Короткострокові зобов'язання можуть виникати у зв'язку з короткостроковими виплатами працівникам, які повинні бути сплачені в повному обсязі на протязі дванадцяти місяців після надання працівниками послуг підприємству. Сюди відносяться виплати як грошового, так і не грошового характеру. Грошові виплати включають заробітну плату працівникам і внески на соціальне забезпечення, компенсації за відсутність працівника (оплачувана щорічна відпустка та тимчасова відсутність), участь у прибутку та премії тощо. Не грошові виплати передбачають медичне обслуговування, отримання безкоштовних чи пільгових товарів або послуг, надання житла тощо. Короткострокові зобов'язання за такими виплатами складають значну частину пасивів підприємства і відображаються за сумою заборгованості працівникам, без застосування при їх оцінці дисконтування.
Загальні вимоги щодо обліку виплат працівникам та відображення інформації про них у фінансовій звітності розкриваються у МСБО 19 "Виплати працівникам".
Система обліку заробітної плати і пов'язаних з нею платежів знаходиться лід суворим контролем та вимагає значних витрат праці облікових працівників і регулярного інформування відповідних фінансових органів.
В бухгалтерському обліку відображаються три види зобов'язань, пов'язаних з оплатою праці:
заборгованість з виплати заробітної плати;
заборгованість з податків, що утримуються із заробітної плати;
заборгованість з інших утримань із заробітної плати.
Заборгованість з виплати заробітної плати виникає по нарахованій за звітній період оплаті праці, яка ще не виплачена працівникам. Заробітна плата робітникам нараховується, виходячи з погодинної ставки або відрядного виробітку. Оплата праці службовців здійснюється за встановленими окладами (місячними або річними).
Мінімальні розміри заробітної плати, порядок оплати за понаднормові роботи, види та розміри утримань із заробітної плати й відрахувань на соціальні потреби, а також інші умови оплати праці визначаються законодавчими актами кожної окремої країни.
Так, зокрема у США федеральним Законом про справедливі умови праці визначено, що власник повинен оплачувати понаднормові години роботи (понад 40 годин у тиждень, або 8 годин у день) з розрахунку встановленої погодинної ставки, збільшеної не менше ніж у 1,5 рази. В доповнення до федерального законодавства укладаються угоди з профспілковими організаціями, в яких узгоджуються умови оплати прані за роботу у вихідні і святкові дні (у подвійному розмірі), збільшені коефіцієнти оплати праці за понаднормові години роботи, порядок приймання і звільнення з роботи тощо.
Принципи організації бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю оплати праці на підприємстві повинні забезпечити правильний підрахунок відпрацьованого часу та виробітку, точне і своєчасне нарахування заробітної плати, здійснення необхідних утримань та відрахувань, пов'язаних із заробітною платою, контроль за величиною витрат на оплату праці, своєчасне складання І подання податковим органам необхідних звітів.
Нарахована персоналу заробітна плата включається у витрати підприємства і відображається на рахунку "Витрати на оплату праці" ("Витрати на персонал"). Цей рахунок може мати рахунки другого порядку за видами витрат на оплату праці (заробітна плата основна, оплачувана відпустка, премії, додаткові винагороди, витрати на соціальне страхування і т.д.). Такий порядок обліку витрат на оплату праці має місце на підприємствах, які здійснюють облік за елементами витрат.
У випадку обліку витрат на функціональній основі, витрати на оплату праці відображаються на різних рахунках, залежно від функцій, які виконують працівники. Так нарахована заробітна плата робітникам виробничих цехів підприємства може бути відображена на рахунку "Виробництво", іншому персоналу цехів - на рахунку "Виробничі накладні витрати", працівникам, які займаються збутом продукції - на рахунку "Витрати на збут", адміністративно-управлінському персоналу - на рахунку "Адміністративні витрати".
Для обліку заборгованості і розрахунків з працівниками підприємства використовують рахунок "Заробітна плата до виплати" "Розрахунки з персоналом").
На рахунку "Витрати на оплату праці" відображається повна сума витрат, пов'язаних з використанням робочої сили (валова заробітна плата), а на рахунку "Заробітна плата до виплати" - чиста заробітна плата, тобто суми, які повинні бути виплачені працівникам після всіх можливих утримань із заробітної плати.
Утримання із зарплати і нарахування на заробітну плату поділяються на дві групи:
відрахування і податки, які повинен сплачувати працівник;
обов'язкові нарахування, пов'язані з фондом заробітної плати, які підлягають сплаті роботодавцем.
Види та розміри утримань із заробітної плати та нарахувань на неї, як зазначалося вище, регулюються законодавством кожної країни (прибутковий податок, відрахування на соціальне страхування тощо) та контрактними обов'язками підприємства (відрахування профспілковим організаціям, на пенсійні програми тощо). Окремі утримання здійснюються на добровільній основі за дорученням самих працівників (на добровільне страхування життя, медичне страхування, погашення позик, благодійні внески тощо).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік у зарубіжних країнах» автора Воронко Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік розрахунків з персоналом та зобов'язань по заробітній платі“ на сторінці 1. Приємного читання.
