Відповідно з принципом самостійності, на якому грунтується функціонування бюджетної системи України, держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетними зобов'язання Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, в той час як і органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також і за бюджетні зобов'язання держави. Тобто, здійснюючи внутрішні чи зовнішні місцеві запозичення органи влади Автономної Республіки Крим і міст самостійно та в повному обсязі відповідають за бюджетними зобов'язаннями, що утворилися в результаті здійснення місцевих запозичень.
Обсяги та умови здійснення муніципальних запозичень погоджуються в обов'язковому порядку керівниками відповідних місцевих фінансових органів за дорученням Верховної Ради Автономної Республіки Крим і міської ради з Міністерством фінансів України, що здійснює реєстрацію усіх договорів про муніципальні запозичення, а також істотних змін до таких договорів у спеціальному Реєстрі місцевих запозичень та місцевих гарантій, який місить всю інформацію про здійснення місцеві запозичення в Україні.
Відповідно до інвестиційних проектів, що потребують фінансування від органів місцевого самоврядування, розрізняють такі види місцевих (муніципальних) запозичень[3]: загальні позики випускаються з метою обслуговування поточних потреб органів місцевого самоврядування, для фінансування проектів, які не приносять прибутків; прибуткові позики здійснюються під конкретний проект, реалізація якого матиме прибуток; проектні позики призначені для фінансування капіталомістких проектів.
Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів установлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених Бюджетним кодексом і включає послідовність таких дій:
• 1) Отримання в Міністерстві фінансів висновку про відповідність проекту рішення про здійснення місцевих запозичень до вимог бюджетного законодавства.
• 2) Прийняття Верховною Радо Автономної Республіки Крим або міською радою рішення про здійснення місцевих запозичень у формі випуску облігацій; це рішення повинно містити відомості про істотні умови запозичення (розмір запозичення, розмір основної суми боргу, процентів і терміни їх сплати), форму і мету здійснення запозичення.
• 3) Оформлення та затвердження інформації про випуск місцевих облігацій.
• 4) Реєстрація випуску місцевих облігацій, а також інформації про їх випуск у центральному апараті Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Після цього емітенту видаються один примірник зареєстрованої інформації та свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій внутрішньої місцевої позики. Якщо облігації випускаються в документарній формі, то є підставою для друкування бланків сертифікатів облігацій; а якщо облігації випускаються в бездокументарній формі, то свідоцтво є підставою для оформлення глобального сертифіката.
• 5) Опублікування зареєстрованої інформації про випуск місцевих облігацій у повному обсязі в органах преси Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України та офіційному виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не менше, ніж за десять днів до початку розміщення облігацій.
• 6) Виготовлення бланків сертифікатів місцевих облігацій (у разі випуску облігацій у документарній формі) або розміщення глобального сертифіката (у разі випуску облігацій у бездокументарній формі).
• 7) Розміщення емітованих місцевих облігацій на добровільних засадах в термін, зазначений в інформації про їхній випуск, що надається Міністерству фінансів щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
• 8) Подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення випуску місцевих облігацій не пізніше, ніж за десять днів після закінчення терміну розміщення емісії місцевих облігацій.
Нова редакція Порядку здійснення місцевих запозичень знімає обмеження щодо включення до складу кредиторів за місцевими запозиченнями лише банківських установ, що по суті є кроком до запровадження публічно-приватного партнерства та контрактів ЕСКО на місцевому рівні. Змінами також виключено вимогу щодо надання звітів про виконання бюджету за останні три роки, а включено норму стосовно необхідності подання прогнозу місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, що особливо є актуальним у посткризовий період, оскільки розрахунки обсягу місцевого боргу будуть здійснюватись з урахуванням перспектив розвитку економіки міст. Безперечно, ці зміни сприятимуть прозорості місцевих запозичень, розвитку публічно-приватного партнерства, а також забезпечуватимуть реалізацію енергозберігаючих проектів за перфоманс-контрактами.
Згідно Порядку здійснення місцевих запозичень для отримання погодження щодо емісії облігацій місцевої позики Верховна Рада Автономної Республіки Крим чи міська рада надсилає Міністерству фінансів повідомлення, до якого додає[4]:
• рішення про бюджет Автономної Республіки Крим чи міський бюджет на відповідний рік з дефіцитом за спеціальним фондом;
• проект рішення про місцеві запозичення;
• розрахунки та обгрунтування здійснення місцевих запозичень;
• копію звіту про виконання бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету за рік, що передує року, в якому приймається рішення про здійснення запозичення;
• інформацію про поточний стан виконання зобов'язань з погашення місцевого боргу за п'ять років;
• обгрунтування обсягів доходів бюджету розвитку спеціального фонду бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Муніципальні фінанси» автора Кириленко О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Теорія і практика муніципального кредиту“ на сторінці 3. Приємного читання.
