Таблиця 7.1
Порівняння характерних рис муніципального, державного та банківського кредитів
| Критерії | Державний кредит | Муніципальний кредит | Банківський кредит |
| Особа кредитора | Юридичні та фізичні особи іноземні уряди, банки, міжнародні фінансові установи | Юридичні та фізичні особи | Банківська установа |
| Особа позичальника | Мінфін за дорученням Кабміну | Верховна рада АР Крим та міські ради | Юридичні та фізичні особи, в т. ч. держава та органи місцевого самоврядування |
| Форма здійснення | Державні позики та державні гарантії | Муніципальні позики, місцеві гарантії, банківські кредити | Укладення кредитного договору й інші кредитні операції |
| Мета | Фінансування дефіциту державного бюджету | Фінансування інвестиційних, інноваційних проектів, покриття тимчасових касових розривів | Отримання коштів для оплати чи придбання товарно-матеріальних цінностей, розвитку підприємництва |
| Порядок здійснення | Врегульований нормами Бюджетного кодексу України, законом про державний бюджет на відповідний рік | Врегульований Бюджетним кодексом України, постановами Кабміну, наказами Мінфіну | Врегульований Цивільним та Господарським кодексами, законом "Про банки і банківську діяльність" |
| Характер правового регулювання | Первинним та превалюючим є метод владних приписів | Первинним та превалюючим є метод владних приписів | Первинним та превалюючим є диспозитивні засади |
Найбільш прийнятними з економічної точки зору напрямами використання залучених в результаті муніципального кредиту фінансових ресурсів є фінансування інвестиційних та інноваційних програм розвитку територіальних громад. Варто зауважити також, що сфері муніципального кредиту притаманні як позитивні, так і негативні риси. До негативних, в першу чергу, належить додаткові витрати місцевого бюджету на погашення та обслуговування місцевих позик, також висока ймовірність виникнення правових, валютних та інших ризиків при здійсненні місцевих запозичень.
Головною позитивною характеристикою муніципального кредиту є те, що він слугує додатковим джерелом фінансових ресурсів для органів місцевого самоврядування, яке забезпечує фінансування перспективних інвестиційних проектів, що дають можливість одержати суттєвий мультиплікаційний ефект і забезпечити у майбутніх періодах розширення виробничих потужностей, створення нових якісних робочих місць, зростання доходів домогосподарств, збільшення бюджетних надходжень всіх рівнів і, зокрема, місцевих бюджетів
Муніципальний кредит як фінансова категорія виконує певні функції, в яких більш повно та глибше проявляється його суспільна роль і призначення, зокрема:
• розподільчу, через яку забезпечується формування коштів бюджету муніципального утворення та їх використання на принципах строковості, платності і повернення з метою якнайповнішого задоволення потреб населення територіальної громади в суспільно-необхідних і важливих послугах;
• регулюючу, яка проявляється в тому, що, вступаючи у кредитні відносини, органи місцевого самоврядування впливають на стан грошового обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво й зайнятість відповідної території;
• контрольну, яка зумовлена об'єктивною потребою здійснення контролю за рухом вартості у двосторонньому порядку, оскільки комунальний кредит передбачає повернення отриманих коштів; відтак, дія цієї функції поширюється як на процес запозичення коштів, так і на погашення та обслуговування місцевого боргу, який виник внаслідок цього.
Отже, муніципальний кредит є важливим місцевим фінансовим інститутом, що дозволяє мобілізувати тимчасово вільні грошові кошти для потреб розвитку конкретних регіонів і є однією із форм залучення інвестицій для фінансування суспільних потреб. Його наявність – закономірність для локальних фінансових систем. Муніципальний кредит, на відміну від державного кредиту, має виключно цільове призначення і є основним джерелом фінансування муніципальних та комунальних інвестиційних програм. Одержані таким шляхом кошти мають дивовижну властивість задовольняти фінансові інтереси усіх учасників цих відносин: емітенти (органи місцевого самоврядування) мають можливість успішно фінансувати свої інвестиційні та інноваційні проекти і програми, у результаті чого у них зникає потреба збільшувати місцеві податки; кредитори та інвестори, ставши власниками муніципальних цінних паперів, одержують хоч і невеликий, але стабільний дохід; населення регіону одержує важливі для нього суспільні послуги у сферах виробництва, торгівлі й обслуговування, не відчуваючи при цьому підвищення податкового тягаря.
Зазначені функції муніципального кредиту розкривають його об'єктивну необхідність, доцільність використання та функціональне призначення у розвитку органів місцевого самоврядування й територіальних громад міст. Переважно муніципального кредит пов'язується з одержанням місцевим бюджетом додаткових коштів на умовах повернення, платності і строковості, в результаті чого в органів місцевого самоврядування виникають боргові зобов'язання. Але незважаючи на ці ознаки, відносини в сфері муніципального кредиту не зводяться лише до позикових, оскільки вони є специфічним видом управлінської діяльності органів місцевого самоврядування щодо формування місцевого боргу, його погашення та обслуговування (управління).
В сучасних умовах економічних трансформацій на органи місцевого самоврядування покладено виконання завдань щодо забезпечення життєдіяльності громадян відповідної території, а також створення належних умов для розвитку місцевої інфраструктури. Дуже часто виконати ці завдання на високому рівні за рахунок власних фінансових ресурсів органам місцевої влади не вдається. Відтак, саме муніципальні запозичення можуть стати додатковим джерелом фінансових ресурсів для українських міст, а також фінансовою базою для здійснення інвестиційних та інноваційних проектів, які будуть сприяти соціально-економічному розвитку територій.
Процес складання бюджету міста та Автономної Республіки Крим передбачає бездефіцитність загального фонду бюджету, тоді як дефіцитом і відповідним покриттям цього дефіциту запозиченнями може складатися бюджет розвитку спеціального фонду бюджету. Джерелами наповнення бюджету розвитку місцевих бюджетів є кошти від запозичень і приватизації комунального майна, надходження дивідендів, кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради, субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів. Отже, одним із джерел фінансування місцевих бюджетів є кошти від місцевих запозичень, як внутрішніх, так і зовнішніх. Місцеві запозичення вважаються нетрадиційним джерелом залучення фінансових ресурсів органами місцевого самоврядування задля зміцнення їх фінансової самостійності та самодостатності, наповнення дохідної частини місцевого бюджету та підвищення позикоспроможності.
Як свідчить практика, недостатнє фінансування капітальних видатків на розвиток інфраструктури міст спонукає органи місцевої влади вдаватися до запозичень. У п. 33 ч. 1 Бюджетного кодексу України місцеві запозичення – операції з отримання до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету[1]. Вони здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку Автономної Республіки Крим, міських бюджетів і використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об'єктів довготривалого користування або об'єктів, які забезпечують виконання завдань Автономної Республіки Крим та міських рад, спрямованих на задоволення інтересів населення вказаних територіальних громад.
Право на здійснення муніципальних запозичень у межах, визначених рішенням про місцевий бюджет, надано Автономній Республіці Крим, територіальній громаді міста в особі керівника місцевого фінансового органу за дорученням Верховної Ради Автономної Республіки Крим або міської ради. При цьому Верховна Рада Автономної Республіки Крим і міські ради мають право здійснювати внутрішні місцеві запозичення (за винятком місцевих позик на покриття тимчасових касових розривів при виконання місцевих бюджетів), тоді як зовнішні місцеві запозичення мають право здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад триста тисяч жителів за офіційними даними органів державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення таких запозичень.
Але, місцеві зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій можуть здійснювати всі міські ради без виключення. В разі отримання кредиту між міською радою та міжнародною фінансовою організацією укладається кредитний договір, в якому має бути обов'язково передбачено, що в разі невиконання позичальником своїх договірних зобов'язань перед кредитором відбувається автоматичне та безспірне списання необхідних (передбачених договором) коштів з місцевого бюджету.
Одержані, в результаті здійснення муніципальних запозичень кошти є джерелом формування спеціального фонду місцевих бюджетів і зараховуються лише до бюджету розвитку місцевих бюджетів, за винятком короткострокових місцевих позик, які, як вже відзначалося, отримуються для покриття тимчасових касових розривів і середньострокових місцевих позик для покриття сум невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, визначених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Залежно від джерел надходження коштів місцеві (муніципальні) запозичення поділяються на дві групи[2]:
• місцеві (муніципальні) внутрішні запозичення (за винятком місцевих позик), здійснювати які мають право Верховна Рада Автономної Республіки Крим і міські ради;
• місцеві (муніципальні) зовнішні запозичення, здійснювати які можуть тільки міські ради міст з чисельністю населення понад триста тисяч жителів за офіційними даними органами державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення таких запозичень.
Як відомо, одним із принципів побудови бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, тому кошти, одержані відповідними органами місцевої влади й зараховані до бюджетів Автономної Республіки Крим і міських бюджетів також слід вважати бюджетними коштами, а відтак їм притаманне цільове використання. Строковість муніципальних запозичень означає їх обов'язкове повернення. Отже, умовами здійснення муніципальних запозичень є: чітко визначена мета, повернення коштів, строковість, платність і цільове використання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Муніципальні фінанси» автора Кириленко О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Теорія і практика муніципального кредиту“ на сторінці 2. Приємного читання.
