Розділ «2.4. Фінансово-кредитні установи»

Активним суб'єктом інвестиційної діяльності в державі з ринковою економікою є її фінансово-кредитна система. До її складу входять:

1) банківська система (центральний та комерційні банки, в тому числі спеціалізовані);

2) парабанківська або квазібанківська система — система небанківських кредитно-фінансових установ, до якої входять інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, довірчі товариства, кредитні спілки, страхові компанії, пенсійні фонди, лізингові фірми та ін.

Банки в інвестиційному процесі поряд з традиційними функціями кредитно-розрахункового та касового обслуговування і депозитними операціями значно розширюють свою діяльність через запровадження операцій з цінними паперами, інвестиційним кредитуванням, проектним фінансуванням та довірчих операцій. За ринкових умов банківська діяльність часто поєднується з діяльністю страхових компаній — банки можуть надавати своїм клієнтам послуги щодо страхування і перестрахування інвестицій. Останнім часом банки почали виконувати функції незалежних реєстраторів цінних паперів.

Банки здійснюють прямі інвестиції та операції з цінними паперами відповідно до законодавства України про цінні папери, інвестиційну діяльність та згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" визначає коло дозволених банкам операцій в інвестиційній сфері, зокрема фінансування реальних інвестицій за дорученням їх власників або розпорядників, емісію цінних паперів, організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андерайтинг); лізингові, факторингові та довірчі операції.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб, довірче управління цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами; депозитарну діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Законом забороняється діяльність банку як інвестора у виробничій сфері. Банкам забороняється інвестувати кошти у підприємство, установу, статутом яких передбачена повна відповідальність його власників.

Пряма чи опосередкована участь банку у капіталі будь-якого підприємства, установи не повинна перевищувати 15 відсотків капіталу банку. Сукупні інвестиції банку не повинні перевищувати 60 відсотків розміру капіталу банку.

Страхові компанії відіграють величезну роль в інвестиційному процесі, забезпечуючи інвесторам захист від різноманітного роду ризиків.

Кредитні спілки створюються з метою залучення особистих заощаджень громадян для взаємного кредитування. Засновники спілки — це фізичні особи (не менше 50 чоловік). Діє кредитна спілка на основі Установчого договору і Статуту, що узгоджується з Національним банком України. Мета кредитної спілки — надання кредитів членам спілки під невеликі відсотки.

Пенсійні фонди створюються з метою виплати пенсій і допомог, акумулюючи таким чином величезний капітал, що використовується для здійснення інвестиційної діяльності.

Лізингові компанії здійснюють довгострокову оренду машин, обладнання, транспортних засобів, споруд і т.д. Лізингова компанія купує у виробника (власника) майно і надає його інвестору в довгострокову оренду на умовах кредиту.

Банківські і небанківські фінансово-кредитні установи можуть об'єднуватись у консорціуми і корпорації, акумулюючи таким чином величезний капітал і здійснюючи спільну інвестиційну діяльність.