Розділ 9. ДИСКОНТУВАННЯ ВЕКСЕЛІВ

Деякі векселі можуть обліковуватися за нижчою ставкою процента, ніж офіційна. Але тоді до них пред'являються підвищені вимоги, тобто це мають бути векселі; виписані на авторитетних платників і акцептовані ними; недоміцильовані векселі; ті, що підлягають оплаті у місцях, де є заклади Національного банку; виписані строком не менше як на 14 і не більше як на 90 днів.

Ці та інші вимоги відображають уявлення про першокласні векселі. Першокласними, зокрема, вважаються такі прості й переказні векселі:

• ті, що виникли на основі оформлення реальних товарних угод і підтверджені товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами або іншими документами;

• ті, що мають акцепт банку платника, що суттєво спрощує отримання платежу, та авторитетний аваль, тобто гарантійний напис високоефективної фірми чи відомого комерційного банку;

• ті, за якими стоять висока кредитоздатність і репутація векселетримача та платника.

До врахування вексель приймається лише після скрупульозного аналізу всіх його фінансово-економічних факторів та перевірки репутації зобов'язаних осіб. Масштабність і відповідальність цієї роботи потребує високої фахової підготовки. Вона охоплює повсякденне ведення активних і пасивних операцій, у тому числі прийняття на себе комерційними банками різноманітних вексельних зобов'язань — виступати платниками, індосантами, ава-лістами, посередниками. Задля того комерційні банки в залежності від потреб формують робочі групи вексельних експертів, а то й створюють спеціальні вексельні відділи.

ПРОЦЕДУРА ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛІВ У БАНКАХ

Функції вексельних підрозділів

Організація роботи вексельних підрозділів банківської сфери належить до найбільш

трудомістких ділянок. Вона, як правило, зосереджується у віданні вексельного відділу, де працюють найкваліфікованіші фахівці, які вміють швидко й точно оцінювати поточну ситуацію на ринку; обізнані з ринком кредитоздатності підприємств, із чиїми векселями працюють; мають глибокі знання вексельного права; володіють навичками фінансово-господарського аналізу; а також автоматизованого нагромадження, зберігання і обробки даних, що потрібні для аналізу та прийняття рішень.

Ці основні вимоги до працівників випливають із функцій вексельного відділу, головними з яких є:

• повсякденні операції емісії простих і переказних векселів та здійснення контролю за своєчасним представленням векселів до акцепту й платежу;

• відкриття та ведення облікових і ломбардних кредитів під заставу векселів;

• урахування та переврахування векселів;

• контроль за строками надходження платежів за дисконтованими, комісійними І депозитними векселями;

• формування звітності та статистичного аналізу вексельних операцій.

Іншими словами, співробітники вексельного відділу, по-перше, зобов'язані приймати векселі до дисконту і в забезпечення спеціального позичкового рахунку; по-друге, стежити за отриманням вексельних платежів у строк; по-третє, здійснювати інкасо векселів, отриманих від кореспондентів і, у свою чергу, спрямовувати на інкасо іногородні векселі, отримані від клієнтів; по-четверте, пере-враховувати векселі зі свого портфеля, якщо є така потреба. У нинішніх економічних умовах України, можливо, ще зарано ставити питання про формування великомасштабного вексельного відділу в кожному комерційному банку, але час приступити до створення ядра фахівців, навколо якого почала б розгортатися діяльність з векселями,

У деяких країнах з ринковою економікою діють не лише вексельні групи у комерційних банках, а й різноманітні фінансові інституції. Провідними серед них е:

• по-перше, система вексельних брокерів (більброкерів), які, діючи на нижчому щаблі системи, виступають посередниками між фірмами, що виписали векселі, та банками. їхньою функцією є аналіз кредитоздатності векселедавців (акцептантів) і вексельної дієздатності їхніх зобов'язань, підбір і систематизація векселів за векселедавцями і строками платежів, що придатні для взаєморозрахунків;

• по-друге, облікові доми та облікові компанії. Купуючи векселі з дисконтом, вони відповідно формують значні пакети за ознаками строків погашення, векселедавців і акцептантів, досліджують ринкову кон'юнктуру вексельного сегмента фондового ринку, проводять інші аналітичні операції з векселями. Такі інституції функціонують у Великій Британії, Канаді, Сінгапурі; • по-третє, Обліковий банк. Як спеціалізований позичко-во-розрахунковий і кредитний заклад він діє у Швейцарії. У вексельних операціях США добре зарекомендувала себе Облікова корпорація Нью-Йорка. Активна посередницька діяльність цих та інших установ забезпечує чітку взаємодію комерційних і центральних банків та використання дисконту векселів для забезпечення стабільності грошового обігу і підтримання належної економічної кон'юнктури. Операції дисконту і переврахування векселів у ринковій економіці набули масового характеру і є прибутковими як для комерційних, так і для спеціалізованих кредитних закладів. Це дає змогу центральним (національним) банкам використовувати переоблік векселів для підтримання стабільної товарно-грошової рівноваги і як важіль політики маніпулювання офіційною обліковою ставкою для активного впливу на стан ліквідності всієї банківської системи і загальних обсягів кредиту. Іншими словами, тут реалізується масштабна облікова політика, яка здатна підносити ефективність суспільного відтворення, забезпечувати належний розвиток продуктивних сил і гарантувати стабільну вартість національної грошової одиниці.