Розділ «3.2. Техногенне середовище життєдіяльності людини»

Важливим елементом у системі природної вентиляції є вентиляційні короби, розташовані на кухні та у санвузлі. Повітрообмін з їх допомогою відбувається внаслідок різниці внутрішніх і зовнішніх температур, зміни тиску залежно від висоти і швидкості вітру. Однак канали вентиляції – місце розмноження цвілі, патогенних мікроорганізмів, джерело хвороботворних агентів, які потрапляють у квартири. З огляду на це вентиляційні короби слід регулярно чистити.

На комфорт людини в закритому приміщенні впливає електричний стан повітря. У разі вдихання іонізованого повітря з певними параметрами зростає стійкість організму до гіпоксії, холоду, впливу токсичних речовин, фізичного навантаження. У процесі іонізації повітря, крім іонів, генеруються озон та оксиди нітрогену. Біологічний ефект іонізації забезпечується впливом озону, оксидів нітрогену та електричного поля, однак у комплексі вони можуть спричинити мутації в соматичних клітинах організму.

Основними джерелами іонізації в закритих приміщеннях є космічні промені, радіоактивне випромінювання землі, будівельні матеріали, у т. ч. Радон-222. Швидкість іонізації визначається потужністю дози іонізованого опромінення, температурою, атмосферним тиском і вологістю повітря. В іонізованому повітрі містяться легкі та важкі іони. Зі зменшенням кількості легких іонів (заряджених молекул озону внаслідок їх поглинання у процесі дихання) знижується фізіологічна та хімічна активність повітря. За високої вологості та запиленості іонізація призводить до накопичення важких іонів (за рахунок іонізації продуктів метаболізму людини). Вміст пилу в іонізованому запиленому повітрі різко зростає, затримується в дихальних шляхах у великих кількостях. Тому іонізація не є універсальним засобом для оздоровлення повітря.

За неможливості регулярного провітрювання застосовують системи штучної вентиляції та кондиціонування. Такі пристрої можуть підігрівати повітря, охолоджувати, зволожувати, очищати від пилу за допомогою фільтрів. Однак при цьому повітря втрачає негативно заряджені іони, що благотворно впливають на здоров'я людини. Замість фільтрування для видалення газоподібних домішок використовують озонатори, які створюють озон за допомогою електричних розрядів. Озонатор моделює природні процеси, видаляє запахи, надаючи повітрю свіжості. Озон – сильний природний окислювач, що руйнує більшість летких органічних речовин, зменшує кількість бактерій, грибків і цвілі, обеззаражуючи повітря. Протягом приблизно півгодини озон перетворюється на звичайний кисень.

Сучасні системи кондиціонування не тільки регулюють температуру повітря, а й очищують і осушують його.

У регіонах із вологим кліматом доцільно використовувати спеціальні осушувачі (продуктивність побутових і напіввиробничих моделей становить від 12 до 300 л/добу). Для підвищення вологості повітря призначені побутові зволожувачі. Традиційні системи забирають повітря з приміщення і проганяють через мокрі фільтри, одночасно очищуючи його від пилу. Сучасні ультразвукові зволожувачі перетворюють воду на мікроскопічний туман за допомогою високочастотних коливань.

Мікроклімат приміщення залежить від матеріалів, використаних при будівництві. Теплоізоляція не тільки зберігає тепло, а і впливає на інші параметри мікроклімату.

Вологопровідність – здатність матеріалів пропускати водяну пару. Цей процес відбувається постійно, особливо активно взимку. Волога в житлових приміщеннях накопичується постійно, людина у процесі дихання і потовиділення виділяє до одного літра води на добу. Якщо вчасно не забезпечити вологопровідність, у приміщенні з'явиться сирість, цвіль і грибок.

Шкідлива дія алергенів

У повітрі виробничих приміщень можуть міститися десятки і сотні різноманітних хімічних речовин, багато з яких є потужними алергенами. Алергенними властивостями володіють, зокрема, більшість органічних розчинників, лаків, барвників та полірувальних сумішей, полімерів, отрутохімікатів, сполуки хрому, кобальту та інших речовин. До виробничих алергенів належать і пил із зерна та борошна, деревини, тютюновий, бавовняний, деякі антибіотики і мікроорганізми, ефірні олії та інші компоненти парфумерно-косметичних засобів, натуральний шовк, вовна, частинки шкіри, пух і пір'я тварин. Тому протипоказаними (небажаними) для людей, схильних до алергенних реакцій (особливо хворих на бронхіальну астму) є хімічні виробництва (синтез і переробка хімічних речовин), будь-які інші виробництва, технологічні процеси яких передбачають імовірність забруднення навколишнього середовища хімічними алергенами, фармацевтична, борошномельна, тютюнова, шкірна, деревообробна, прядильна, мікробіологічна промисловості. їм не варто працювати в хіміко-аналітичних лабораторіях і ремонтних майстернях, де використовують лаки, полірувальні матеріали, в сховищах архівів, бібліотеках, перукарнях, косметологічних кабінетах, зоологічних крамницях, в яких обробляють та переробляють тваринну шкіру, на тваринницьких фермах. Ветеринарне обслуговування, професійне прибирання, дезінфекція і дератизація приміщень, хімічне чищення одягу та інші подібні види праці теж пов'язані з використанням хімічних або інших речовин, які мають алергенні властивості.

Із численними алергенами тваринного, рослинного, штучного походження людина контактує також у повсякденних побутових умовах, не пов'язаних із професійною діяльністю. До побутових алергенів зараховують: пил приміщень, пил від одягу та взуття, постільних речей, килимів, домашніх тварин, їх виділень (сечі), мікроскопічні кліщі (в 1 грамі пилу з матраців їх виявляли до 1500–2000), волосся, частинки хутряних виробів, дезодоранти, мийні, очисні, дезінфікувальні, протипаразитарні та лакофарбувальні засоби, продукти горіння газових пальників, деякі пахучі речовини, які виділяються в повітря під час теплового оброблення їжі, формальдегід, інші хімічні компоненти з нових меблів, будівельних матеріалів, продукти паління та ін. Алергенні реакції можуть спричиняти деякі ліки, наприклад, антибіотики, аспірин, контрацептиви, бетаблокатори тощо.

Для зниження контакту з алергенами у побутових умовах слід підтримувати чистоту житлового приміщення (робити щоденне вологе прибирання, обов'язкове провітрювання, чистити пилососом килимові покриття), користуватися постільною білизною та іншими постільними речами, які витримують прання за температури не нижче 60 °С, меблями з покриттями, що легко миються. У житлових приміщеннях не можна курити. Під час роботи з пилососом потрібно одягати маску, яка затримує пилові частинки розміром понад 0,5 мікрона. Краще використовувати пилососи зі змінними фільтрами, папери зберігати у закритих коробках, папках; книги – у закритих шафах, періодично протирати їх; засоби побутової хімії – щільно закритих посудинах; одяг – поліетиленових пакетах. Бажано, щоб кухні, ванни, душові мали витяжні пристрої. Фільтри кондиціонерів слід періодично змінювати.

Освітлення робочого місця

Шумове забруднення

Важливе значення для безпеки життєдіяльності має шумове забруднення.

Шум – сукупність звуків різної частоти та інтенсивності, які виникають через коливальний рух частинок у пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних).

Процес поширення коливального руху в середовищі називають звуковою хвилею, яка характеризується частотою коливань, звуковим тиском та інтенсивністю.

Шум вимірюють у белах (Б), але на практиці використовують децибели (дБ), оскільки вухо людини здатне розрізняти рівні інтенсивності звуку порядку 0,1 Б. Шумове забруднення визначають за 12-бальною системою (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Характеристика зон і рівні шумового забруднення у містах