Методичні аспекти складання та застосування звітів (висновків) аудитора

Облік і аудит податків в Україні

Підсумкові документи за результатами перевірки систем обліку та звітності формуються у вигляді меморандуму, аналітичної записки, висновку або звіту на адресу замовника. В Україні, як відомо, в якості національних застосовують україномовний переклад тексту МСА, який підготовлений Міжнародною федерацією бухгалтерів (Нью-Йорк, США). Якщо у виданнях попередніх років підсумковим документом, який надається замовнику за результатами аудиту фінансової звітності, використовувався український термін "висновок", то у виданні 2010 р. вже застосовано термін "звіт". Зміна терміну торкнулася стандартів, які регулюють порядок формування висновків - МСА 700, 705, 706, 710, 720 та висновків спеціалізованих сфер - МСА 800, 805, 810.

Отже, в тексті стандартів відбулася заміна одного поняття на інше. Чи насправді це так, чи в україномовному тексті стандартів виправлено помилку попередніх років ?

В. Рудницький та Я. Гончарук ще у посібнику "Аудит" 2003 р. видання слушно зауважували, що у вітчизняній аудиторської практиці поширеним є неадекватне тлумачення терміна "аудиторський звіт", що часто визначають як документ, надається тільки замовникові, не підлягає оприлюдненню і використовується лише для внутрішніх потреб. Водночас офіційний документ в Україні прийнято називати аудиторським висновком (цей термін використовується в Законі "Про аудиторську діяльність" [112, с. 205].

Наприклад, В. Рядська і Я. Петраков у посібнику "Аудит" 2008 р. видання вважають, що аудиторський звіт - це внутрішній, підсумковий документ, складання якого передує складанню аудиторського висновку [113, с. 237]. Аналогічна точка зору була характерна і для багатьох інших авторів та аудиторів-практиків до виходу МСА 2010 р. видання.

Проте, в англомовних наукових джерелах з аудиту підсумковий документ за наслідками перевірки має назву "аудиторський звіт" (англ. audit report), а термін "аудиторський висновок" (англ. audit opinion) стосується лише останнього розділу звіту, у якому подається професійна думка аудитора. Отже, нова редакція МСА в українському перекладі, по суті, повертає термін "аудиторський звіт" до першоджерел - його англомовного змісту. Таке переосмислення термінів відкриває шлях для розширеного застосування терміну "аудиторський звіт", в оформленні результатів. На думку В. Рудницького та Я. Гончарука, такий підхід дає змогу вважати аудиторським звітом не тільки висновок, а й інші документи, наприклад акт аудиторської перевірки. При цьому під поняттям аудиторський звіт варто розуміти будь-які офіційні документи за наслідками аудиту, які передаються клієнту і містять інформацію про результати проведеної перевірки [112, с. 205].

При плануванні та підведенні підсумків перевірки податків методично не вирішеним питанням залишається вибір стандарту, відповідно до якого слід готувати звіт (висновок). Перевірка оподаткування має певні особливості, які спричиняються об'єктом перевірки (податкова звітність) та характером завдання. До останнього можуть належати:

• o завдання з надання впевненості щодо окремих елементів фінансової звітності, зокрема, статей розрахунків з бюджетом. У такому разі можливе застосування МСА 805;

• o завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації. У такому разі можливе застосування МССП 4400.

Аналізуючи сфери застосування МСА щодо висновків спеціального призначення (раніше - МСА 800) вітчизняні дослідники відносили до таких, зокрема, висновки про фінансову звітність, підготовлену відповідно до інших принципів обліку та про окремі частини фінансової звітності. При цьому у такого типу висновках знаходилося місце і для аудиту показників оподаткування. Наприклад, В. Рудницький і А. Гончарук вважають, що податкові декларації, як об'єкт перевірки належать до спеціальної фінансової звітності [112, с. 213]. Така, дещо парадоксальна думка науковців змусила нас проаналізувати першоджерела - МСА 800 2007 р. та 2010 р. видання щодо формулювання податкової основи як концептуальної основи звітності:

МСА800 2007р. виданняМСА800 2010р. видання
Пункт 9: Податковий метод обліку для пакету фінансових звітів, що подаються разом з податковою декларацією суб'єкта господарюванняПункт Д1: Податкова основа обліку для пакету фінансових звітів, що супроводжує податкову декларацію суб'єкта господарювання

Очевидно, що наведені формулювання є аналогічними за своєю суттю і мова йде про пакет фінансових звітів, складений на інший основі, ніж загально прийнята. Якщо загально прийнятою основою вважати МСФЗ, то іншою основою може бути основа за правилами оподаткування. Така ситуація може мати місце в тих країнах, в яких за концептуальну основу обліку покладені податкові правила. В Україні, як відомо, ніколи такі правила не діяли. Крім того, податкові декларації за світовою практикою і національним законодавством не належать до пакету фінансових звітів. Тому приведену думку вітчизняних авторів щодо статусу податкових декларацій як частини фінансових звітів слід вважати недостатньо обґрунтованою. Хоча вона і не позбавлена сенсу з екстраполяцією на гіпотетичну можливість рішення уряду країни включити до комплекту фінансових звітів і податкові декларації. За таких умов наведена точка зору матиме реальний зміст. Отже, використання МСА 800 з метою аудиту податкової звітності не є коректним.

Щодо використання МСА 805 із зазначеною метою, ми схильні висловити певний оптимізм. Такий висновок зроблено на підставі параграфу Д3 цього МСА, де зазначено, що МСА написані у контексті аудиту фінансової звітності; у разі потреби їх слід адаптувати за обставин, якщо вони застосовуються до аудиту іншої історичної фінансової, такої як окремий фінансовий звіт, або певний елемент фінансового звіту. У додатку 1 до цього МСА наводяться, як приклад, дебіторська заборгованість, резерв заборгованості тощо. Більш детально сфера застосування цього МСА прописана у параграфі 1, згідно з яким до таких відносяться і окремий рахунок, і стаття фінансового звіту. Тобто предметом аудиту може бути стаття балансу "Заборгованість за розрахунками з бюджетом".

Інформаційною підставою слугують дані рахунку 64. Аналіз вказує, що в основі кредитового обороту цього рахунку лежать правила оподаткування (крім податку на прибуток за кредитом відповідного субрахунку рахунку 64), а в окремих випадках і дебетових (відображення податкового кредиту з ПДВ). Відповідно до цього логічним і коректним виявляється крок з визнання аудиту податкових декларацій як складову аудиту окремих елементів фінансової звітності, зокрема, як:

• o активи ( в частині дебіторської заборгованості бюджету перед підприємством);

• o зобов'язання (в частині кредиторської заборгованості перед бюджетом);

• o доходів, витрат, прибутків і збитків (в частині податку на прибуток за методологією ПКУ).

Проте у разі застосування цього МСА обов'язковим є дотримання умов МСА 200 "Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до МСА".

Важливі положення наводяться у параграфах Д15 - Д18 МСА 805 стосовно міркувань щодо формулювання думки та звіту аудитора при перевірці певного елемента звітності. Зокрема, актуальним є оцінка того, чи фінансова звітність надає адекватне розкриття суттєвих операцій і подій. Також обов'язковим є висловлення думки щодо обмеження у розповсюдженні звіту. Зокрема, звіт не може бути розповсюдженим між іншими сторонами, ніж ті, що зазначені у звіті. Такими сторонами можуть бути замовник аудиту - платник податків та регуляторний (податковий) орган. Тобто такий звіт не підлягає оприлюдненню.

Якщо аудитор виконує завдання супутніх послуг у формі узгоджених процедур, то доцільно застосовувати, як було наголошено раніше, МССП 4400 видання 2010 р. Структуру звіту про результати перевірки наведено у параграфі 18 згаданого МССП. У процесі своєї аудиторської практики нами бралися до уваги зазначені вимоги щодо формулювань положень аудиторського звіту для окремих замовників. Фрагмент звіту аудитора щодо виконання погоджених процедур, коли разом з бухгалтерським фінансовим обліком перевіряється інформація податкового обліку підприємства, наведено у дод. Г 4)

Принципово важливими розділами (рубриками) вступної частини звіту аудитора вважаємо твердження про те, що: завдання виконане відповідно до МССП (концептуальна основа виконання завдання); аудитор не є незалежним від суб'єкта господарювання (хоча в більшості випадків у вітчизняній практиці аудитор є незалежним); визначена мета виконання узгоджених процедур; виконані процедури не є аудитом або оглядом і тому впевненість не висловлюється.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні аспекти складання та застосування звітів (висновків) аудитора“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ З ПОДАТКІВ

  • Міжнародний досвід застосування МСФЗ в контексті оподаткування прибутку підприємств

  • Призначення механізму податкових різниць

  • Досвід Російської Федерації

  • Генезис та розвиток податкового обліку і податкових розрахунків в Україні

  • Етап II. 1997 - 2000 рр

  • Особливості обліку валових доходів, валових витрат і амортизації

  • Методика відображення доходів і витрат у регістрах бухгалтерського обліку

  • Зведений аналітичний облік

  • Етап III. 2001 - 2005 рр.

  • Критичний аналіз статусу, функцій, об'єктів та методів податкового обліку

  • Фінансовий облік

  • Управлінський облік

  • Статус податкового обліку

  • Позиція центрального податкового органу

  • Позиція аналітиків та дослідників державного сектору

  • Розмежування понять "оподаткування" і "податковий облік"

  • Креативний підхід до організації податкового обліку

  • Предмет, схеми і функції податкового обліку

  • Об'єкти, методи та форми податкового обліку

  • Методи (прийоми, правила) обліку

  • Узагальнення податкової інформації у формах фінансової звітності

  • Висновок до розділу 1

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО У ЗВІТНОСТІ

  • Російська Федерація

  • Регістри (реєстри) податкового обліку

  • Республіка Білорусь. Об'єкт оподаткування

  • Відмінності бухгалтерського та податкового підходів

  • Моделі зв'язку інформації фінансової і податкової звітності в контексті механізму податкових різниць

  • Вибір формули розрахунку оподатковуваного прибутку

  • Застосування нових термінів

  • Порядок формування оподатковуваних доходів

  • Аналіз підходів щодо визначення та застосування податкових різниць

  • Методика застосування порівняльних підходів

  • Варіанти моделей взаємозв'язку систем фінансового та податкового обліку

  • Методологія обліку доходів із застосуванням механізму податкових різниць

  • Вплив договірних умов на методику обліку доходів

  • Відображення операцій особливого виду

  • Методика визначення податкових різниць щодо доходів в контексті вимог МСФЗ

  • Цільове фінансування (субсидії, субвенції, дотації)

  • Інші доходи

  • Оподаткування дивідендів

  • Методологія обліку витрат із застосуванням механізму податкових різниць

  • Загальновиробничі витрати

  • Нормування витрат

  • Облік повернених товарів

  • Амортизаційні відрахування

  • Розподіл витрат за звільненими від оподаткування операціями

  • Методика визначення податкових різниць щодо витрат за МСФЗ

  • Інші операційні витрати

  • Інші витрати

  • Методичні аспекти узагальнення обліково-податкової інформації з податку на прибуток

  • Вибір реєстрів та рахунків податкового обліку

  • Вибір рахунків обліку податкових різниць

  • Інвентаризація активів і зобов'язань: податковий аспект

  • Податкові наслідки формули нестачі активів

  • Розрахункові аспекти механізму податкових різниць

  • Бухгалтерське узагальнення

  • Висновки до розділу 2

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ТА ІНШИХ ПОДАТКІВ

  • Республіка Білорусь

  • Документальне оформлення

  • Країни ЄС

  • Моделі зв'язку інформації фінансової та податкової звітності з ПДВ

  • Методика застосування податкових накладних

  • Розбіжності за специфічними операціями

  • Особливості побудови реєстрів аналітичного обліку та їх удосконалення

  • Порівняння аналітичних позицій різних видів обліку

  • Методика організації інформаційної база бухгалтерського обліку

  • Особливості обліку ПДВ у разі нестач при інвентаризації майна

  • Особливості обліку ПДВ у бюджетних установах

  • Методичні аспекти розподілу і обліку податкового кредиту

  • Відображення коригування податкового кредиту в бухгалтерському обліку протягом року

  • Особливості коригувань за операціями придбання основних засобів

  • Особливості коригувань ПК при застосуванні касового методу ПДВ

  • Проблеми обліку інших податків і зборів та шляхи їх вирішення

  • Облік операцій з розподілу продукції

  • Висновки до розділу 3

  • МЕТОДОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ПОДАТКІВ

  • Нормативні джерела

  • Звітність аудиторів

  • Класифікація аудиту податків

  • Організаційний аспект

  • Прийоми планування аудиту податків та оцінки системи внутрішнього контролю

  • Спільні підходи до складання загального плану аудиту та програми.

  • Планування перевірки глибини аналітичного бухгалтерського фінансового обліку

  • Особливості планування аудиту малих суб'єктів аудиторської діяльності

  • Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства платника податків

  • Вивчення схем оптимізації податків

  • Оцінка системи обліку

  • Методика побудови робочих та підсумкових документів

  • Формування остаточного аудиторського файлу

  • Методичні аспекти складання та застосування звітів (висновків) аудитора
  • Методика розрахунку та контроль показника податкового навантаження

  • Висновки до розділу 4

  • ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА