Методи обліку витрат у системі виробничого обліку і прийняття управлінських рішень

Облік у зарубіжних країнах


Система обліку витрат за замовленнями і за процесами


У зарубіжних країнах двома основними методами обліку витрат і калькулювання собівартості є позамовний і попроцесний. Принципова відмінність між цими двома методами полягає у виборі об'єкта обліку витрат і калькулювання собівартості. На практиці нема чіткого розмежування між методом калькулювання за замовленнями і за процесами. Більше того, можна зустріти багато гібридних методів. Собівартість одиниці продукції визначається розрахунково шляхом ділення загальної суми фактичних витрат на виробництво (матеріалів, заробітної плати і накладних витрат, розподілених на основі обраної бази (наприклад, планового коефіцієнта)) на кількість одиниць виробленої продукції.

Основна відмінність для цих двох методів полягає у величині кількості одиниць продукції. При калькулюванні за замовленнями вона невелика (наприклад, сотня рекламних проспектів, одна пакувальна машина), а при калькулюванні за процесами - велика (наприклад, тисячі фунтів, літрів, кілограмів і т.д.). Також важливим моментом є те, що калькулювання при обох методах використовує усереднення. Усереднення собівартості одиниці продукції може бути відносно незначним (наприклад, при виконанні певного одиничного замовлення), а може бути досить значним (наприклад, при виготовленні декількох тисяч одиниць продукції і використанні методу обліку витрат за процесами).

Позамовний метод розповсюджений в індивідуальних та дрібносерійних видах виробництва, де кожна одиниця або робота (замовлення) легко ідентифікується (авіаційна промисловість, кораблебудування, будівництво, виробництво меблів та ін.). Степінь точності калькулювання при системі обліку витрат за замовленнями залежить від стилю керівництва, традицій і конкуренції. Менеджери часто використовують позамовне калькулювання для контролю і планування.

Система калькулювання собівартості продукції шляхом обліку витрат за кожною індивідуальною одиницею продукції або окремою партією продукції називається калькулюванням за замовленнями. У цьому випадку об'єктом обліку є окреме замовлення. Кожному замовленню присвоюється окремий код, який надалі проставляється на всіх документах, що відображають витрати, пов'язані з виконанням даного замовлення. Витрати виникають в процесі здійснення певних операцій або їх стадій виробничими підрозділами підприємства і узагальнюються у відомості обліку витрат на замовлення. У цій відомості відображається інформація про замовлення (вид роботи, замовник, номер замовлення, дата початку і закінчення виконання замовлення), дані із зазначенням дат і номерів документів про фактичні витрати на замовлення (матеріали, заробітна плата, загальновиробничі витрати).

Прямі витрати включаються у собівартість замовлення на підставі відповідних первинних документів, які їх підтверджують (накладні на відпуск матеріалів, картки обліку робочого часу, наряди тощо). Накладні витрати обліковуються окремо і в кінці кожного місяця розподіляються між замовленнями пропорційно до обраної бази розподілу.

Відомість обліку витрат на замовлення використовується для визначення його собівартості після завершення виконання всіх робіт. Сума всіх витрат, здійснених на замовлення з початку І до завершення робіт, складає фактичну його собівартість. Якщо на кінець звітного періоду виконання замовлення не закінчено, то сума зібраних по ньому витрат відображається як незавершене виробництво.

У випадку, коли одне замовлення передбачає виготовлення не однієї, а більшої кількості одиниць продукції, то фактична собівартість одиниці розраховується шляхом ділення загальної суми витрат на кількість виготовлений одиниць продукції.

Система калькулювання за процесами знаходить застосування у галузях з масовим серійним характером виробництва, які випускають однорідну продукцію (хімічній, нафтопереробній, текстильній, вугільній, металургійній промисловості тощо), тобто там, де на протязі тривалого періоду часу продукція проходить обробку за декількома стадіями. Цей метод використовується також підприємствами непромислової сфери, наприклад, при сортуванні поштової кореспонденції, в кафе самообслуговування та ін.

Система обліку витрат за процесами є переважно більш простою і менш затратною, ніж за замовленнями - тут нема карток обліку витрат на замовлення, відсутні індивідуальні роботи. Собівартість одиниці продукції для оцінки запасів вираховується шляхом ділення суми всіх зібраних по підрозділу витрат на кількість одиниць виготовленої продукції.

Записи на рахунках передачі у виробництво матеріалів, нарахування заробітної плати і загальновиробничих витрат аналогічні записам при позамовному методі. Але рахунок основного виробництва за умови обліку витрат за процесами розподіляється на два і більше. Для кожного цеху-переділу вводиться свій рахунок. Після завершення кожного процесу отримують напівфабрикат, який є вихідною сировиною для наступного процесу. Об'єктами обліку в цьому випадку виступають напівфабрикати кожного процесу та готова продукція, отримана на останній стадії обробки.

Тобто система калькулювання собівартості продукції за процесами передбачає групування витрат в межах окремих процесів або стадій виробництва. При цьому може бути використано два методи обліку виробничих витрат:

напівфабрикатний;

безнапівфабрикатний.

При першому методі визначають фактичну собівартість напівфабрикатів кожного процесу і їх передачу у наступний процес відображають у системі рахунків бухгалтерського обліку.

За умови використання безнапівфабрикатного методу облік витрат здійснюється за процесами, але без визначення собівартості напівфабрикатів. Визначається лише собівартість повністю готової продукції.

Крім цього, залежно від кількості процесів та технології обробки продукції, наявності і величини незавершеного виробництва, калькулювання за процесами може бути простим і ускладненим.

На підприємствах, які здійснюють виробництво однорідної продукції (наприклад, виробництво електроенергії, видобуток газу, нафти) відсутнє незавершене виробництво або величина його є незначною, що дозволяє не враховувати Його в процесі розрахунку собівартості продукції. Облік витрат на таких підприємствах ведеться загалом, що спрощує калькулювання фактичної собівартості продукції, яка визначається виходячи із суми всіх зібраних витрат за звітний період і кількості виготовленої за цей же період продукції.

В умовах, коли підприємство виробляє різні види продукції і постійно має значні залишки незавершеного виробництва, облік витрат здійснюється за кожним видом продукції, а калькулювання її собівартості дещо ускладнене, оскільки вимагає врахування залишків незавершеного виробництва. Фактична собівартість готової продукції розраховується за формулою:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік у зарубіжних країнах» автора Воронко Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи обліку витрат у системі виробничого обліку і прийняття управлінських рішень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТІ ПРИНЦИПИ І СИСТЕМИ ОБЛІКУ

  • Створення міжнародної системи бухгалтерського обліку і етапи її розвитку

  • Завдання та функції національних і міжнародних організацій з бухгалтерського обліку

  • Характеристика світових моделей бухгалтерського обліку

  • Принципи побудови системи бухгалтерського обліку

  • Міжнародні стандарти фінансової звітності

  • Етапи розробки міжнародних стандартів фінансової звітності та їх види

  • Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів

  • Сфера І проблеми застосування міжнародних стандартів фінансової звітності

  • Технологія облікового процесу в зарубіжних країнах

  • Порівняльна характеристика фінансового І управлінського обліку

  • Порядок реєстрації та обробки облікової інформації

  • Систематизація облікової інформації та завершення облікового циклу

  • Класифікація і план рахунків бухгалтерського обліку

  • Побудова і зміст бухгалтерського балансу

  • Характеристика звіту про прибутки і збитки

  • Звіт про рух грошових коштів

  • Звіт про зміни у власному капіталі

  • Зміст приміток до фінансової звітності

  • Інтерпретація фінансової звітності та її використання

  • Облік створення та використання фонду дрібних сум

  • Облік операцій на банківських рахунках

  • Ваучерна система контролю грошових коштів

  • Облік короткострокових фінансових інвестицій

  • ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ

  • Облік рахунків до отримання, наданих знижок та повернення товарів

  • Облік податку на додану вартість

  • Оцінка та облік сумнівної заборгованості

  • Облік векселів отриманих

  • ОБЛІК ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ

  • Відмінності в методах оцінки запасів

  • Характеристика систем обліку запасів

  • Використання методів оцінки запасів при системі періодичного і постійного їх обліку

  • Вплив величини запасів на фінансовий стан і результати діяльності підприємства

  • Методика проведення інвентаризації запасів

  • Відображення запасів у фінансовій звітності

  • ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ АКТИВІВ

  • Методи нарахування зносу основних засобів та їх вплив на показники фінансової звітності

  • Облік руху основних засобів

  • Облік витрат на утримання основних засобів

  • Нематеріальні активи, їх характеристика та облік

  • Облік природних ресурсів та їх виснаження

  • ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА КОНСОЛІДОВАНА ЗВІТНІСТЬ

  • Облік довгострокових інвестицій у боргові зобов'язання

  • Облік облігацій, придбаних за номінальною вартістю

  • Облік довгострокових інвестицій в акції

  • Консолідована фінансова звітність та облік інвестицій у дочірні підприємства

  • ОБЛІК КОРОТКОСТРОКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

  • Облік розрахунків з постачальниками

  • Облік короткострокових векселів виданих

  • Облік розрахунків з персоналом та зобов'язань по заробітній платі

  • Облік інших короткострокових зобов'язань

  • Визначення теперішньої і майбутньої вартості грошей

  • ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

  • Облік довгострокових облігацій

  • Облік облігацій, випущених за номінальною вартістю

  • Облік облігацій, випущених зі знижкою (дисконтом)

  • Методи амортизації знижки (дисконту) і надбавки (премії) по облігаціях

  • Облік викупу облігацій до сплати

  • Фонд погашення облігацій

  • Облік довгострокових векселів виданих

  • Облік зобов'язань з фінансової оренди

  • Облік інших довгострокових зобов'язань

  • Облік капіталу одноосібного власника

  • Облік капіталу та розподілу прибутку в товариствах

  • Облік змін в капіталі товариства

  • Облік капіталу та розподілу прибутку в корпораціях

  • Оцінка і облік випуску акцій

  • Облік викупу власних акцій

  • Облік податку на прибуток корпорації

  • Облік нарахування та виплати дивідендів

  • Роздрібнення акцій

  • Організація управлінського обліку

  • Система виробничого обліку

  • Методи обліку витрат у системі виробничого обліку і прийняття управлінських рішень
  • Система обліку поєних і змінних витрат

  • Система обліку витрат на основі діяльності

  • Облік і контроль витрат за центрами відповідальності

  • Організація обліку відповідальності за методом "тариф-година-машина"

  • Використання даних про витрати для прийняття управлінських рішень

  • Аналіз варіантів альтернативних короткострокових рішень