Розділ «6. АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБЛЕННЯ, УПРАВЛІННЯ ТА АНАЛІЗУ ІНФОРМАЦІЇ»

База даних може бути локальною, коли користувач підключається до неї безпосередньо, і віддаленою – у випадку підключення до неї на великій відстані. Підключення до віддаленої бази даних здійснюється за допомогою мережевого забезпечення та відповідних протоколів передачі даних.

1) Технологія ODBC (відкритий інтерфейс доступу до бази даних) забезпечує можливість доступу до віддалених баз даних за допомогою відповідного драйвера. Драйвер ODBC використовується інтерфейсною частиною для отримання доступу до віддаленої бази даних шляхом забезпечення передачі запиту до БД і повернення результату його виконання. Сьогодні ODBC – технологія є стандартом, що використовується багатьма виробниками програмного інструментарію та їх протрамними продуктами, зокрема такими, як Delphi, PowerBuiler, VisualC++, PoxPro, MicrosoftAccess тощо.

З іншого боку, виробники СУБД теж враховують даний стандарт та залишають відкритий інтерфейс для ODBC – технології.

Деякі виробники СУБД пропонують свої унікальні відкриті і досить потужні засоби підключення до віддалених баз даних. Наприклад, корпорація Oracle пропонує для підключення до віддалених баз даних свій унікальний продукт Net8, який може використовуватись з будь-яким мережевим протоколом, зокрема з основними TCP/IP, OSI, SPX/JPX тощо і може працювати під керуванням операційних систем.

2) Сьогодні також поширений доступ до віддалених баз даних за допомогою Web-технології. У даному випадку всі запити до бази даних направляються через Web-сервер. Кінцевий користувач ініціює доступ до віддаленої БД з допомогою Web-браузера, що забезпечує зв'язок заданою в Інтернеті IP-адресою з потрібним Web-сервером. Web-сервер перевіряє ім'я користувача та пароль і надає запит СУБД, яка теж може запитати реквізити доступу до БД. Потім сервер БД поверне результати запиту Web-серверу, який відобразить їх у вікні Web-браузера користувача.

Слід зазначити, що використання Web-технології для доступу до баз даних має забезпечити надійний захист інформаційних потоків. Це досягається створенням брандмауерів – апаратно-програмних систем міжмережевого захисту від несанкціонованого доступу до сервера [4,8].

6.5. Сучасні інформаційні сховища

В теперішній час використання баз даних не дає бажаного результату від автоматизації діяльності організації. Причина проста: реалізовані функції значно відрізняються від функцій ведення бізнесу, так як дані, зібрані в базах, не адекватні інформації, яка потрібна особам, які приймають рішення. Рішенням даної проблеми стала реалізація технології автоматизованого банку даних та інформаційних сховищ [8, 9].

6.5.1. Автоматизований банк даних

6.5.2. Сховище даних

Різновидом баз даних є сховище даних, яке було визначено в 1992 р. Сховище даних – це особлива форма організації бази даних, що призначена для зберігання в погодженому вигляді агрегованої інформації, що отримується на основі баз даних різних систем та зовнішніх джерел. Необхідність розроблення нової концепції сховищ даних обумовлена такими факторами [8, 9]:

1) розвиток інформаційних технологій привів до систем нового типу, які дістали назву систем підтримки прийняття рішень. Ці системи базуються на OLAP-технології, основою якої є реалізація аналітичних запитів;

2) системи підтримки прийняття рішень, що ґрунтуються на формуванні аналітичних запитів, почали конфліктувати з транзакційними системами оперативної обробки даних. Одночасне вирішення оперативних і аналітичних запитів на одній базі даних часто призводить до нестачі ресурсів;

3) формування аналітичних звітів на основі традиційних баз даних, які вміщують оперативну інформацію, займає дуже багато часу. Причому витрати часу, необхідні для формування аналітичних звітів, невпинно зростають зі збільшенням обсягів оперативної інформації в базі даних. Це призводить до того, що менеджери не встигають готувати відповідні рішення на основі отриманих аналітичних звітів;

4) дуже часто на підприємстві чи в організації функціонує декілька OLAP- систем, кожна з яких має свою окрему базу даних, в яких використовуються різні структури даних, способи кодування, одиниці вимірювання. Побудова зведеного аналітичного запиту на основі декількох баз даних є дуже складною проблемою, яка спочатку потребує вирішення проблеми узгодженості даних, що зберігаються в різних базах даних.

Вирішення перелічених вище проблем було знайдено в розробленні концепції сховища даних. У сховищі даних зберігаються не первинні дані, а певним чином інтегровані дані, які створюють основу для вирішення аналітичних задач і функціонування систем підтримки прийняття рішень[9].

Сховище даних характеризуються:

1. Предметною орієнтацією. Дані в сховищі даних організовані відповідно до основних напрямів діяльності організації. У цьому полягає відмінність сховищ даних від оперативної БД, в якій дані подаються відповідно до процесів (відвантаження товару, виписування рахунків і т.п.) Предметна організація даних не лише спрощує аналіз, а й значно прискорює проведення аналітичних розрахунків. Тобто сховища орієнтовані на бізнес-поняття, а не на бізнес – процеси.

2. Інтегрованістю. Первинні дані оперативних баз даних перевіряються, певним чином добираються, зводяться до одного вигляду, необхідною мірою агрегуються (тобто обраховуються сумарні показники) і завантажуються у сховище даних. Такі інтегровані дані набагато простіше аналізувати.

3. Підтримкою хронології. Дані, які вибираються з оперативних баз даних, накопичуються в сховищі даних у вигляді "історичних пластів", кожен із яких характеризує певний період часу. Це дозволяє проводити аналіз зміни показників у часі.