TextBook Проектне фінансування можна укрупнено охарактеризувати як фінансування інвестиційних проектів, при якому сам проект є засобом обслуговування боргових зобов'язань (тобто за надання фінансування надається право на участь у розподілі результатів реалізації проекту). Суб'єкти фінансування оцінюють об'єкт інвестицій з точки зору того, чи принесе проект, що реалізується, такий рівень доходу, який забезпечить погашення наданої інвесторами позики чи інших видів капіталу.
Основна особливість проектного фінансування полягає у тому, що джерелом погашення кредиту в межах структури його фінансування є виключно доходи, які генеруються самим проектом; розподілі ризиків між учасниками проекту та оцінці витрат і доходів з врахуванням цього. Проектне фінансування називають також фінансуванням з визначенням регресу. Регрес — це право кредитора пред'являти зворотні фінансові вимоги до позичальника.
Розрізняють чотири форми проектного фінансування:
- фінансування без регресу на позичальника зумовлює покладення всієї відповідальності за реалізацію проекту на фінансово-кредитну організацію. Вартість такої форми фінансування досить висока для позичальника, оскільки кредитор сподівається отримати відповідну компенсацію за високий ступінь ризику. Таким чином фінансуються проекти, які мають досить високу прибутковість і які дають в результаті реалізації конкурентоспроможну продукцію. Проекти при такій формі фінансування повинні використовувати прогресивні технології виробництва продукції, мати добре розвинуті ринки збуту продукції, передбачати надійні домовленості з постачальниками матеріально-технічних ресурсів для реалізації та ін.;
- фінансування з частковим регресом на позичальника зумовлює паритетний розподіл ризиків між учасниками проекту. В такому випадку всі учасники приймають на себе певні комерційні зобов'язання і ціна фінансування є помірною. Таким чином всі учасники проекту зацікавлені в ефективній реалізації проекту, оскільки прибуток залежить від їх діяльності;
- фінансування з повним регресом на позичальника дає можливість оформити фінансування у найкоротші строки. Ризики проекту переважно припадають на позичальника, але "ціна" позики при цьому відносно невелика і дозволяє швидко отримати фінансові кошти для реалізації проекту. Цей тип фінансування застосовується для проектів, які мають державне значення, здійснюються під його гарантію або за його підтримкою;
- фінансування на консорційних засадах здійснюється за схемою: "створюй-володій-експлуатуй". Така схема припускає згоду між учасниками проекту щодо утворення (будівництва) підприємства, його акціонування або корпоратизації та експлуатації власником на пайових умовах. Звичайно на умовах консорціуму банк або кілька банків конвертують боргові зобов'язання в акції позичальника. Власниками проекту стають також підрядники, страхові компанії тощо.
Прийняття та реалізація будь-якого інвестиційного рішення передбачає обґрунтування стратегії та детальний аналіз методів фінансування інвестиційної діяльності підприємства. Наявні методи фінансування інвестиційної діяльності мають певні переваги та недоліки (табл. 9.1).
Розглянуті методи фінансування інвестицій є взаємозалежними, проте не взаємозамінними. Самофінансування та пайове фінансування характеризуються простотою залучення, оскільки рішення щодо їх використання приймаються власниками без згоди інших суб'єктів господарювання; забезпечується фінансова стійкість розвитку підприємства у довгостроковому періоді. При цьому таким методам фінансування властиві певні обмеження у обсягах залучення і істотного розширення інвестиційної діяльності підприємства. При здійсненні самофінансування та пайового фінансування підприємство має найвищу фінансову стійкість, проте обмежує темпи інвестиційного розвитку, оскільки не може швидко забезпечити формування необхідного додаткового обсягу інвестицій.
Таблиця 9.1. Переваги й недоліки основних методів фінансування інвестиційної діяльності
| Метод фінансування | Переваги | Недоліки |
| Самофінансування | Щодо прибутку — відсутність витрат, пов'язаних із залученням цього джерела інвестиційної діяльності; відсутність ризику щодо неповернення; збереження контролю за діяльністю підприємства з боку власників. Щодо амортизаційних відрахувань — наявність в розпорядженні підприємства при будь-якому фінансовому становищі, використання можливості нарахування амортизації різними методами. | Щодо прибутку — обмеженість розміру коштів внаслідок неплатежів, бартеру, податкових стягнень і т.п.; складність прогнозування; залежність від зовнішніх факторів, що не піддаються контролю з боку підприємства (кон'юнктура ринку, фаза економічного циклу, зміна попиту тощо). Щодо амортизації — залежність величини накопичених амортизаційних відрахувань від рівня інфляції, можливість нецільового використання через відсутність чіткого механізму контролю тощо. |
| Пайове фінансування: | Можливість залучення значного розміру капіталу; при чому значні обсяги отриманих коштів супроводжуються низькою ціною їх залучення; відсутність необхідності фіксованих виплат — у разі емісії звичайних акцій і відносно невеликий розмір дивідендних виплат — для привілейованих; цей метод не потребує додаткового забезпечення (гарантії); використання залучених коштів не обмежено строками. | Емісія і розміщення акцій потребує значних затрат часу і грошових коштів; існує можливість ризику розміщення випуску акцій не в повному обсязі; розмив пропорційних часток колишніх акціонерів в статутному капіталі і зниження їх доходів; можливість допущення до управління компанією нових акціонерів; регламентація порядку емісії з боку органів управління ринком цінних паперів; інвестори можуть розцінити додаткову емісію акцій як негативний сигнал, що може вплинути на курс акцій підприємства. |
| звичайні акції | Не передбачається обов'язкових виплат дивідендів, оскільки рішення про дивіденди приймаються радою директорів і затверджуються на загальних зборах акціонерів. Акції не мають фіксованої дати погашення — це постійний капітал, який не підлягає поверненню чи погашенню. Обертання акцій на біржах надає можливість власникам більш гнучкі можливості для виходу з бізнесу. Зростає капіталізація підприємства, формується ринкова оцінка його вартості, забезпечуються сприятливі умови для залучення стратегічних інвесторів. Емісія акцій створює позитивний імідж підприємства у діловому середовищі. | Надає право на участь у прибутках і управління підприємством значній кількості власників. Можливість втрати контролю над підприємством. Більш висока вартість залученого капіталу порівняно з іншими джерелами. Складність організації та проведення емісії, значні витрати на її підготовку. |
| привілейовані акції | Привілейовані акції не мають кінцевого строку погашення. Залучення додаткових інвестиційних ресурсів без надання права участі в управлінні підприємством. Підвищення інвестиційної привабливості підприємства. Відсутність можливості до примусового банкрутства. | Жорсткі умови виплати дивідендів порівняно із звичайними акціями. 3 точки зору зміни вартості капіталу підприємства: у випадку зниження відсоткових ставок на кредитному ринку залучення інвестиційних ресурсів шляхом емісії привілейованих акцій може перевищити середню ринкову вартість інших інвестиційних ресурсів. |
| Позикове фінансування | Щодо кредиту — значний зовнішній контроль за ефективністю його використання; можлива гнучка система залучення і погашення боргу; можливість відстрочки виплати відсотків; забезпечення довготривалих зобов'язань щодо фінансування. Щодо облігацій — можливість розміщення серед багатьох позичальників, що зменшить залежність від одного кредитора; фіксований розмір купонної ставки; підвищення інвестиційної привабливості підприємства; відсутність ризику щодо втрати контролю в управлінні підприємством. | Щодо кредиту — складність залучення й оформлення; необхідність представлення відповідних гарантій і майнових застав; підвищення ризику банкрутства у зв'язку з несвоєчасною сплатою позики і втратою частини прибутку від інвестиційної діяльності у зв'язку 3 необхідністю сплати відсотків; можливі високі відсоткові ставки. |
| Щодо облігацій — зростає фінансовий ризик; твердо фіксований термін погашення позики; відсутність оперативності фінансування внаслідок наявності суворих регулятивних норм, що затягують процес організації фінансування; можливість невиконання емітентом прийнятих на себе зобов'язань, що тягне за собою процедури стягнення боргу аж до банкрутства підприємства. | ||
| Державне фінансування | Нижчі суми платежів за користування коштами при більш тривалих періодах; можливість надання додаткових послуг. | Можлива низька ефективність використання отриманих коштів; залежність від поповнення бюджету; необхідність додаткового забезпечення при державному кредитуванні; жорсткий і тривалий відбір проектів для фінансування; вузькі пріоритети при відборі проектів. |
| Змішане фінансування | Переважання певних позитивних сторін або недоліків, характерних для зазначених методів (згідно зі структурою джерел формування капіталу). | |
| Лізинг | Широкий комплекс послуг, що надаються; підприємство отримує орендоване майно і починає його експлуатувати без вилучення значних обсягів коштів; гнучкий порядок платежів; можливість викупу обладнання; прискорення оновлення технічної бази. | Збереження дефіциту грошових коштів; складність складання проекту лізингу; вартість лізингу може перевищувати вартість кредиту аналогічного розміру через комісію, яка сплачується лізинговій компанії; відсутність надійних лізингових компаній. |
| Метод фінансування | Переваги | Недоліки |
| Проектне фінансування | Дозволяє більш достовірно оцінити платоспроможність і надійність позичальника; розглянути весь інвестиційний проект з точки зору життєздатності, ефективності, реалізації, забезпеченості, ризиків; прогнозування результатів реалізації проекту. | Порівняно тривалий період прийняття рішення щодо фінансування; досить значні початкові витрати на організацію фінансування проекту; певна втрата незалежності та більш жорсткий контроль за діяльністю позичальника. |
Позикове фінансування інвестицій відрізняється широкими можливостями щодо його використання, особливо при високому кредитному рейтингу, наявності застави тощо. Разом з цим, позикове фінансування істотно збільшує фінансові ризики у діяльності підприємства Інвестиційні ресурси, сформовані за допомогою такого методу фінансування, генерують меншу норму прибутковості через значні витрати по їх залученню.
9.3. Ціна авансованого капіталу
Управління формуванням інвестиційних ресурсів підприємства ґрунтується на визначенні обсягу і структури необхідних фінансових ресурсів, врахуванні доступності їх отримання, аналізі переваг і недоліків кожного методу фінансування капіталовкладень. Проте необхідно враховувати реальну вартість інвестованих ресурсів, тобто вартість капіталу.
Сутність концепції вартості капіталу полягає в тому, що як фактор виробництва і інвестиційний ресурс капітал у будь-якій формі має певну вартість, рівень якої повинен враховуватися в процесі його залучення у інвестиційну діяльність.
Капітал, що необхідний підприємству для фінансування інвестиційної діяльності, може бути отриманий різними шляхами. Залучення інвестиційних ресурсів із будь-якого джерела фінансування пов'язано з певними витратами, які являють собою ціну капіталу, спрямованого на фінансування інвестицій.
Загальна сума коштів, яку необхідно сплачувати за використання певного обсягу фінансових ресурсів, виражена у відсотках до такого обсягу, називається ціною капіталу.
Даний показник відображає мінімум повернення на вкладений в діяльність підприємства капітал, а також характеризує ту норму рентабельності інвестованого капіталу, яку повинно забезпечувати підприємство, щоб не зменшити власну ринкову вартість.
Оскільки кошти для інвестування надходять, як правило, з декількох джерел, жоден з яких неможливо визначити конкретно як засіб інвестування досліджуваного проекту, то вартість капіталу формується під впливом необхідності забезпечувати деякий усереднений рівень прибутковості.
Тому середньозважена вартість капіталу WACC (Weighted Average Cost of Capital) може бути визначена як той рівень доходності, який повинна приносити інвестиційна діяльність, щоб можна було забезпечити отримання всіма категоріями інвесторів доходу, аналогічного тому, який вони могли б отримати від альтернативних вкладень з тим же рівнем ризику.
де VACC — середньозважена вартість капіталу, %;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інвестування» автора О.М.Пєтухова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 9. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ“ на сторінці 4. Приємного читання.