Розділ «ТЕМА 2. СТРУКТУРА БЮДЖЕТУ ДЕРЖАВИ ЯК ОБ'ЄКТА УПРАВЛІННЯ»

– зміни законодавства або нормативних актів, які впливають на збільшення або зменшення доходів чи видатків бюджетів усіх рівнів;

– передачі платників податків чи бюджетних установ з одного підпорядкування в інше;

– зміни адміністративно-територіального поділу.

Взаємні розрахунки регулюються відповідними законодавчими і нормативними актами та передбачають передачу доходів і видатків з одного бюджету до іншого.

Бюджетне кредитування – це запозичення бюджетних коштів одним бюджетом із іншого протягом одного бюджетного року на умовах повернення до кінця календарного року. Чинним Бюджетним кодексом України таке кредитування не передбачене, хоча в Україні у попередніх роках воно використовувалося дуже активно. У більшості зарубіжних країн бюджетне кредитування практикується особливо на місцевому рівні і приносить позитивні результати.

Наступним видом взаємовідносин є міжбюджетні відносини. Бюджетним кодексом України (гл. 13, ст. 81) чітко визначено, що міжбюджетні відносини – це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Об'єктами міжбюджетних відносин є ВВП і суспільне багатство, які розподіляються та перерозподіляються через бюджетну систему держави між територіальними громадами та громадянами з метою виконання програми соціально-економічного розвитку.

Суб'єктами міжбюджетних відносин є держава, Автономна Республіка Крим та органи місцевого самоврядування, уособлені відповідними розпорядниками бюджетних коштів та розпорядниками коштів окремих бюджетів, відповідно до їх повноважень та призначень коштів.

Основою міжбюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між бюджетами всіх рівнів, здійснене відповідно до розподілу повноважень органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Міжбюджетні трансферти поділяються на:

– базову дотацію (трансферт, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);

– субвенції;

– реверсну дотацію (кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);

– додаткові дотації.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам:

– базова дотація;

– субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;

– додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою;

– субвенція на виконання інвестиційних проектів;

– освітня субвенція;