Розділ «4. Сприяння безпеці жттєдіяльності на загальнодержавному рівні»

Національна рада розв'язує такі основні завдання:

– розроблення і здійснення заходів з побудови цілісної системи державного управління безпекою життєдіяльності;

– організування і забезпечення контролю за виконанням законодавчих актів і рішень уряду України;

– розроблення Національної програми і законопроектів, пов'язаних з реалізацією державної політики у сфері безпеки життєдіяльності населення;

– координування діяльності центральних і місцевих органів державної виконавчої влади у сфері охорони життя та ін.

Державний комітет України по нагляду за охороною праці реалізує державну політику у сфері охорони праці. Міністерство охорони здоров'я України є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, функціями якого є управління, нагляд і контроль за виконанням санітарного законодавства та забезпеченням охорони здоров'я працівників і епідемічного благополуччя населення.

Міністерство праці України здійснює державну експертизу умов праці, контроль за якістю проведення атестації робочих місць, встановлює їх відповідність чинним нормативним актам з охорони праці. Міністерство внутрішніх справ України забезпечує державне управління у сфері пожежної безпеки, а також безпеки автомобільного руху в межах своїх повноважень. Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки – це спеціально уповноважений державний орган управління у сфері ядерної безпеки. Міністерство надзвичайних ситуацій реалізує державну політику у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям і захисту населення в умовах розвитку небезпек, стихійних лих та ін.

Прокуратура України здійснює вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про безпеку життєдіяльності.

В інших міністерствах і центральних органах державної виконавчої влади створюються і працюють відповідні управління, відділи чи служби, які займаються державним управлінням охороною праці на галузевому рівні.

В Україні впроваджується регіональна політика у сфері управління безпекою життєдіяльності, що передбачає:

– встановлення безпеки шляхом створення структур (служб) на всіх рівнях держадміністрацій і підприємствах;

– з'ясування чинників, що формують політику регіону;

– визначення змісту і розвитку взаємодій відповідно до чинників, що формують політику регіону;

– відтворення взаємозв'язків між регіональною РСУБЖ і державною системою управління безпекою життєдіяльності;

– взаємодію між суб'єктом (обласною держадміністрацією) і об'єктом (підприємствами) управління.

Регіональна політика у сфері безпеки життєдіяльності спрямована на подолання проблем соціального управління на регіональному рівні, формування уявлення про ймовірне використання шляхів і можливостей регіону, його ресурсів, кадрового і наукового потенціалу з одночасним застосуванням сучасних управлінських методів, технологій, рішень, дій з метою реалізації визначених можливостей у справі соціального управління.

Належна регіональна політика у сфері управління безпекою життєдіяльності необхідна у процесі переходу до формування ринкових відносин. Її основою має бути розроблення, встановлення завдань сьогодення та прогнозування подальшого розвитку регіонального управління безпекою життєдіяльності згідно з тенденціями підприємницької діяльності.

За Законом України "Про охорону праці" та іншими правовими актами, завдання щодо управління безпекою життєдіяльності на регіональному рівні покладено на місцеві державні адміністрації і ради народних депутатів, які:

– реалізують державну політику у сфері безпеки життєдіяльності;

– розробляють регіональну політику у сфері безпеки життєдіяльності в межах своєї компетенції згідно з державною політикою в цих напрямах;