12.1. Інвестиційна привабливість та методичні підходи до її визначення
При формуванні стратегії економічного розвитку підприємства, території (регіону) чи галузі першочергово постає проблема вибору тих напрямів, які є найбільш прийнятним з точки зору як економічної, так і соціальної ефективності. Перспективні напрями інвестування повинні узгоджуватись і громадською думкою, відповідати конкурентним перевагам підприємства, території (регіону) та галузі й забезпечувати дієву основу довгострокового економічного зростання.
Інвестиційна привабливість (investment attractive)- це сукупність об'єктивних та суб'єктивних умов, що сприяють або перешкоджають процесу інвестування національної економіки на макро-, мезо- і макрорівнях.
При вивченні інвестиційної привабливості інвестором здійснюється суб'єктивна оцінка інвестиційної ситуації, що складається в тій чи іншій країні. Інвестиційна привабливість визначається досягненням компромісу інтересів між інвестором і реципієнтом інвестицій. На мотивацію інвестора впливають політичні, економічні, виробничі, конкурентні, маркетингові, екологічні та інші фактори.
Інвестиційна привабливість розглядається на рівні країни, галузі, регіону, підприємства. Підприємство в цій системі є кінцевою точкою вкладення коштів, де реалізуються конкретні інвестиційні проекти. А привабливість кожного проекту буде визначатися привабливістю всіх названих складових.
На основі визначенні інвестиційної привабливості відбираються такі напрями інвестування, що забезпечать найвищу ефективність.
12.2. Оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості галузей економіки
12.3. Оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів
Кожен інвестиційний проект має конкретну спрямованість і з найбільшою ефективністю може бути реалізований у тих регіонах, де для цього маються найкращі умови. Тому важливу роль у процесі обґрунтування стратегії інвестиційної діяльності підприємств відіграє оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів.
Категорія "інвестиційна привабливість регіону" в літературі визначається як відповідність регіону основним цілям інвесторів, що полягають у прибутковості, безризиковості та ліквідності інвестицій.
Інвестиційна привабливість території визначається факторами інвестиційної привабливості регіону і регіональною інвестиційною політикою. Під факторами інвестиційної привабливості регіону вчені розуміють процеси, явища, дії, переважно об'єктивного характеру, що впливають на інвестиційну привабливість регіону і визначають його територіальні особливості. Це, наприклад, вигідність економіко-географічного положення регіону, його природноресурсний, трудовий, науково-технічний потенціали, рівень розвитку інфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо.
Сукупність показників, за якими визначають рівень інвестиційної привабливості регіонів, систематизовано у 3 великі групи факторів, які визначають рівень привабливості території для інвесторів:
1. Фактори, що впливають на рівень інвестиційного потенціалу регіону (природно-географічний, трудовий, виробничий, інноваційний, інституціональний, інфраструктурний, фінансовий, споживчий потенціали)
2. Фактори, що визначають рівень некомерційних інвестиційних ризиків (законодавчі, політичні, соціальні, економічні, екологічні та кримінальні ризики).
3. Інвестиційна активність (концентрація і розподіл інвестиційного капіталу, активізація впровадження нових виробничих потужностей, розвиток прямих і портфельних інвестицій).
Для кількісного вираження зазначених факторів можливо використання максимально можливої кількості показників, які хоч якоюсь мірою характеризують рівень інвестиційної привабливості території. Проте деякі з них (особливо це стосується першої групи) не справляють помітного впливу на прийняття інвестором рішення щодо вкладання капіталу в економіку конкретного регіону. Такими, наприклад, є показники, що визначають виробничий (зокрема, оцінка виробничих потужностей, продуктивність праці, фондовіддача тощо) та фінансовий (питома вага прибуткових і збиткових підприємств, рівень прибутковості підприємств тощо) потенціал регіону. Від'ємне значення таких показників може вказувати на проблеми функціонування діючих підприємств, зокрема, високу питому вагу застарілого обладнання, застосування у виробничому процесі енерго- та матеріаломістких технологій, недосконалу організацію виробництва, низький кваліфікаційний рівень промислово-виробничого персоналу, незадовільний менеджмент та ін., але не означає, що інвестор, який зможе організувати виробничий процес на якісно новому рівні, водночас позбавиться всього комплексу проблем. Крім того, інвестиційна активність не є фактором інвестиційної привабливості регіону. Це, скоріше, ступінь практичного використання на певний момент часу наявного інвестиційного потенціалу території, її переваг і особливостей.
Іншою методикою визначення інвестиційної привабливості регіонів є методика, запропонована Держкомстатом України "Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку" (Наказ Держкомстату України № 114 від 15 квітня 2003 р.). Згідно із цією методикою, інвестиційна привабливість регіонів оцінюється за такими показниками:
1) інвестиції в основний капітал, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);
2) інвестиції у житлове будівництво, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інвестування» автора О.М.Пєтухова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 12. ДІАГНОСТИКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ, РЕГІОНІВ ТА ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 1. Приємного читання.