Розділ «2.5. Інститути спільного інвестування»

Інвестування в інвестиційні фонди — один з найбільш поширених і високоефективних способів вкладення коштів у сучасному світі. Основною метою діяльності інвестиційних фондів є об'єднання (залучення) грошових ресурсів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Об'єднання капіталів багатьох вкладників дозволяє розширити спектр інвестиційних можливостей, знизити витрати і здійснювати професійне управління цими коштами. Вкладення в інвестиційні фонди має ряд переваг перед іншими можливими способами довгострокових вкладень, допомагаючи не лише уникнути знецінення грошей внаслідок інфляції, але й отримувати стабільний і високий дохід.

Інвестиційні фонди призначені для надійного короткострокового й довгострокового розміщення грошових ресурсів, для отримання доходу та довгострокового накопичення.

Перший інститут спільного інвестування у вигляді інвестиційної компанії з'явився у Бельгії у 1822 р. Перший інвестиційний фонд виник у Великобританії у 1831 році, але початком історії інвестиційних фондів прийнято вважати 1924 рік, коли у США був створений перший "взаємний фонд" Massachusetts Investment Trust.

Згідно із Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15 березня 2001р. інститут спільного інвестування (далі — ІСІ) — корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Управління активами ІСІ здійснює компанія з управління активами. Компанією з управління активами може бути юридична особа, що створюється відповідно до законодавства України.

Компанія з управління активами (КУА) — це юридична особа, що здійснює професійну діяльність з управління активами інвестиційних фондів на основі ліцензії, яку видає Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР).

КУА проводить аналіз ринку цінних паперів, нерухомості та інших фінансових інструментів, і направляє кошти інвесторів на придбання активів фонду, які вказані в Інвестиційній декларації фонду: акції, облігації, нерухомість, інструменти грошового ринку тощо.

Основні переваги інвестиційних фондів:

• Висока дохідність. Інвестиційні фонди дають можливість отримання більш високої доходності у порівнянні з тією, що дають традиційні способи вкладення капіталу, наприклад депозит.

• Мінімізація ризику. Інвестиційні фонди, як правило, мають добре диверсифіковані портфелі, вкладаючи кошти у різні види активів, тим самим мінімізуючи ризики.

• Професійне управління. Коштами управляють висококваліфіковані спеціалісти, які на базі своїх знань, досвіду і ретельного аналізу ризику приймають рішення щодо найбільш вигідних вкладень коштів інвесторів, що дозволяє знизити ризик і збільшити розмір доходів.

• Зручність. Докладаючись на професіоналізм інвестиційних менеджерів, приватному інвесторові немає потреби самостійно вивчати специфіку фондового ринку, слідкувати за зміною ставок на цінні папери щоденно, а іноді й щогодинно. Разом з тим рядові інвестори отримують звіти про діяльність фонду і стан їх інвестицій.

• Ліквідність. Інша важлива перевага інвестиційних фондів — можливість продати акції чи інвестиційні сертифікати у зручний для їх держателя час. Інвестиційні фонди зобов'язані викуповувати інвестиційні сертифікати.

• Надійність. Права інвесторів захищені Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)". Всі аспекти діяльності компанії по управлінню активами чітко регулюються Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, банком-зберігачем активів фонду, а також аудиторам фонду.

Класифікація інститутів спільного інвестування

ICI залежно від порядку здійснення його діяльності може бути відкритого, інтервального та закритого типу.

ICI належить до відкритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ICI (або компанією з управління його активами). Тобто відкритий фонд здійснює викуп цінних паперів у будь-який час і повертає кошти за вимогою інвестора.

ICI належить до інтервального типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ICI (або компанією з управління його активами) протягом обумовленого у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік. Тобто інтервальний фонд здійснює викуп цінних паперів за вимогою інвестора протягом обумовленого в Проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік.