Розділ «9. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ОРГАНІЗАЦІЄЮ»

Приклади завдань, що вирішуються із залученням СППР: вибір методів завоювання ринку побутової техніки; оцінка перспективності видів альтернативного пального для автомобілів.

Отже, система підтримки прийняття рішень – діалогова автоматизована інформаційна система, що використовує правила рішень і відповідні моделі з базами даних, а також інтерактивний комп'ютерний процес моделювання, що підтримує прийняття самостійних і неструктурованих рішень окремими менеджерами і особистим досвідом особи, яка приймає рішення, для отримання конкретних, реалізованих рішень проблем, що не піддаються вирішенню звичайними методами.

Останнім часом СППР починають застосовуватися і в інтересах малого та середнього бізнесу (наприклад, вибір варіанта розміщення торгових точок, вибір кандидатури на заміщення вакантної посади, вибір варіанта інформатизації і т.д.). Загалом, вони здатні підтримати індивідуальний стиль і відповідати персональним потребам менеджера [6].

Існують системи, створені для вирішення складних проблем у великих комерційних і державних організаціях:

У галузі авіаперевезень використовується система підтримки прийняття рішень – Аналітична Інформаційна Система Управління. Вона була створена American Airlines, але використовується і рештою компаній, виробниками літаків, аналітиками авіаперевезень, консультантами та асоціаціями. Ця система підтримує безліч рішень в цій галузі шляхом аналізу даних, зібраних під час утилізації транспорту, оцінки вантажопотоку, статистичного аналізу графіка. Наприклад, вона дозволяє робити прогнози для авіаринку по часток компаній, виручці і рентабельності. Таким чином, ця система дозволяє керівництву авіакомпанії приймати рішення щодо ціни квитків, запитів в транспорті і т.д.

Геоірафічна інформаційна система – це спеціальна категорія систем підтримки, яка дозволяє інтегрувати комп'ютерну графіку з географічними БД і з іншими функціями систем підтримки прийняття рішень. Наприклад, IBMs GeoManager – це система, яка дозволяє конструювати і показувати карти та інші візуальні об'єкти для допомоги при прийнятті рішень щодо географічного розподілу людей і ресурсів. Наприклад, вона дозволяє створити географічну карту злочинності і допомагає вірно перерозподілити сили поліції. Також ΰ використовують для вивчення ступеня урбанізації, в лісовій промисловості, залізничному бізнесі і т.д.

9.5. Експертні системи

Експертна система (ЕС) – це ІІС, призначена для вирішення слабо формалізованих задач на основі накопиченого в базі знань досвіду роботи експертів в проблемній області. Вона включає базу знань з набором правил і механізмом виводу і дозволяє на підставі наданих користувачем фактів розпізнати ситуацію, поставити діагноз, сформулювати рішення або дати рекомендацію для вибору дії.

Експертні системи призначені для відтворення досвіду, знань професіоналів високого рівня і використання цих знань в процесі управління. Вони розробляються з використанням математичного апарату нечіткої логіки для експлуатації у вузьких областях застосування, оскільки їх використання вимагає великих комп'ютерних ресурсів для обробки і зберігання знань. В основі побудови експертних систем лежить база знань, яка грунтується на моделях представлення знань. У святи з великими фінансовими і часовими витратами у вітчизняних економічних ІС експертні системи не мають великого поширення.

Вважається, що будь-яка експертна система – це система, заснована на знаннях, але остання не завжди є експертною. У системах, заснованих на знаннях, правила (або евристики), за якими вирішуються проблеми в конкретній предметній області, зберігаються в базі знань. Проблеми ставляться перед системою у вигляді сукупності фактів, що описують деяку ситуацію, і система за допомогою бази знань намагається вивести висновок з цих фактів [6, 9, 18].

Система функціонує в наступному циклічному режимі: вибір (запит) даних або результатів аналізів, спостереження, інтерпретація результатів, засвоєння нової інформації, висунення за допомогою правил тимчасових гіпотез і потім вибір наступної порції даних або результатів аналізів. Такий процес продовжується до тих пір, поки не надійде інформація, достатня для остаточного висновку.

Простіші системи, засновані на знаннях, функціонують в режимі діалогу, або режимі консультації. Після запуску система задає користувачеві ряд питань про розв'язуваної задачі, які потребують відповіді "так" чи "ні". Відповіді служать для встановлення фактів, за якими може бути виведено остаточний висновок.

У будь-який момент часу в системі міститься три типи знань:

– структуровані статичні знання про предметну область, після того як ці знання виявлені, вони вже не змінюються;

– структуровані динамічні знання – змінні знання про предметну область; вони оновлюються у міру виявлення нової інформації;

– робочі знання, що застосовуються для вирішення конкретного завдання або проведення консультації.

Всі перераховані вище знання зберігаються в базі знань. Для її побудови потрібно провести опитування фахівців, які є експертами в конкретній предметній області, а потім систематизувати, організувати і забезпечити ці знання покажчиками, щоб згодом їх можна було легко витягти з бази знань.

Архітектура ЕС представлена на рис. 9.5. База знань (БЗ) відображає знання експертів. Однак далеко не кожен експерт в змозі грамотно викласти всю структуру своїх знань. Виявленням знань експерта і поданням їх в БЗ займаються фахівці – інженери знань. ЕС повинна володіти механізмом придбання знань для введення знань у базу і їх подальше оновлення. У простому випадку – це інтелектуальний редактор, який дозволяє вводити одиниці знань в базу, а також проводити їх аналіз на несуперечливість.

Області застосування систем, заснованих на знаннях, можуть бути згруповані в декілька основних класів: прогнозування, планування, контроль і управління, навчання.

Технологію побудови експертних систем називають інженерією знань. Цей процес вимагає специфічної форми взаємодії творця експертної системи, якого називають інженером знань, і одного або кількох експертів в деякій предметній області. Інженер знань "витягує" з експертів процедури, стратегії, емпіричні правила, які вони використовують при вирішенні завдань, і вбудовує ці знання в експертну систему.