Розділ «Тема 12. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ПОГАШЕННЯ ДЕРЖАВНОГО Й МІСЦЕВОГО БОРГУ»

3. Оцінка ефективності державних запозичень на внутрішньому та зовнішньому ринках.

4. Оцінка ефективності заходів з управління державним боргом.

Оцінка ефективності державних позик може передбачати отримання як прямого ефекту у вигляді своєчасного й повного фінансування бюджетного дефіциту, так і опосередкованого ефекту: розвитку виробництва, підвищення соціальної стабільності в суспільстві, підвищення прожиткового мінімуму населення тощо.

На ефективність запозичення коштів за рахунок ресурсів ринку державних боргових зобов' язань також впливають: рівень довіри кредиторів (інвесторів) до державних боргових зобов' язань; рівень попиту та пропозиції на державні боргові зобов' язання; дохідність, ризики та страхове покриття; диверсифікація інструментів ринку державних боргових зобов' язань; стабільність ринку державних боргових зобов' язань; запровадження та ефективне функціонування первинних дилерів на ринку державних боргових паперів; ліквідність державних боргових паперів; ризики на ринку державних боргових паперів тощо.

Досліджуючи запозичення на фінансовому ринку державних боргових паперів, доцільно аналізувати такі сегменти: внутрішній і зовнішній ринок; первинний ринок і вторинний ринок; ринок короткострокових, середньострокових та довгострокових інструментів; ринки конкретних видів боргових інструментів.

Важливими умовами ефективного функціонування ринку державних цінних паперів, що забезпечує значні надходження коштів від державного запозичення, є: виважена політика держави у сфері запозичення коштів на фінансовому ринку; нормативно-правове забезпечення функціонування фінансового ринку та ринку державних боргових паперів; обов' язкове дотримання всіма учасниками діючих правил та процедур роботи на ринку цінних паперів; партнерські взаємовідносини держави й інших учасників фінансового ринку; формування сучасного механізму взаємодії адміністративних і ринкових структур з метою вдосконалення і зміцнення цього ринку.

На ефективність запозичення коштів на внутрішньому та зовнішньому ринках впливають такі чинники: підпорядкованість боргових інструментів законодавству країни розміщення; значна кількість кредиторів; широка географія власників боргових паперів; кредитний рейтинг позичальника; соціально-економічна та політична ситуація в державі.

Оцінка ринкових запозичень із внутрішніх та зовнішніх джерел може визначатися за допомогою показника чистого залучення коштів:

ЧЗ = Зк - Вб - Вп - Вк - Вш,

де Зк - залучені кошти;

Вб - виплати основної суми боргу; Вп - виплати процентів; Вк - виплати комісійних; Вш - штрафні санкції1.

Чисте залучення коштів може бути позитивним або негативним ("+" або "-"). Позитивне значення чистого залучення коштів означає, що надходження коштів від державного запозичення покривають усі витрати і формують позитивне сальдо. Негативне значення чистого залучення свідчить про перевищення виплат із погашення та обслуговування заборгованості над надходженням коштів від самого запозичення, що означає недоцільність запозичення ресурсів за таких умов та неефективність державного запозичення або що уряд проводить політику щодо скорочення розмірів державного боргу.

Розрахунки показників чистого залучення доцільно здійснювати як на етапі планування запозичень, так і при оцінюванні їх ефективності. Виявлення від' ємного показника чистого залучення дає змогу за допомогою пошуку альтернативних варіантів запозичення коштів вийти на позитивне сальдо даного показника. Чисте залучення коштів може визначатися як у цілому, так і окремо за внутрішнім або зовнішнім запозиченням.

Показник чистого залучення коштів дає можливість оцінити ефективність державних запозичень для фінансування бюджетного дефіциту й надалі - рівень навантаження боргових виплат на державний бюджет (табл. 12.6).

Із наведених у табл. 12.6 даних видно, що в 2005-2006 рр. виплати на погашення та обслуговування державного боргу значно перевищували надходження державного бюджету. Це було обумовлено наявністю інших джерел фінансування бюджетного дефіциту, політикою уряду щодо скорочення державного боргу та негативними процесами на ринку боргових паперів. У 2007 р. ситуація змінилася: при тому, що обсяги запозичення продовжували скорочуватися, скоротилися і обсяги виплат за державним боргом, що в цілому забезпечило позитивне сальдо чистого залучення коштів для фінансування дефіциту бюджету за рахунок державного запозичення.

Таблиця 12.6

ПОКАЗНИКИ ЧИСТОГО ЗАЛУЧЕННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ У 2000-2010 рр., млрд грн*

Період 2009-2010 рр. значно відрізняється від попередніх років за всіма визначеними в таблиці показниками. Для нього характерними є такі риси: зміна боргової політики в напрямі збільшення обсягів державного запозичення для фінансування державних програм з метою прискореного виходу з фінансової кризи; переважання короткострокових зобов' язань, що призвело до значного зростання боргових виплат; перевищення надходжень над виплатами за державними зобов' язаннями сформувало позитивне сальдо чистого залучення коштів. Останнє свідчить про стрімке збільшення обсягів державного запозичення для фінансування бюджетного дефіциту, але при цьому потрібно забезпечити ефективність використання залучених коштів та недопущення формування пікових виплат за державним боргом.

З даних табл. 12.7 видно, що протягом 2005-2006 рр. сукупні виплати за ОВДП значно перевищували надходження, а це свід-

чить про неефективність функціонування ринку ОВД11 в той період. Протягом 2007-2008 рр. чисте залучення коштів від ОВДП набуло позитивного значення, що засвідчило ефективність надходжень від ОВДП у зазначений період. Водночас сформовані зобов'язання в попередні періоди та в 2009 р., а також негативні явища на фінансовому ринку в 2009 р. створили ситуацію, коли виплати з обслуговування та погашення державного боргу за даними зобов' язаннями перевищили надходження від даного боргового інструменту.