Розділ «4. Сприяння безпеці жттєдіяльності на загальнодержавному рівні»

– створення та раціональне використання матеріально-технічних ресурсів;

– своєчасне та достовірне інформування населення про обстановку та вжиті заходи;

– оповіщення про загрозу та виникнення НС;

– соціальний захист потерпілих;

– захист населення у надзвичайних ситуаціях;

– міжнародне співробітництво у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

ЄДС НС діє з урахуванням рівнів (загальнодержавного, територіального, місцевого і об'єктового) і характеру надзвичайних ситуацій (техногенного, природного і соціально-політичного), стандартів безпеки і термінології, сил, засобів та резервів територій і галузей. До неї належать органи управління (центральні, територіальні, галузеві, місцеві і об'єктові), системи забезпечення (територіальні і функціональні підсистеми), сили і засоби (військові, спеціальні і спеціалізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази підсистем єдиної державної системи, призначені (залучені) для виконання завдань щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації).

Територіальною підсистемою ЄДС НС є складова ЄДС НС, яка включає місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також зменшення матеріальних втрат.

Функціональна підсистема ЄДС НС – складова ЄДС НС, яка створена на базі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і охоплює їх регіональні та місцеві структурні підрозділи, підпорядковані державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють в межах своєї компетенції нагляд за забезпеченням техногенної і природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру та реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Для забезпечення ЄДС НС призначені: фінансові системи (резервний фонд КМУ, резервні фонди територіальних і місцевих органів виконавчої влади у розмірі 1% від зведеного річного бюджету), матеріальні (ресурси Держкомрезерву, МНС, окремих міністерств і відомств, територіальних органів виконавчої влади, суб'єктів господарської діяльності), транспортні (МО, Минтрансу, МВС та інших, транспортних підприємств, суб'єктів господарської діяльності), оповіщення і зв'язку (МНС, МВС, МО, Держкомзв'язку, Мінтрансу, Мінагропрому та інших, а також їх територіальних органів, суб'єктів господарської діяльності).

Органи управління ЄДС НС – це органи виконавчої влади або їх структурні підрозділи, призначені для безпосереднього керівництва діяльністю щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в межах своєї компетенції. їх поділяють на координувальні (державна комісія з ТЕБ і НС, Національна рада безпеки життєдіяльності, постійні комісії з ТЕБ і НС, об'єктові комісії з НС), постійні (КМУ, МНС України, органи з НС міністерств і відомств, державні територіальні і місцеві виконавчі органи, управління (відділи) з питань НС та ЦЗН, органи з НС регіональних, міських і районних служб, управління об'єктів економіки, служби з НС), повсякденні (оперативно-чергові служби МНС України, управлінь (відділів) з питань НС та ЦЗН, суб'єктів господарської діяльності).

Основними етапами діяльності ЄДС НС є:

– запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, оцінювання рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів для недопущення їх переростання у НС або пом'якшення можливих наслідків);

– реагування на НС (скоординовані дії підрозділів єдиної державної системи щодо реалізації планів дій (планів ліквідації НС), уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей, зменшення матеріальної шкоди і фінансових витрат);

– ліквідація наслідків НС, гострий період ліквідації надзвичайних ситуацій, плановий і програмний періоди ліквідації надзвичайних ситуацій.

Органи управління ЄДС НС та підпорядковані їм сили тісно взаємодіють з метою своєчасного і ефективного реагування на надзвичайні ситуації.

Система державних і регіональних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності

Державне управління безпекою життєдіяльності в Україні здійснюється згідно з чинним законодавством. Відповідно до нього загальнодержавні завдання і функції управління покладені на державні органи загальної, спеціальної та галузевої компетенції. До них належать Верховна Рада, Кабінет Міністрів, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві адміністрації. Державне управління охороною праці в Україні здійснюють: Кабінет Міністрів України; Міністерство праці та соціальної політики України; міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади; місцева державна адміністрація, місцеві ради народних депутатів. Реалізація державної політики охорони здоров'я покладена на органи державної виконавчої влади. Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України, компетенція якого визначається положенням, що затверджується Кабінетом

Міністрів України. Керівництво цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів, ради народних депутатів та їх виконавчі й розпорядчі органи, а також спеціальні уповноважені на те державні органи з питань охорони природного середовища і використання природних ресурсів в Україні.

При Кабінеті Міністрів України створено Національну раду з питань безпеки життєдіяльності населення.