,30 | 24,75 | 24,98 | 25,20 | 24,98 | 24,30 | 23,18 |
10 Ставка податку на прибуток, % 25 25 25 25 25 25 25 | ||||||||
11 | Сума податку на прибуток (ряд. 9 х ряд. 10 / 100), млн. грн. | 6,08 | 6,19 | 6,24 | 6,30 | 6,24 | 6,08 | 5,79 |
12 | Чистий прибуток (ряд.9 — ряд.11) | 18,23 | 18,56 | 18,73 | 18,90 | 18,73 | 18,23 | 17,38 |
13 | Рентабельність власного капіталу ((ряд. 12 : ряд. 1) х 100), % | 20,25 | 20,63 | 20,81 | 21,00 | 20,81 | 20,25 | 19,31 |
14 | Приріст рентабельності власного капіталу, % | - | 0,38 | 0,19 | 0,19 | -0,19 | -0,56 | -0,94 |
4. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Процес оптимізації базується на попередній оцінці власного та позикового капіталу при різних умовах його залучення та здійсненні розрахунків середньозваженої вартості капіталів.
Таблиця 9.3. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу при різній його структурі
№ | Показники | Варіанти | |||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
1 | Загальна вартість капіталу, % | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
2 | Варіанти структури капіталу, % | ||||||||
2.1 | Власний (акціонерний) капітал, % | 25 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 100 |
2.2 | Позиковий капітал, % | 75 | 70 | 60 | 50 | 40 | 30 | 20 | |
3 | Норма дивіденду, % | 7 | 7 | 7 | 7 | 7 | 7 | 7 | 7 |
4 | Мінімальна процентна ставка з урахуванням премії за кредитний ризик, % | 28,0 | 27,5 | 27,0 | 26,5 | 26,0 | 25,5 | 25,0 | - |
5 | Ставка податку на прибуток | 0,25 | 0,25 | 0,25 | 0,25 | 0,25 | 0,25 | 0,25 | 0,25 |
6 | Податковий коректор (1 — ряд. 5) | 0,75 | 0,75 | 0,75 | 0,75 | 0,75 | 0,75 | 0,75 | 0,75 |
7 | Ставка проценту за кредит з урахуванням податкового коректора (ряд.4 х ряд.6), % | 21,0 | 20,63 | 20,25 | 19,88 | 19,5 | 19,13 | 18,75 | - |
8 | Ціна складових елементів капіталу, % | ||||||||
8.1 | Власного капіталу ((ряд.2.1 х ряд.3) : 100) | 1,75 | 2,1 | 2,8 | 3,5 | 4,2 | 4,9 | 5,6 | 7,0 |
8.2 | Позикового капіталу ((ряд.2.2 х ряд.7) : 100) | 15,75 | 14,44 | 12,15 | 9,94 | 7,8 | 5,74 | 3,75 | - |
9 | Середньозважена вартість капіталу (СВК) ((ряд.8.1 х ряд.2.1) + (ряд.8.2 х ряд.2.2)) : 100 | 12,25 | 10,74 | 8,41 | 6,72 | 5,64 | 5,15 | 5,23 | 7 |
Вирішення задачі побудовано на виявленні тенденції зміни ціни кожного джерела ресурсів при зміні фінансової структури підприємства. Згідно з дослідженнями провідних вчених, зростання частки позикових коштів у загальній сумі джерел супроводжується більш швидкими темпами зростання ціни власного капіталу, ніж ціни позикових коштів. Виходячи з того, що ціна позикових коштів дещо нижча, ніж власних, стверджують, що існує оптимальна структура капіталу, що мінімізує їхню середньозважену ціну, а відповідно, максимізує ціну підприємства.
Ціна підприємства має важливе значення для досягнення стратегічної мети підприємства, так як її зростання призводить до зростання цінності підприємства, його привабливості з точку зору власників майна.
Але оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації середньозваженої ціни капіталу має недолік, так як не враховує впливу сформованої структури на результативні показники діяльності підприємства.
За даними табл. 9.3 мінімальна величина середньозваженої вартості капіталу досягається у варіанті VI (5,15%) при співвідношенні між власним та позиковим капіталом, рівним 0,43 (70% / 30%). Така структура капіталу дозволяє максимізувати ринкову вартість підприємства.
5. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод пов'язаний з вибором більш дешевих джерел фінансування активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства розподіляються на такі три групи:
а) необоротні активи;
б) постійна частина оборотних активів (незнижуваний мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення поточної операційної діяльності);
в) змінна частина оборотних активів.
Існує три підходи до фінансування різних груп активів підприємства: консервативний, помірний та агресивний.
При консервативному підході приблизно 50% змінної частини оборотних активів формується за рахунок короткострокових зобов'язань, інші 50% змінної частини, постійна частина оборотних активів та необоротні активи покриваються власним капіталом та довгостроковими зобов'язаннями.
При помірному підході 100% змінної частини оборотних активів формується за рахунок короткострокових зобов'язань, а 100% постійної частини — за рахунок власних коштів, що дозволяє встановити конкретні його значення на майбутній період. В процесі такого вибору враховуються індивідуальні особливості діяльності кожного підприємства. Заключне рішення по даному питанню дозволяє сформувати на прогнозований період найбільш прийнятну для підприємства структуру капіталу.
При агресивному підході 100% змінної частини та 50% постійної оборотних активів формується за рахунок короткострокових зобов'язань, решта постійної частини оборотних активів та необоротні активи фінансуються за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов'язань.
Виходячи зі свого ставлення до фінансового ризику керівництво підприємства обирає один з розглянутих варіантів фінансування активів. Враховуючи, що на сучасному етапі довгострокові позики підприємствам практично не надаються, тоді обрана модель фінансування активів буде представляти співвідношення власного та позикового (короткострокового) капіталу, тобто оптимізувати його структуру з цих позицій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інвестування» автора О.М.Пєтухова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 9. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ“ на сторінці 10. Приємного читання.