Розділ «3.3. Визначення вартості цінних паперів і аналіз ефективності фінансових інвестицій»

3.3.1. Визначення вартості грошей у часі і її використання у фінансових розрахунках

У фінансових розрахунках необхідно враховувати фактор часу, що зумовлено нерівноцінністю грошей, які відносять до різних моментів часу. Різниця у вартості грошей зумовлена дією декількох факторів, до яких відносять інфляцію або знецінення грошей. Окрім того, теоретично будь-яка сума грошей може бути інвестована і приноситиме дохід. Тобто завжди існує альтернатива вкладення коштів із більшою вигодою в залежності від рівня ризику.

У фінансових розрахунках використовують математичні методи приведення надходжень майбутніх періодів до теперішнього періоду (метод дисконтування — discounting), а також визначення майбутньої вартості грошового потоку за формулою простих або складних відсотків (метод нарощування або компаундування — compounding).

Таким чином основні принципи оцінки грошових потоків з врахуванням фактору часу полягають у визначенні майбутньої та теперішньої вартості грошей. Майбутня вартість грошей пов'язана із прирощенням їх вартості в часі, оскільки відбувається поетапне зростання суми внеску шляхом приєднання до первісного капіталу суми відсотків. Таке врахування відсоткової ставки є вимірювачем ступеню доходності інвестиційних операцій.

Розрахунок інвестиційних коштів здійснюється як за простими, так і за складними відсотками. Як правило, прості відсотки використовуються у короткотерміновому періоді, складні — у довгостроковому.

За формулою простих відсотків:

де МВ — майбутня вартість, тобто вартість майбутнього потоку грошей; ТВ — теперішня вартість даного потоку.

При розрахунку складних відсотків розраховується доход, що створюється в результаті інвестування, коли сума нарахованого відсотку не сплачується після кожного періоду, а додається до суми основного внеску і в наступному періоді сама приносить доход, т.ч. нараховується відсоток на відсоток. У цьому випадку майбутня вартість певної кількості сьогоднішніх грошових коштів, що приносять процент г протягом п періодів, розраховується за формулою:

де МВ — майбутня вартість, тобто вартість майбутнього потоку грошей; ТВ — теперішня вартість даного потоку.

Якщо складні відсотки нараховуються декілька разів протягом року (щомісяця, щоквартально), то використовується така формула:

де т — число нарахування відсотків протягом року.

Операція визначення майбутньої вартості грошових коштів на основі їх теперішньої вартості називається компаундуванням (компаундингом) або нарощенням.

Множник Бщ, = (1 + г)п носить назву коефіцієнта нарощування або фактора складного відсотка. Значення коефіцієнта нарощування табульовані, що значно полегшує проведення практичних розрахунків.

Теперішня вартість, тобто сьогоднішня вартість майбутніх платежів, отримання яких можливо при певній ставці процента г протягом п періодів, визначається відповідно за формулою:

Операція визначення теперішньої вартості капіталу на основі його майбутньої вартості носить назву дисконтування. По суті це операція, обернена нарощенню, за умови відомого кінцевого розміру грошових коштів. У випадку дисконтування сума відсотків вираховується із кінцевої суми (майбутньої вартості) грошових коштів. Дисконтуванням користуються у випадку, коли необхідно визначити, яку суму потрібно інвестувати зараз для того, аби через певний проміжок часу одержати раніше зумовлену суму грошових коштів.

Множник Япр = (1+г)-п називають фактором дисконтування або дисконтуючим множником, величину г — ставка дисконтування або норма дисконту. Значення дисконтуючого множника також табульовані.

Важливим моментом є вибір рівня ставки дисконтування, тобто ставки порівняння, оскільки оцінка ефективності часто проводиться саме при порівнянні варіантів інвестиційних проектів. Як правило, вона характеризує мінімально припустимий рівень прибутковості інвестицій. При виборі ставки дисконтування орієнтуються на існуючий або очікуваний середній рівень позикового відсотка (тобто процентну ставку по банківських кредитах), середню ставку проценту по депозитних рахунках, середньозважену вартість капіталу або на прибутковість вкладень коштів у цінні папери.

Для визначення реального рівня прибутковості необхідно враховувати вплив інфляції. Це пов'язано із тим, що інфляційний ріст індексу середніх цін викликає відповідне зниження купівельної спроможності грошей. Коригування грошових потоків на фактор інфляції визначає два основних підходи до оцінки грошової суми:

- номінальна сума коштів;