Розділ 1. Філософія в Стародавній Індії та Стародавньому Китаї

ПРАКРИТІ, ПУРУША

(санскр. - природа, творчий початок; , - чоловік, муж) — ключові поняття даршани санкх'я. Першопричиною є Пр., в той час як Пур. не є ні причиною ні наслідком. Головним чинником, що сприяв формуванню вчення класичної санкхї, стало постулювання неодмінної відповідності причини і наслідку. Коли предметом розгляду є зв'язок матеріалу як причини і речі як наслідку, то їх першопричиною потрібно визнати початок тілесний, щоденно перетворюється у кожній події речовинного причинно-наслідкового зв'язку. Ця першопричина -Пр. Коли ж предметом розгляду є дійсність людського я, то наведене тлумачення, втрачає свою обґрунтованість. Дійсність людського я не можливо заперечити, адже сам акт заперечення його доводить. Мислителі санкх'я визнають я самоочевидним, але таким, що ніколи не перетворюється на об'єкт пізнання й завжди лишається суб'єктом. Принципова специфічність дійсності людського я обґрунтовує доцільність ствердження відповідної дійсності Пур., що насправді лишається трансцендентною, та через авідью ідентифікує себе одним із нескінченних проявів Пр. Також, складовою авідьї є оманлива упевненість людського я у достеменності власної індивідуальності. її подолання, на думку санк'хяїків, - мета духовних шукань та умова звільнення від сансари, тобто вихід на рівень надіндивідуального Я. Отже існування усієї сукупності подій і процесів, тобто світу не-Я доводить дійсність першопричини - Пр., а дійсність духовного, тобто здатності людського я до сприйняття і усвідомленням є свідченням необумовленої і без'якісної Пур. Пр. - першопричина, що є осередком трьох гум: саттва, раджас і тамас.

ПРАМАНА

ПРИНЦИП НЕДІЯННЯ

ПУРУША

РАДЖАС

САНКХ'Я

САНСАРА

(санскр. - проходження, протікання) (або самсара), — ключова категорія культури Стародавньої Індії. Завдяки їй остання має непохитні відповіді на такі гранично важливі питання, як сенс і призначення життя, причини і характер смерті, чи є душа вічною тощо. С. — коло перероджень, шлях, що не має ані кінця, ані початку. Усе, що перебуває в С, приречене на плинність, зникнення і відродження в новому стані, перебуває у профанному світі. Тобто, уявлення про С. унеможливлює тлумачення смерті як остаточного і незворотного знищення. Смерть — це завжди лише переродження, а характер переродження зумовлений кармою. Звільнення від С. -спільна мета філософських пошуків та духовних практик усіх даршан Стародавньої Індії, за виключенням чарваки ілокаяти. Різні вчення пропонують різні поняття для висловлювання стану подолання сансаричної та кармічної залежності: мокша, нірвана, кайвалья (канвалья), мукті, кевала-джняна.

САТТВА

СУТРА

СЮНЬ-ЦЗИ

ТАМАС

див.:Гуни саттва, раджас і тамас.

"У ЦЗІН"

УПАНІШАДИ

ХАНЬ ФЕЙ-ЦЗИ

ФІЛОСОФІЯ БУДДИЗМУ

див.:Буддизму філософія.

ФІЛОСОФІЯ ДЖАЙНІЗМУ