Розділ 9. ДИСКОНТУВАННЯ ВЕКСЕЛІВ

• баланс і звіт про фінансові результати за останній звітний період;

• довідку про операції на розрахунковому рахунку векселет-римача-пред'явника, яка має містити таку інформацію: сума залишків розрахункового рахунку на дату складання довідки; наявність платіжних документів у картотеці № 2; сума кредитів, що їх отримав пред'явник; процентні ставки і періодичність погашення; санкції банків. Довідку підписують керівник і бухгалтер організації пред'явника а завіряють операціоніст банку, а також головний бухгалтер банківської установи; • документ, що підтверджує товарний характер векселів. За рішенням керівництва банку від векселетримача можуть вимагатися й інші документи, в тому числі баланс векселедавця та інших зобов'язаних осіб.

Наведені у реєстрі записи звіряються з реквізитами векселів. Векселі, що не відповідають вимогам банку, викреслюються з реєстру і повертаються клієнтові. За прийняті векселі та документи, що залишаються у банку до остаточного вирішення питання, видається розписка. На векселях, що внесені до реєстру, векселетримач проставляє бланковий індосамент, залишивши перед ним достатньо місця, аби банк зміг поставити штамп про передання векселя у його розпорядження, перетворивши у такий спосіб бланковий надпис клієнта в іменний. Потім вексельні реєстри розглядаються керівником банку, і за наявності кредитних ресурсів на реєстрі ставиться напис про дозвіл надати кредит із вказівкою про кількість та суму векселів, які приймаються до дисконту.

Реєстри і прийняті векселі передаються далі для обробки до кредитно-вексельного відділу, де вони реєструються у спеціальній книзі врахування векселів. Банк щороку відкриває таку книгу, до якої вписуються всі векселі, а порядковий реєстраційний номер векселя з цієї книги проставляється і на лицевому боці самого векселя, і у реєстрах напроти запису кожного векселя.

Експертиза векселів, прийнятих до врахування

Подані до дисконту векселі проходять перевірку на юридичну та економічну надійність. Врахування. З юридичного боку перевіряються дійсність вексельного бланку та правильність заповнення усіх реквізитів, чіткість виписаних повноважень осіб, чиї підписи є на векселі, та їхня вірогідність, з'ясовується безперервність передавання прав шляхом індосанти ото ряду та законність володіння векселем. Законним власником векселя є, по-перше, будь-яка особа, на ім'я якої виписано вексель (ремітент); по-друге, особа, на ім'я котрої у безперервній низці передавальних написів зроблено останній індосамент; по-третє, пред'явник векселя, на якому останнім є бланковий індосамент. Лише на основі всієї сукупності таких даних банк з'ясовує:

• чи має даний векселетримач репутацію надійного, креди-тоздатного, акуратного і точного платника, що здатний на випадок неплатежу своєчасно погасити отриманий під дисконт векселів кредит;

• Його майновий стан (основний та оборотний капітал);

• законність його діяльності;

• склад клієнтів даного векселетримача та їхню фінансово-розрахункову стабільність;

• чи не припиняв він своїх платежів і не отримував протестів і т. ін.

Для оцінки кредитоздатності векселетримача розроблена анкета, що висвітлює господарський стан юридичної особи. Вона містить такі позиції: найменування і адресу організації векселетримача; склад її керівників; перелік та місцезнаходження філій, якщо вони є; суму основних та оборотних фондів; у яких банках і в яких розмірах відкрито кредити; опис наявного обладнання та ступінь його зношення; чи допускалося прострочення заборгованості й чим воно було викликане; на які цілі спрямовується кредит тощо. Крім цього, співробітники банку можуть вимагати останній баланс і річний звіт, виробничо-господарський план, зобов'язання про розміщення вільних коштів на розрахунковий рахунок у даному банку, статут і положення, що визначають юридичний статус векселетримача, тощо.

Головна мета економічної перевірки полягає у проведенні розрахунків вартості, за якою даний вексель може бути купований, та рівня кредитоздатності пред'явника даного векселя, а також інших відповідальних за векселем осіб. Тобто Йдеться про з'ясування надійності, вчасності та повноти оплати кредитованої суми. Величина вартості, за якою банк обліковує вексель, розраховується на основі процентної ставки обліку векселів і узгоджується з векселетримачем конкретно за кожним векселем. Якщо тримача не влаштовує запропонована сума, оригінали векселів повертаються йому в обмін на розписку банку.

Сума, яка підлягає утриманню на користь банку як дисконт, розраховується на підставі відсоткової ставки врахування векселів за формулою:

городніх векселів. З урахуванням даного факту векселетримач одержить від банку таку суму:

Наприклад, якщо поштово-телеграфні пересилання коштували банкові 250 грн, а дамно становило в 1% номіналу векселя, його тримач одержить: 75 000 - (3750 + 250 + 750) = = 75000 - 4750 = 70 250 грн.

У разі дисконту векселів, місце платежу яких указане в іншому місті, їхні копії не пізніше трьох робочих днів відправляються на інкасо до банківського закладу за місцем платежу. До них додаються виписки із Книги обліку векселів, у яких подається повна інформація про дані векселі. На звороті цих копій ставиться поручительський індосамент на користь банківського закладу за місцем проживання платника. Якщо виконання платежу за даним векселем переноситься до іншого банку, то на копіях векселів, що надійшли на інкасо, робиться новий перепоручительський індосамент на користь наступного банку. Контроль за повним і своєчасним виконанням вексельних зобов'язань здійснює відділ цінних паперів обслуговуючого банку платника. Підтвердженням платежу за векселем може слугувати копія платіжного доручення з позначкою банку, що подана платником, або меморіальний ордер, отриманий банком платника.

Вартість векселів, що виписані строком "за пред'явленням" або "у такий-то час від пред'явлення", що передбачає нарахування на вексельну суму ще й процентів, містить у собі вартість номіналу векселя у векселедавця (акцептанта) за умови, що процент за векселем не нижчий за процентну ставку обліку векселів, У разі процента за векселем, що є нижчим, ніж процентна ставка дисконту векселів, облікова вартість розраховується на основі прогнозованого доходу за цим векселем на передбачувану дату платежу, але не більш як три місяці від дати прийняття до обліку.

Нарешті, вартість векселів, котрі подані до обліку і на які не передбачене нарахування процентів на вексельну суму, визначається як різниця між номінальною вексельною сумою і дисконтом. А сума дисконту випливає із процентної ставки обліку векселів, яка встановлюється з урахуванням мінімального рівня процентної ставки дисконту, ступеня ризику, кон'юнктури ринку капіталів, строковості векселя, кількості передавальних написів та наявності авалю.

Всі експертні дослідження та розрахунки співробітники банку проводять протягом п'яти робочих днів з моменту подання заяви векселетримача. У підсумку цього процесу уточнюється реєстр векселів, з якого викреслюють ті з них, що не відповідають вимогам банку. А на векселі, що приймаються до дисконту, векселетримач ставить іменний індосамент на користь банку.