Розділ «ТЕМА 8. ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ»

Схема аналізу чутливості:

1) вибір ключового показника ефективності інвестицій (в якості якого можуть виступати NPV чи IRR);

2) вибір факторів (показників), які є невизначеними, тобто відносно яких у розробника інвестиційного проекту немає однозначної думки;

Типовими є капітальні затрати і вкладення в оборотні засоби; ринкові фактори — ціна товару і обсяг продаж; компоненти собівартості продукції; час будівництва і введення в дію основних засобів тощо;

3) Встановлення номінальних і граничних (верхніх і нижніх) значень невизначених факторів (вибраних в п.2); граничних значень факторів може бути декілька, наприклад +-5% і +-10 % від номінального значення.

4) розрахунок ключового показника для всіх вибраних граничних значень невизначених факторів;

5) побудова графіків чутливості для всіх невизначених факторів. Такий графік дозволяє виявити найбільш критичні фактори, щоб в ході реалізації інвестиційного проекту звернути на них особливу увагу з метою зниження ризику реалізації інвестиційного проекту. Наприклад, якщо критичним фактором виявилась ціна продукту, то треба покращити програму маркетингу і підвищити якість товару.

Аналіз сценаріїв — це прийом аналізу ризику, при якому поряд з базовим набором вихідних даних проекту розглядають ряд інших наборів даних, які можуть мати місце в процесі реалізації інвестиційного проекту.

Аналіз ризику на основі аналізу сценаріїв можна проводити за наступною схемою:

1) обираються параметри інвестиційного проекту, які є найбільш невизначеними;

2) проводять аналіз ефективності проекту для всіх граничних значень кожного параметра;

3) В інвестиційному проекті розробляється три сценарії:

- базовий;

- найбільш песимістичний;

- найбільш оптимістичний (необов'язково).

Стратегічний інвестор звичайно робить висновок на основі найбільш песимістичного сценарію.

Імітаційне моделювання на основі методу Монте-Карло виражається у вигляді ймовірного розподілу всіх можливих значень досліджуваного показника.

Сутність методу Монте-Карло полягає в проведенні багатьох імітацій процесу, що аналізується, з різними параметрами.

Застосування методу Монте-Карло дозволяє значно повніше проаналізувати можливі ризики проекту та їх рівні. Проведені у великій кількості імітації дозволяють врахувати всі можливі зміни параметрів проекту, а також діапазон цих змін, що дає можливість виявити приховані ризики, а також оцінити їх частоту. Тобто метод імітаційного моделювання Монте-Карло створює додаткову можливість при оцінці ризику за рахунок того, що робить можливим створення випадкових сценаріїв. Результат аналізу ризику виражається не єдиним значенням NPV чи IRR, а у вигляді імовірнісного розподілу всіх можливих значень показника. Таким чином за допомогою методу Монте-Карло потенційний інвестор отримує повний набір даних, що характеризує ризик проекту.

Резолюція "проект відхиляється" носить дещо умовний характер. Інвестиційний проект дійсно повинен бути відхилений у вихідному вигляді. Разом з тим інвестиційний проект може бути видозмінений внаслідок, наприклад, недосконалості його технічного виконання, і аналіз модифікованого інвестиційного проекту повинен розпочатись із самого початку.