В окремих випадках підприємство може мати грошових коштів більше, ніж йому необхідно для оплати поточних зобов'язань. Вільні грошові кошти можуть бути використані для одержання доходів у вигляді дивідендів або відсотків шляхом їх інвестування у короткострокові цінні папери. Особливо це є вигідним у період дії високих відсоткових ставок.
Під фінансовими інвестиціями розуміють активи, які утримуються підприємством з метою отримання вигоди в майбутньому. Залежно від терміну утримання на підприємстві інвестиції поділяють на короткострокові (до одного року) і довгострокові (більше одного року).
Для віднесення інвестицій до короткострокових вони повинні відповідати : таким двом вимогам:
вільно обертатися на ринку - це означає, що вони можуть бути легко перетворені на гроші або обмінені на щось інше, яке у свою чергу може бути легко перетворене на гроші;
мати короткий період дієздатності, тобто вони призначені для утримання терміном не більше одного року.
Короткострокові інвестиції належать до високоліквідних активів і за цим показником посідають друге місце після грошових коштів.
До короткострокових фінансових інвестицій належать:
короткострокові цінні папери: депозитні сертифікати банків та інших кредитних установ, урядові казначейські білети, комерційні папери корпорацій;
облігації та інші боргові зобов'язання;
акції інших підприємств.
Депозитний сертифікат засвідчує надання підприємством позики банку з метою отримання доходу у формі відсотків, величина яких залежить від терміну і суми інвестиції. В більшості випадків відсоткова ставка зростає пропорційно сумі та терміну депозиту. У випадку дострокового зняття коштів підприємство сплачує штраф. Депозитні сертифікати обліковуються за вартістю їх придбання з нарахуванням наприкінці облікового періоду відсотків.
У випадку придбання облігацій та інших боргових зобов'язань підприємство стає кредитором фірми, яка випустила ці папери. За інвестування коштів у розвиток іншого підприємства власник таких цінних паперів отримує дохід у вигляді відсотків.
Придбавши акції іншого підприємства, їх покупець стає співвласником цього підприємства та здобуває право не тільки отримувати дохід у вигляді дивідендів, але й приймати участь в управлінні.
У більшості випадків придбання облігацій і акцій розглядається як довгострокові інвестиції, але у випадку віднесення їх до короткострокових головна відмінність полягає у ставленні до них інвестора стосовно того, на протязі якого часу він бажає володіти цими цінними паперами.
Згідно із принципом собівартості короткострокові інвестиції, що надходять на підприємство у результаті купівлі, відображаються в обліку за первісною вартістю, яка включає в себе ціну придбання плюс усі витрати, понесені при купівлі цінних паперів (комісійні винагороди, мито, збори, податки, обов'язкові платежі тощо).
У випадку реалізації цінних паперів різниця між продажною і купівельною їх вартістю відображається як прибуток або збиток у складі фінансових доходів чи фінансових витрат.
Наприклад, підприємство придбало 1.04.06 р. у корпорації "Вілсон" 2000 простих акцій за ціною $50 кожна. Комісійна винагорода склала $1,000. Тобто фактична собівартість придбаних акцій складає $101,000 (2000 х $50 + $1,000). Наприкінці року (31 грудня) підприємство одержало з кожної акції корпорації "Вілсон" дивіденди у розмірі $3. 12 лютого наступного року підприємство продало всі раніше придбані акції корпорації "Вілсон" за $110,000. Таким чином від реалізації акцій отримано прибуток в сумі $9.000 ($110,000 - $101,000).
Придбання акцій буде відображено записом:
Короткострокові фінансові інвестиції (акції) 101,000
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік у зарубіжних країнах» автора Воронко Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік короткострокових фінансових інвестицій“ на сторінці 1. Приємного читання.
