Розділ «Тема 13. Грошово-кредитне та валютне регулювання економіки»

- удосконалити нормативно-правові акти НБУ з урахуванням міжнародного досвіду;

- підвищити вимоги до рівня капіталізації та платоспроможності комерційних банків;

- удосконалити критерії оцінки фінансового стану банків;

- посилити контроль НБУ за діяльністю проблемних банків;

- більш ефективно застосувати процедури реорганізації, реструктуризації та ліквідації фінансово нестійких банків;

- удосконалити єдину інформаційну систему "Реєстр позичальників (боржників)";

- запровадити банківський нагляд на консолідованій основі, з охопленням афілійованих та пов'язаних осіб банків як на території України, так і за кордоном;

- забезпечити правовий захист інтересів банків у їх взаємовідносинах з клієнтами та органами державного управління;

-- підвищити роль громадських банківських об'єднань (асоціацій, союзів тощо).

Серед головних завдань на середньострокову перспективу щодо зміцнення банківської системи є: удосконалення правового регулювання банківської діяльності; подальше нарощування капіталу комерційних банків; зменшення обсягів несвоєчасно повернутих кредитів; підвищення рентабельності банківської системи в цілому.

Розвиток ринку кредитних спілок відбувався в умовах незмінного законодавчого середовища щодо їх діяльності, оскільки Верховною Радою України так і не був розглянутий прийнятий в першому читанні у вересні 1999 р. Закон України "Про кредитні спілки". Водночас визнання ролі, яку відіграють кредитні спілки в сучасних умовах, знайшло своє відображення у прийнятті протягом 2000 р. низки Указів Президента України: "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" № 767/2000 від 6 червня 2000 р.; "Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності" № 906/2000 від 15 липня 2000 р.; "Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролі у реформуванні економіки України на ринкових засадах" № 1348/2000 від 19 грудня 2000 р.

Головною метою державної політики щодо розвитку ринку кредитних спілок є захист інтересів їхніх членів шляхом створення умов для безпеки та фінансової стабільності кредитних спілок, розширення спектра та збільшення обсягів кредитно-ощадних послуг, розвитку кредитних спілок як невід'ємного елементу ринку небанківських фінансових установ.

Основними проблемами ринку кредитних спілок України залишається відсутність ефективного законодавства та законодавчо закріпленої системи управлінських і фінансових стандартів діяльності кредитних спілок та незначне використання фінансового механізму кредитних спілок для запровадження державних програм мікрокредитування.

Тому основними цілями державної політики щодо розвитку ринку кредитних спілок мають бути:

- збільшення обсягів кредитування споживчих потреб населення та підприємницьких ініціатив через кредитні спілки за рахунок мобілізації заощаджень громадян, що перебувають сьогодні поза економічним оборотом;

- створення та розвиток системи державного регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок;

- запровадження через кредитні спілки державних програм мікрокредитування населення, малого та середнього бізнесу, фермерства, приватних землевласників тощо;

- підвищення фінансової надійності кредитних спідок шляхом запровадження єдиних стандартів діяльності, нарощування капіталів, а також централізованих фондів та резервів ринку кредитних спілок;

- запровадження через кредитні спілки сучасних платіжних систем та фінансових технологій.

Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку ринку кредитних спілок мають бути такі: