Розділ 9. ДИСКОНТУВАННЯ ВЕКСЕЛІВ

Досвід розвинутих країн починає використовувати й Україна. Формування економічно обґрунтованого вексельного обігу тут забезпечують:

• асоціація "Український вексельний центр", головним завданням якої є сприяння розвиткові ринку цінних паперів і відродження національного вексельного обігу;

• спеціалізована брокерська контора "Стрілець-Вексель", котра на торгах Української фондової біржі виступає не лише продавцем векселів, а й проводить їх необхідну експертизу та надає консалтингові послуги;

• Єдиний вексельний реєстр наявності вексельних та боргових зобов'язань підприємств;

• Центральна вексельна палата, яка здатна здійснювати комерційні та комісійні операції з усіма видами цінних паперів, вести реєстри векселів, їх облік, зберігання, переказ боргів, взаємозаліки у процесі вексельного обігу тощо.

Узагальнюючи вищесказане, слід наголосити:

• по-перше, дисконтні операції є високоприбутковими. Проводячи їх, банки отримують проценти в обумовлених сторонами розмірах від дня прийняття до обліку до строку погашення векселя. Крім цього, за надані послуги з отримання платежу в місцях, що не є перебуванням платника, банк стягує дамно як особливу комісію за облік іногородніх векселів та порто, що покриває поштово-телеграфні затрати банку на розсилання векселів до інших місць і отримання платежів за ними;

• по-друге, векселеві властиві висока ліквідність і точно визначений термін погашення. Оскільки вексельне зобов'язання виставляється переважно на строк не більше як 90 днів, урахування векселів здійснюється на основі короткострокового кредиту, що чітко прогнозується;

• по-третє, за умови правильного проведення вексельних операцій комерційні банки здатні нагромаджувати значну кількість векселів. При цьому вексельні зобов'язання фактично є більш стабільним різновидом активів, ніж акції, і менш ризикованим, ніж інші види цінних паперів. Тому у придбання векселів комерційні банки вкладають значні кредитні ресурси, в тому числі навіть найменш стабільні депозити з розрахункових, поточних та аналогічних рахунків. У разі непередбачуваного вилучення подібних коштів банк завжди може вдатися до переобліку векселів у Національному банку України, здійснити перезаставу самих векселів в інших банках тощо.

Умови прийняття векселів до дисконту

Дисконтні операції для комерційних банків є активними, і їхні суми входять у визначення дисконту відповідних нормативних коефіцієнтів.

Світовою практикою напрацьовано ефективний механізм обліку векселів та врахування його економічної вигідності як для векселетримача, так і для дисконтера, тобто банку, що дисконтував вексель. В основі цього механізму лежить чітка система прийняття векселів, їх статистичного обліку, проведення юридичної та економічної експертизи. Здійснивши дисконтування векселя, банк отримує його у своє повне розпорядження. З одного боку, він може використати вексель для операцій переобліку, а з іншого — стає кредитором-векселетримачем з усіма правами і обов'язками останнього.

Вексельні кредити дисконтного типу можуть бути двох форм: пред'явницькими, що відкриваються для обліку переданих клієнтами до банку векселів. Ними переважно користуються ті товаровиробники, які володіють значними кількостями векселів, що їх виписали покупці за отримані товари;

векселедавчими. Вони надаються клієнтам банку, котрі потім видають під цей кредит векселі на оплату товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт чи послуг, що надані іншими організаціями і підприємствами. Останні пред'являють такі векселі до своїх банків, які в свою чергу пересилають їх банкові векселедавця.

Всі операції дисконту здійснюються на основі договору між банком і векселетримачем та отримання вексельного кредиту останнім. Чинний порядок укладання договору дисконту передбачає: зазначення сторін, предмета й змісту договору; окреслення прав та обов'язків сторін; особливі умови, що вирішують можливі суперечки; термін дії договору, юридичні адреси та інші реквізити сторін. У договорі обов'язково вказуються реквізити дисконтованих векселів або ж має міститися посилання на доданий до договору реєстр векселів. Договір зберігається впродовж трьох років з моменту підписання у відділі цінних паперів банку, який веде реєстр договорів обліку векселів. Для цього векселетримач повинен виготовити і подати до свого обслуговуючого банку такі документи;

ф заяву встановленої форми, що, як правило, подається до того банку, в якому відкрито основні рахунки даного векселетримача, в тому числі розрахунковий рахунок;

• оригінали векселів, які подаються до обліку;

• дві ксерокопії кожного векселя з лицевого та зворотного боків;

• реєстр векселів установленого зразка, котрий розробляє кожний банк. У ньому належить указувати: номер вексельного бланку; номінальну суму векселя; найменування, адресу і реквізити векселедавця чи акцептанта для переказних векселів; дату Й місце складання; найменування, адресу та реквізити індосантів; наявність авалю і найменування, адресу та реквізити аваліста; найменування, адресу і реквізити посередників;

• копії установчих документів векселетримача;