Розділ «Тема 6. СИСТЕМА ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ»

4. Детерміністичний підхід (у тому числі підхід на основі оцінки еластичності) та підхід, що базується на показниках податкових декларацій. Вітчизняна практика реалізації податкової політики, якій властива нестабільність податкового законодавства та невідповідність інформації, що агрегується на мікрорівні й доводиться до центральних органів влади, унеможливлює використання цього підходу. Часті зміни податкової бази зобов'язують використовувати показники еластичності, одержані на основі методів апріорі, тобто розрахованих на базі емпіричних досліджень.

Таким чином, як показують світова практика та дослідження вітчизняних науковців, важливою складовою бюджетного планування є багатоаспектний аналіз факторів1, які впливають на формування бази з окремих видів доходів бюджету, групування цих факторів і застосування комбінованого підходу до прогнозування та планування бюджетних надходжень. Зауважимо, що кожний окремий вид доходів бюджету має свою специфіку планування та прогнозування, тому необхідно використовувати різні методи для визначення їх очікуваних значень. Так, найменш прогнозованими є неподаткові надходження бюджету та доходи від операцій з капіталом, бо їх важко співвідносити систематично з конкретною базою через їх непостійний характер. Тому доводиться значною мірою спиратися на суб' єктивні оцінки визначення їх очікуваних показників у прогнозованому періоді.

Неподаткові надходження бюджету включають: - власні доходи бюджетних установ (близько 60 %), серед яких переважають надходження від надання платних послуг, планування яких здійснюється на основі даних установ та відомств про фактичне їх надходження на дату складання проекту бюджету, очікуваного надходження до кінця року, а також з урахуванням тенденцій, які складаються в останні роки;

- адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності (близько 10 %);

- доходи від власності та підприємницької діяльності, більше половини яких становлять кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України", планування яких визначається діяльністю та політикою даної установи в плановому періоді.

Під час планування доходів від операцій із капіталом значної уваги потребує визначення очікуваного рівня надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об' єкти, що підлягають приватизації), які становлять близько 60 % даного виду доходів. Обсяг коштів, одержаних від такого продажу, залежатиме від земельної політики уряду щодо вартості та об' єктів продажу на плановий період і тенденцій, що склалися останнім часом.

Найбільшою в доходах бюджету є частка податкових надходжень. Тому велике значення в плануванні доходів бюджету має саме визначення очікуваного рівня податкових надходжень до бюджету.

Провідну роль у процесі прогнозування і планування податкових надходжень відіграє Державна податкова служба України та її органи на місцях, адже на неї покладено реалізацію єдиної державної політики у сфері оподаткування. Згідно зі ст. 8 п. 14 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" податкова адміністрація та її структурні підрозділи на місцях прогнозують, аналізують надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчають вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляють пропозиції щодо їх збільшення та зниження втрат бюджету. Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова служба України надає відповідні пропозиції Міністерству фінансів України як центральному органу виконавчої влади, що відповідає за здійснення бюджетної, фінансової та податкової політики та є координуючим органом діяльності Державної податкової служби України. Надання інформації та пропозицій відбувається протягом року згідно з процедурою складання проекту державного бюджету, передбаченою Бюджетним кодексом України, за такими етапами:

- аналіз економічних і законодавчих чинників, які вплинули на виконання доходів Державного бюджету України в попередньому році, - січень;

- опрацювання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо складання проекту Закону України про Державний бюджет України", надання пропозицій та зауважень Міністерству фінансів України - лютий-березень;

- участь у роботі міжвідомчих робочих груп з аналізу основних показників економічного і соціального розвитку регіонів (спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі) - березень-липень;

- підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавства з питань оподаткування, надання Міністерству фінансів України відповідних законопроектів - червень-серпень;

- підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів, необхідних для розрахунку окремих показників дохідної частини бюджету, Міністерству фінансів України та комітетам Верховної Ради України - травень-грудень;

- опрацювання показників дохідної частини бюджету по платежах, що контролює Державна податкова служба України, та надання відповідних інформаційно-аналітичних матеріалів і розрахунків Міністерству фінансів України й Верховній Раді України - травень-грудень.

Після завершення всіх етапів підготовчого процесу в складанні прогнозу дохідної частини бюджету на наступний рік Державна податкова служба України бере участь в опрацюванні безпосередньо текстової частини Закону про Державний бюджет України і додатків до нього.

Розгляд та прийняття Закону України "Про Державний бюджет України" відбувається за процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України. Після прийняття Верховною Радою України зазначеного Закону Державна податкова служба надає пропозиції до бюджетного розпису виконання дохідної частини бюджету.

Протягом січня-грудня наступного року виконується бюджетний розпис з відповідним інформуванням Міністерства фінансів України та Верховної Ради України про стан виконання бюджетних призначень1.

При складанні планових розрахунків податкових надходжень Міністерство фінансів та Державна податкова служба України керуються постановою Верховної Ради України про основні напрями бюджетної політики на відповідний прогнозний рік, проектом Державного бюджету України на прогнозний рік (у редакції, поданій Урядом до Верховної Ради України, з урахуванням окремих висновків і пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань бюджету), основними макроекономічними показниками на прогнозний рік та іншими матеріалами і розрахунками, підготовленими відповідними міністерствами та відомствами. При цьому інформація береться в розрізі регіонів, великих платників (низова ж ланка Державної податкової служби України використовує аналітичні дані казначейства, обласних адміністрацій, управлінь статистики та фінансових управлінь відповідних територіальних органів). Ідеться про процедуру планування податкових надходжень в органах податкової служби: фактично процес прогнозування податкових надходжень відбувається в Україні на трьох рівнях у чотирьох напрямах, які наведені в табл. 6.7.

Планування податкових надходжень бюджету умовно можна поділити на два послідовні етапи. На першому етапі визначається очікуваний обсяг конкретного податку, який може отримати держава, на другому відбувається розподіл надходжень за рівнями бюджетної системи відповідно до бюджетно-податкової політики країни.

Перший етап планування податків - планування кожного податку, збору чи іншого обов' язкового платежу, яке базується на чинному законодавстві, що регламентує його справляння. Основними елементами механізму обчислення доходів бюджету є база оподаткування та ставка податку. Від рівня визначеності цих двох елементів залежить рівень обгрунтованості планових сум податків, зборів та інших обов' язкових платежів, які формують дохідну частину бюджету на перспективу. Причому база оподаткування визначається з урахуванням прогнозу основних показників економіки на бюджетний рік, особливостей оподаткування та справляння закріплених податків і платежів, які визначені чинним податковим законодавством та законом про державний бюджет на відповідний бюджетний рік, а також ураховуються фактори покращення адміністрування платежів (табл. 6.8).