TextBook Що стосується правила безпосередньої оцінки та методу кривих, то воно базується на аналізі показників доходів бюджету за попередні періоди, характеру впливу чинників на їхні показники, визначення тенденцій, на основі чого методом екстраполяції відображаються ці тенденції за допомогою кривих, отримані результати можуть бути покладені в основу оцінки доходів планового року.
Економіко-математичні підходи передбачають використання економіко- математичних методів та моделей при оцінці бюджетних надходжень наступного року. Перевагою цього підходу є можливість вибору оптимального розрахунку обсягів доходів з урахуванням економічної кон'юнктури.
У процесі складання проекту бюджету безпосередній розробник обирає відповідні підходи до оцінки доходів, виходячи із завдань, які ставляться перед суспільством на тому чи іншому етапі розвитку, а також умов цього розвитку та використовує їх у практичній роботі. Стосовно видатків існує єдиний підхід до їхнього визначення – це безпосередня оцінка. У бюджетних запитах спостерігається стабільна тенденція до зростання суми видатків, які обґрунтовують міністерства і відомства у процесі складання проекту бюджету, оскільки їх завжди не вистачає.
Складання проекту бюджету, крім концептуальних підходів, вимагає вибору та використання ефективних методів, особливе місце займають предметно-цільовий, прямого рахунку, нормативний, коефіцієнтів, аналітичний, екстраполяції, економіко-математичні, балансовий.
Наступною з основних проблем першої стадії бюджетного процесу є встановлення фінансової рівноваги, тобто забезпечення рівноваги між видатковою та дохідною частинами бюджету. В організаційному аспекті процес складання проекту бюджету держави забезпечується низкою взаємопов'язаних етапів, які відрізняються завданнями, видами розроблених документів та методами діяльності (табл. 4.1). Оскільки перший етап пов'язаний з підготовкою та прийняттям Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік і розробкою попередніх показників проекту бюджету, він триває від січня до початку квітня поточного року. Особливість цього етапу – поєднання стратегічних і тактичних цілей, виконання політичних та розрахункових завдань, розробка проектних показників балансу бюджету і підготовчих та організаційно- методичних заходів, пов'язаних із виконанням робіт на наступних етапах. Кінцевою метою першого етапу є розробка та представлення Верховній Раді України проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік.
Другий етап передбачає підготовку пропозицій до проекту Державного бюджету України на наступний рік для схвалення Кабінетом Міністрів України.
Таблиця 4.1
Етапи складання проекту бюджету на загальнодержавному рінні
| Термін | Етапи та їх зміст | |
| I етап Підготовка га прийняття Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік та розробка попередніх показників проекту бюджету | ||
| січень, лютий | Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробляє прогнозні макро- показннки економічного і соціального розвитку країни на плановий і наступних три роки і доводить їх до Міністерства фінансів України. Міністерство фінансів (Департамент з бюджету) надсилає листи головним розпорядникам бюджетних коштів стосовно надання Міністерству інформації щодо очікуваних структурних змін проти поточного року у прогнозних обсягах видатків на наступний рік. Структурні підрозділи Міністерства фінансів України розробляють прогноз доходів державного і місцевих бюджетів. Міністерство фінансів розробляє варіанти пропозицій щодо збалансування! бюджету та розподілу бюджетних ресурсів. Міністерство фінансів, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, НБУ разом з іншими центральними органами державної влади уточнюють попередні прогнані макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий таї наступні три роки. Структурні підрозділи Міністерства фінансів уточнюють основні бюджетні показники і подають їх Департаменту державного бюджету та бюджетної політики разом з поясненнями. Департамент державного бюджету та бюджетної політики розробляють попередні показники граничних видатків державного бюджету і доводять до структурних підрозділів Міністерства фінансів разом із проектом Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік. | |
| березень | НБУ готує і подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України проект Основних засад грошово-кредитної політики на наступний рік (до 15.03). Міністерство фінансів розробляє і здійснює оцінку попередніх показників доходів та видатків проекту зведеного і державного бюджету на наступний рік. Міністерство фінансів розподіляє прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів за адміністративно-територіальними одиницями, уточнює методику їхнього обчислення та формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів. Структурні підрозділи Міністерства фінансів здійснюють попередній розподіл видатків державного бюджету на плановий і наступних три роки за головними розпорядниками та окремими бюджетними програмами. Міністерство фінансів подає на розгляд Кабінету' Міністрів України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік, попередні показники проекту зведеного бюджету на наступний рік із розподілом на державний і місцеві бюджети, пропозиції щодо формування взаємовідносин з місцевими бюджетами, проект рішення Кабінету Міністрів та інші матеріали (до 20.03). Кабінет Міністрів України розглядає проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік, попередні показники бюджету, прогнозні макропоказники економічного та соціального розвитку України на наступний рік, приймає рішення і подає їх до Верховної Ради України (до 31.03). | |
| II етап Підготовка пропозицій до проекту Державного бюджету України на наступний рік для схвалення Кабінетом Міністрів України | ||
| Квітень, травень, червень | Парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний рік під час пленарних засідань Верховної Ради Украйни та прийняття Верховною Радою України постанови про схвалення або прийняття до відома Основних напрямів бюджетної політики, поданих Кабінетом Міністрів України (01.05). Міністерство фінансів надсилає головним розпорядникам бюджетних коштів інструктивні матеріали щодо складання бюджетних запитів та граничні обсяги видатків Державного бюджету на плановий рік і прогнози видатків на наступних три роки. | |
| липень | Головні розпорядники бюджетних коштів розробляють бюджетні запити та подають їх за встановленою формою Міністерству фінансів. Міністерство фінансів аналізує отримані від головних розпорядників бюджетних коштів запити та пропозиції щодо обсягу видатків і визначає їх відповідність Основним напрямам бюджетної політики (до 15.07). Міністерство фінансів доводить до Ради міністрів АРК обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій інструктивні матеріали щодо складання місцевих бюджетів на наступний рік та методичні рекомендації і розрахунки прогнозу обсягів доходів, міжбюджетних трансфертів та показників, на підставі яких здійснювалося їхнє визначення. Рада міністрів АРК, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації представляють Міністерству фінансів проекти місцевих бюджетів на наступний рік з обґрунтуванням і поясненням показників (до 25.07). | |
| серпень | Структурні підрозділи Міністерства фінансів аналізують отримані від Ради міністрів АРК, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, погоджують показники бюджетів (до 05.08). Міністерство фінансів готує пропозиції Кабінету Міністрів України щодо проекту! Державного бюджету України, прогнозних показників зведеного бюджету, обґрунтування особливостей формування місцевих бюджетів та показників міжбюджетних відносин, подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України (до 15.08). | |
| III етап Підготовка проекту Державного бюджету України для подання до Верховної Ради України | ||
| І серпень | Кабінет Міністрів України розглядає проект Закону України про Державний бюджет України і приймає відповідне рішення. Міністерство фінансів доопрацьовує проект Державного бюджету України відповідно до зауважень Кабінету Міністрів України та разом з необхідними матеріалами подає на підпис Прем'єр-міністру України. Міністерство фінансів готує всі необхідні матеріали, що подаються до Верховної Ради України разом із проектом Закону України про Державний бюджет України на плановий рік відповідно до вимог Бюджетного кодексу. Міністерство фінансів доводить до Ради міністрів АРК, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій уточнені розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, та інші показники, необхідні для складання місцевих бюджетів. | |
| вересень | Кабінет Міністрів України за наслідками розгляду проекту Закону України про Державний бюджет України на наступний рік приймає постанову про його схвалення і подає на розгляд Верховній Раді України (до 15.09) та для опублікування до редакції газети "Урядовий кур'єр" (до 22.09). | |
На цьому етапі формуються Державна програма соціально-економічного розвитку України на наступний рік (розробник – Міністерство економічного розвитку і торгівлі), проект Державного бюджету України на наступний рік, а також прогнозні розрахунки зведеного бюджету на наступний рік та середньотермінову перспективу.
На третьому етапі (період з 15 серпня до 15 вересня) після схвалення розробленого Міністерством фінансів України проекту бюджету відбувається його доопрацювання, узгодження і збалансування, після чого його остаточний варіант подається Верховній Раді України для розгляду і затвердження. Відповідальність за якість проекту Закону про Державний бюджет України, обґрунтування показників, дотримання термінів представлення законодавчому органу країни Конституція України та Бюджетний кодекс покладає на Кабінет Міністрів України.
Загалом, складання проекту бюджету є найважливішою і найскладнішою частиною бюджетного планування. Вихідним документом складання проекту бюджету слугує постанова Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період. Цей документ у загальному вигляді окреслює пріоритети бюджетної політики держави на наступний рік і є орієнтиром для Уряду під час розроблення проекту Державного бюджету України, а для Верховної Ради України при розгляді бюджету і законів, що впливають на доходи і видатки Державного бюджету. Він, як правило, містить граничний розмір дефіциту (профіциту) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, граничного обсягу державного боргу та його структури, питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів і коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів та капітальних вкладень. До складу Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період входить перелік змін до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави, захищені статті бюджету тощо.
4.4. Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі та особливості його застосування в Україні
Визначення пріоритетів при розподілі бюджетних ресурсів, виявленням джерел фінансування витрат та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів можливо при застосуванні програмно-цільового методу формування бюджету, застосування якого при складанні бюджету змінило ідеологію бюджетного процесу, підвищило його ефективність, так як процес формування бюджету починається з зосередження уваги на результатах, які необхідно досягти в державному секторі та на ресурсах потрібних для досягнення цих результатів.
В Україні цей метод вперше запроваджений при складанні бюджету на 2002 рік. Кабінет Міністрів України розпорядженням № 538-р від 14 вересня 2002 року схвалив Концепцію застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі, яка визначає мету та основні принципи застосування програмно-цільового методу, а саме:
– забезпечення прозорості бюджетного процесу, що чітко визначає цілі та завдання, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм;
– забезпечення за результатами виконання бюджету оцінювання діяльності учасників бюджетного процесу щодо окреслених цілей і виконання завдань, а також аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм;
– упорядкування діяльності головного розпорядника коштів у формуванні та виконанні бюджетних програм шляхом чіткого розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними головним розпорядником коштів відповідальними виконавцями бюджетних програм;
– посилення відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів за дотримання відповідності бюджетних програм законодавчо визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання;
– підвищення якості розроблення бюджетної політики, ефективності розподілу та використання бюджетних коштів.
Застосування програмно-цільового підходу передбачає й інші організаційні заходи. Зокрема кожне міністерство має розробити стратегію своєї діяльності не лише на наступний рік, а й на середньострокову перспективу, завдяки чому суттєво зростає роль головних розпорядників коштів у складанні своїх бюджетів. Підвищується також відповідальність за використання бюджетних коштів на всіх рівнях бюджетної системи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бюджетний менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 4. БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ“ на сторінці 4. Приємного читання.