Розділ «2.4. Основи раціонального харчування»

5) слід контролювати і вживати жири, питома вага яких не має перевищувати 30% добової калорійності; замінювати більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями або м'якими маргаринами;

6) замінювати жирне м'ясо та м'ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею;

7) вживати молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру і солі;

8) вибирати продукти з низьким вмістом цукру, обмежити вживання рафінованого цукру, солодких напоїв, солодощів;

9) надавати перевагу продуктам із низьким вмістом солі, загальна кількість якої не має перевищувати однієї чайної ложки на добу, у т. ч. солі, яка міститься в готових продуктах;

10) обмежити вживання алкоголю до еквіваленту 20 мл чистого етанолу на добу;

11) пропагувати годування дітей в перші шість місяців життя винятково материнським молоком.

Ці правила повністю відображають принципи раціонального збалансованого харчування. Відхилення від них призводить до порушень у роботі організму.

Харчування населення України, як правило, не відповідає наведеним рекомендаціям. Результати динамічних досліджень фактичного харчування дітей і дорослих країни за останні 10 років свідчать про зниження кількості продуктів тваринного походження, зокрема, м'яса та м'ясопродуктів – на 37%, молочних продуктів – на 34%, риби – на 81%. Люди віддають перевагу дешевим продуктам із меншою біологічною цінністю, проте більш енергомістким, які забезпечують енергетичну цінність раціону. Основним постачальником енергії є вуглеводний компонент, частка якого в раціоні становить від 50 до 80% (хлібобулочні вироби, вироби з борошна, картопля, 17% калорійності раціону забезпечує цукор). Частка жирового компонента зросла на 38– 40% переважно за рахунок жирів тваринного походження (сала).

Отже, харчовий раціон українців характеризується такими порушеннями: надлишкове вживання тваринних жирів та цукру, лефіцит тваринних білків, поліненасичених жирних кислот, харчових волокон. "Прихований голод" виникає внаслідок дефіциту в раціоні вітамінів, особливо антиоксидантного ряду (А, E, С), макро- та мікроелементів (йод, залізо, кальцій, фтор, селен). У 90% населення спостерігають недостатність вітаміну С, ступінь дефіциту якого сягає 50–80%; у 40–80% – вітамінів групи В та фолієвої кислоти. Дітям і дорослим (особливо тим, які мешкають на екологічно неблагополучних територіях) бракує вітамінів антиоксидантного ряду (С, Е, А та бета-каротину), таких мікроелементів, як кальцій, залізо, йод, фтор, селен та мінорних нехарчових біологічно активних компонентів їжі (мікронутрієнтів) – спеціальних продуктів та сировини, які містять підвищену кількість поживних речовин.

Криза харчування пов'язана насамперед із зниженням рівня фізичної активності. Проте, хоча потреби організму в енергії зменшились на 30%, мікроелементах і вітамінах – лише на 10%, у раціоні з натуральних продуктів, адекватному енерговитратам, бракуватиме 20% мікронутрієнтів. Постійний психоемоційний стрес та несприятлива екологічна ситуація підвищують потребу організму в вітамінах і мікроелементах.

30% жінок та 15% чоловіків у віці 30 років мають надмірну масу тіла. Це сприяє розвитку захворювань обміну речовин, серцево-судинної системи, шлунково- кишкового тракту, онкологічних та ін.

Життя населення України, особливо чоловіків, неухильно скорочується (57%), що теж пов'язано з порушеннями харчового раціону.

Вживання біологічно активних добавок (БАД) до їжі, речовин та їх сумішей, які застосовують у раціоні з лікувальною або лікувально-профілактичною метою, може поліпшити раціон сучасної людини. Однак тільки 6% українців їх вживають регулярно. Регулярний та цілеспрямований прийом БАД дає змогу пристосувати харчування до потреб конкретної людини. Однак БАД не є ліками і не можуть їх замінити. Це допоміжний засіб дієтотерапії.

БАДи поділяють на:

– нутріцевтики – засоби, які поповнюють дефіцит необхідних речовин в організмі: вітамінні комплекси, амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти, ферменти тощо;

– парафармацевтики – речовини, основним діючим компонентом яких є екстракти та трав'яні формули (фітопрепарати);

– пробіотики – живі корисні бактерії, які відновлюють природну мікрофлору організму.

При перевірці якості ВАД звертають увагу на склад виробника, наявність рекомендації Міністерства охорони здоров'я України тощо. Перед їх вживанням варто порадитися з лікарем.

Багато людей є прихильниками певних концепцій харчування. Найпопулярнішими стали концепції вегетаріанського, редукованого та роздільного харчування.