Бухгалтерський баланс є основною та обов'язковою формою фінансової звітності у всіх країнах світу. У балансі відображається фінансовий стан підприємства, який характеризує його активи, зобов'язання та власний капітал у грошовому вимірнику на певну дату. Незважаючи на відмінності у побудові балансу в окремих країнах світу, в його основу всюди покладено основне балансове рівняння:
Активи = Зобов'язання + Власний капітал.
Характерною особливістю побудови балансу в різних країнах світу є порядок розташування у ньому активів, зобов'язань та капіталу підприємства. При цьому в міжнародній практиці використовуються такі форми подання балансу: двостороння або горизонтальна і одностороння або вертикальна.
Горизонтальна форма балансу заснована на основному балансовому рівнянні: Активи = Зобов'язання + Власний капітал. При двосторонній (горизонтальній) формі баланс побудований у формі таблиці, в якій активи розміщуються ліворуч, а зобов'язання і капітал - праворуч. Таку форму балансу використовують підприємства Німеччини, США, Бельгії, Італії, Португалії, Франції, Росії тощо. Приклад побудови балансу за горизонтальною формою наведено у табл. 2.4.
Таблиця 2.4. Горизонтальна форма балансу фірми Т. Корнера станом на 31.12.20ххр.
Вертикальна форма балансу передбачає два варіанти подання інформації про фінансовий стан підприємства і ґрунтується, відповідно, на таких балансових рівняннях:
• 1) Активи - Зобов'язання + Власний капітал;
• 2) Активи - Зобов'язання = Власний капітал.
При першому варіанті вертикальної форми балансу його елементи розміщуються послідовно зверху донизу: активи, пасиви і власний капітал. Тому її ще називають послідовною формою балансу (табл. 2.5). При цьому підсумок балансу такий самий, як і за горизонтальної форми його побудови.
Таблиця 2.5. Вертикальна форма балансу (перший варіант) фірми Т. Корнера станом на 31.12.20хх р.
Другий варіант вертикальної форми балансу передбачає таку послідовність: спочатку показуються активи підприємства за мінусом зобов'язань, а потім - власний капітал (табл. 2.6). Тобто в цьому варіанті вертикальної форми балансу його підсумок менший ніж за горизонтальної форми побудови балансу на суму зобов'язань. Така форма балансу дає можливість побачити робочий капітал (перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями) або чисті поточні зобов'язання (перевищення поточних зобов'язань над поточними активами), що є важливим показником аналізу ліквідності підприємства.
Таблиця 2.6. Вертикальна форма балансу (другий варіант) фірми Т. Корнера станом на 31.12.20хх р.
Вертикальну форму балансу використовують підприємства Великобританії, Ірландії, Нідерландів тощо.
Елементи балансу (активи, зобов'язання та власний капітал) поділяються на окремі показники, які характеризують окремий вид господарських засобів або джерел їх формування, і називаються статтями балансу. Статті в свою чергу групуються в розділи за однорідністю господарських засобів або джерел їх утворення.
Підходи і,о групування статей балансу у різних країнах мають також с особливості. Статті балансу можуть бути наведені в послідовності зростання чи зниження їхньої ліквідності (терміну погашення). У більшості європейських країн статті активу балансу групуються і розміщуються зверху донизу в послідовності зростання ліквідності активів (табл. 2.7). При цьому під ліквідністю активів розуміють їх здатність перетворюватись у грошові кошти за певний проміжок часу.
Таблиця 2.7. Групування статей активу балансу за ознакою зростання ліквідності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік у зарубіжних країнах» автора Воронко Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Побудова і зміст бухгалтерського балансу“ на сторінці 1. Приємного читання.
