Сутність стандартизації обліку і фактори, що її визначають
Надання корисної інформації різним категоріям користувачів для прийняття ними виважених економічних рішень є основним призначенням облікової системи. Надається така інформація всім зацікавленим сторонам шляхом складання фінансової звітності. Фінансову звітність, яки відповідає стандартам, називають достовірною та надійною і саме достовірність інформації є найважливішим елементом у системі прийняття управлінських рішень. Завдяки такій звітності можливе інформаційне взаєморозуміння у бізнесі, довіра з боку інвесторів.
Достовірність та надійність інформації може бути підтверджена в процесі перевірки фінансової звітності незалежним експертом (аудитором) згідно з певними правилами, які визначаються стандартами аудиту. Таким чином, облікові та аудиторські стандарти взаємопов'язані між собою. Перші з них визначають, яка інформація є корисною, другі - надійною і достовірною.
У перекладі з англійської мови слово "стандарт" означає норму, зразок.
Під стандартами бухгалтерського обліку розуміють вимоги до правил та методів ведення обліку, які знаходять відображення у фінансових звітах і стосуються нарахування амортизації, оцінки запасів, визнання та відображення в обліку активів, зобов'язань, капіталу, доходів і витрат, структури та порядку розкриття інформації у фінансовій звітності тощо. Стандарти в основному стосуються фінансового обліку та звітності.
Згідно з визначенням Американського інституту дипломованих незалежних бухгалтерів "загальноприйняті принципи обліку є для конкретного періоду часу консенсусом, у відповідності з яким економічні ресурси і зобов'язання відображаються в обліку як активи і зобов'язання. Вони регламентують, які зміни в активах і зобов'язаннях повинні бути записані; коли повинні бути зареєстровані ці зміни; як повинні бути виміряні ці активи, зобов'язання і зміни в них; яка інформація повинна бути опублікована і як; які документи фінансової звітності повинні бути складені. Ці принципи повинні бути загально признаними і мати значне законодавче забезпечення". Іншими словами, стандарти є нормативними документами, які визначають правила та процедури ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Для фінансового обліку визначаються принципи і правила, з використанням яких повинна бути підготовлена фінансова звітність, а також форми і показники, які розраховуються на основі встановлених параметрів. Хоч ці стандарти в різних країнах називаються по-різному, їх призначення приблизно однакове. Наприклад, в США і Японії існує система загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. У Великобританії ці стандарти називаються документами про стандартні принципи обліку, у Франції - нормами, у Росії - положеннями.
У США, згідно з визнанням самих бухгалтерів, відсутня чітка уява про значне законодавче забезпечення обліку і звітності. Принципи розробляються виходячи з існуючого досвіду, розумних доказів, традицій, широти їх розповсюдження, потреб практики. Стандарти в США та інших країнах британо-американської облікової моделі носять рекомендаційний характер.
У країнах континентальної облікової моделі стандарти розробляються переважно законодавчими органами під впливом професійних організацій та носять нормативний характер.
Розробка і вдосконалення стандартів є важливим елементом системи обліку і звітності, тому що:
• по-перше, вони забезпечують співставимість бухгалтерської документації як між різними підприємствами, так і за окремі звітні періоди;
• по-друге, є умовою доступності звітної інформації для різних її користувачів.
Можна виділити наступні рівні стандартизації бухгалтерського обліку: рівень підприємства, національний, регіональний та міжнародний.
Національні та міжнародні стандарти тісно пов'язані між собою. Проте національні стандарти є первинними, оскільки при розробці міжнародних стандартів аналізуються національні традиції і практика ведення того чи іншого об'єкта обліку в різних країнах і з врахуванням цього розробляються міжнародні стандарти.
У 60-ті pp. XX ст. в зарубіжній економічній літературі зустрічається багато критичного матеріалу відносно неспівставимості показників бухгалтерського обліку і фінансової звітності в різних країнах світу. У зв'язку з цим була визнана необхідність здійснення стандартизації у сфері бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Провідними країнами у сфері розробки стандартів обліку є США та Великобританія, що визначається їх роллю на міжнародному фінансовому ринку.
Запровадження стандартів і забезпечення їх практичного використання в кожній країні залежить від механізму введення стандартів в дію та від обсягу повноважень і ресурсів організацій, які займаються цими питаннями.
У 1970 р. професіонали-бухгалтери США організували комітет, що займався стандартизацією бухгалтерського обліку. У сімдесяті роки в США була створена для цієї мети спеціальна комісія, яка проіснувала до 1990 р. Ця комісія розробила з допомогою професіоналів-бухгалтерів 25 стандартів бухгалтерського обліку.
1 серпня 1990 р. в США Радою зі стандартів фінансової звітності була запроваджена нова система обліку. Ця Рада мала два філіали. Перший - комісія зі звітів і стандартів (ASB), другий - комісія з контролю за роботою компаній (Revuw Panel). Якщо комісія зі звітів і стандартів могла розробляти стандарти з бухгалтерського обліку без будь-якого затвердження, то комісія з контролю за роботою компаній за необхідності могла заставити компанію дотримуватись стандартів бухгалтерського обліку. В окремих випадках для перевірки дотримання компаніями стандартів обліку запрошувалися аудитори.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік у зарубіжних країнах» автора Воронко Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародні стандарти фінансової звітності“ на сторінці 1. Приємного читання.
