Підприємства зарубіжних країн проводять час від часу (переважно в кінці фінансового року) фізичний підрахунок запасів.
У випадку використання системи періодичного обліку запасів, їх величина (кількість і вартість) підраховується в кінці кожного періоду, оскільки без визначення цієї величини неможливо скласти фінансову звітність. При цьому фактичні суми запасів відображаються на дебеті рахунка "Складські запаси", а нестачі і надлишки не виявляються та не відображаються.
На підприємствах, які застосовують систему постійного обліку запасів інвентаризація запасів з метою встановлення відповідності фактичної їх наявності обліковим даним, може проводитись у будь-який час. При цій системі на рахунку "Складські запаси" ведеться облік як залишків, так і закупівель запасів. Фактичні залишки запасів, виявлені в процесі проведення інвентаризації, порівнюються з обліковими даними, відображеними на рахунку "Складські запаси" і встановлюються можливі розбіжності (нестачі або надлишки). Такі нестачі або надлишки відображаються відповідно по кредиту або дебету рахунка "Складські запаси" в кореспонденції з рахунком "Собівартість реалізованих запасів".
Наприклад, у випадку виявлення за результатами проведення інвентаризації на підприємстві торгівлі нестачі товарів у сумі $200 вона буде відображена записом:
Собівартість реалізованих товарів 200
Складські запаси 200
На надлишки товарів, виявлені при інвентаризації, буде складено зворотній запис.
Процес проведення фізичної інвентаризації включає два етапи:
Підрахунок фактичної кількості запасів
Підрахунок натуральних одиниць проводиться за всіма видами запасів, які знаходяться на підприємстві. Результати фізичного підрахунку заносять у спеціальну відомість аналітичного обліку запасів, яка може мати таку форму (табл. 5.10).
Під час проведення інвентаризації особлива увага приділяється тому, щоб всі запаси, які належать підприємству, були врахо
Таблиця. 5.10. Корпорація "Стрінг" Відомість аналітичного обліку запасів
вані, незалежно від їх фактичного місцезнаходження. Одночасно, запаси, які не є власністю підприємства, але знаходяться на ньому на момент проведення інвентаризації, мають бути відокремлені при підрахунку.
Оцінка вартості запасів
Після фактичного підрахунку наявних запасів у натуральних одиницях, для кожного з них необхідно визначити ціну за одиницю. Далі шляхом множення, кількості одиниць кожного виду запасу на ціну за одиницю визначають загальну вартість запасів, якими володіє підприємство. При цьому, якщо в однакових видів запасів є різні ціни за одиницю, то в такому випадку можуть застосовуватись декілька методів визначення вартості одиниці запасу для підрахунку їх суми за результатами інвентаризації: 1) метод середньої собівартості; 2) метод FIFO; 3) метод LTFO; 4) метод ідентифікованої собівартості.
Сума запасів, визначена шляхом проведення інвентаризації на кінець звітного періоду, характеризує величину кінцевого сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів та відображається у звіті про прибутки і збитки, а також у балансі.
Слід зазначити, що принцип консерватизму (обачності) вимагає оцінки запасів за меншою із двох вартостей - ціною придбання або поточною ринковою вартістю. Тому у відомості аналітичного обліку запасів, складеній за результатами проведення інвентаризації, відображаються облікові ціни, ринкові ціни і менша з двох оцінок, яка використовується для розрахунку суми запасів по кожному з їх видів (табл. 5.10).
Процес проведення інвентаризації потребує значних затрат часу і часте її здійснення є досить дорогим для підприємства. Тому у зарубіжній практиці використовуються альтернативні способи попереднього підрахунку вартості запасів для щомісячних і квартальних фінансових звітів: метод роздрібної інвентаризації і метод валового прибутку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік у зарубіжних країнах» автора Воронко Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика проведення інвентаризації запасів“ на сторінці 1. Приємного читання.
