Розділ «Тема 10. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА УТРИМАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ»

Проекти державних цільових програм розробляються на період до п'яти років. Головні розпорядники бюджетних коштів у сфері освіти та відповідальні виконавці бюджетних програм взаємодіють між собою. Головні розпорядники розподіляють одержані від Міністерства фінансів України граничні обсяги видатків загального фонду державного бюджету між відповідальними виконавцями бюджетних програм в освітній сфері, а останні складають бюджетні запити за кожною бюджетною програмою, за виконання якої відповідають, і подають їх першим.

Як приклад фінансової підтримки системи освіти можна назвати затверджену постановами Кабінету Міністрів України державну цільову програму "Шкільний автобус" (2003-2010 рр.), Державну програму "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" (2006-2010 рр.), Комплексну програму забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін (2005-2011 рр.), Державну програму "Вчитель" (2002-2012 рр.), Державну цільову програму роботи з обдарованою молоддю (2007-2010 рр.).

Основні джерела фінансування розвитку освіти - державний та місцеві бюджети, можуть доповнюватися джерелами, віднесеними до категорії додаткових. Серед них варто назвати такі:

- кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;

- плата за надання додаткових освітніх послуг;

- кошти, одержані за науково-дослідні роботи та послуги, виконані навчальним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;

- доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

- дотації місцевих бюджетів;

- кредити банків;

- добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян;

- інші кошти.

У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні асигнування навчально-виховних закладів, установ та заходів системи освіти не зменшуються. Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню.

Входження країни в європейський освітній простір, а також зумовлені цим процесом зміни у вітчизняній системі освіти актуалізували вдосконалення фінансового забезпечення розвитку вищої освіти. Достатній обсяг фінансування вищої освіти можна забезпечити через розширення переліку традиційних і використання нових джерел фінансових ресурсів.

Зокрема, до дозволених джерел фінансування вищої освіти останніми роками включено такі: державні стипендії високооб-дарованим дітям, стипендії та гранти різних громадських, у тому числі міжнародних, фондів та організацій, кредити комерційних банків та інших кредитних установ, а також державні чи муніципальні безвідсоткові кредити на навчання.

У табл. 10.12 наведені джерела фінансування освіти в Україні за окремими ланками навчання.

Таблиця 10.12

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Розрахунок видатків на освіту в розрізі адміністративно-територіальних одиниць здійснюється відповідно до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості однієї дитини дошкільного віку, одного учня загальноосвітнього, позашкільного, професійно-технічного навчального закладу.

З метою єдиного підходу при розподілі видатків на професійно-технічну освіту між адміністративно-територіальними одиницями запроваджено ряд коригувальних коефіцієнтів, які дають можливість уникнути диспропорцій при застосуванні нових формуль-них розрахунків, а саме:

- коефіцієнт приведення кількості учнів професійно-технічних навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до кількості учнів професійно-технічних навчальних закладів;