Розділ «Тема 4. БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ І ПОБУДОВА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»

3) залучення за погодженням із Мінфіном України на поворотній основі коштів єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам;

4) відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду;

5) безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України;

6) повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення коштів надміру сплачених податків;

7) розподіл коштів між державним бюджетом і Республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, міськими бюджетами міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

8) проведення взаємних розрахунків між державним бюджетом та Республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, міськими бюджетами міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами;

9) ведення бази даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складання та ведення єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

10) облік бюджетних асигнувань, доведення до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витягу з розпису державного бюджету і змін до нього;

11) реєстрація та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображення їх у звітності про виконання бюджету;

12) бухгалтерський облік усіх операцій з виконання державного та місцевих бюджетів;

13) зведення та складання звітності про виконання державного, місцевих і зведених бюджетів та подання звітності органам законодавчої і виконавчої влади в обсязі та строки, визначені бюджетним законодавством. Складання та подання відповідним місцевим фінансовим органам звітності про виконання місцевих бюджетів тощо.

Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінс-пекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України. Держфінінспекцію України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем' єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій міністра фінансів, та звільняє з посади Президент України.

Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об' єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах і містах. Основним завданням Держфінінспекції України є проведення державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування. Наявність даного органу є обов' язковою в системі органів виконавчої влади, оскільки виявляються такі порушення фінансово-бюджетної дисципліни:

- порушення вимог Бюджетного кодексу щодо нецільового використання бюджетних коштів, взяття до сплати зобов' язань понад затверджені асигнування, відволікання бюджетних коштів у довготривалу дебіторську заборгованість тощо;

- зайве витрачання бюджетних коштів унаслідок оплати завищених обсягів та вартості виконаних робіт, наданих послуг;

- витрачання бюджетних коштів на придбання меблів, обладнання, автотранспорту та інших матеріальних цінностей з перевищенням граничних нормативів, а також на утримання автотранспорту понад установлені ліміти;

- незаконне передання державного та комунального майна суб' єктам недержавної форми власності;

- незастосування обов'язкових процедур державних закупівель;

- заниження вартості активів унаслідок непроведення індексацій, неоприбуткування майна та лишків товарно-матеріальних цінностей.

Основними причинами зазначених порушень є низька якість внутрішнього контролю та безвідповідальність багатьох розпорядників бюджетних коштів. Зокрема, лише протягом одного 2010 р. на 12,3 тис. підприємств, установ і організацій виявлено майже 32,6 млрд грн незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі 7,6 млрд грн бюджетних коштів. Унаслідок неправомірних дій окремих керівників (реалізацію товарів, робіт, послуг за заниженими цінами, безоплатне надання в оренду природних і матеріальних ресурсів тощо) бюджетами усіх рівнів, бюджетними установами та організаціями, підприємствами втрачена можливість отримати належні їм доходи в сумі понад 2,5 млрд грн, у тому числі бюджетами - 685,9 млн грн. Держфінінспекція України має такі повноваження: 1) здійснює державний фінансовий контроль за: