Податкові наслідки формули нестачі активів

Облік і аудит податків в Україні

Відповідно до Постанові № 116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

P3 = [(Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб] х 2 + Вп + Вр ,

Наші дослідження довели, що застосування формули має недоліки, що впливають на порядок та розміри облікового відображення результатів розрахунку. Розглянемо це на прикладі.

Приклад.

Розрахунок суми відшкодування нанесених збитків. Під час проведення річної інвентаризації встановлено:

• 1) нестача виробничого обладнання, первісна вартість якого дорівнює 3 000 грн, а сума зносу - 500 грн;

• 2) нестача малоцінних швидкозношуваних предметів на складі загальною вартістю (облікова ціна) 1 000 грн;

• 3) винну особу встановлено.

За результатами розрахунку складаються бухгалтерські проведення на рахунках фінансового і податкового обліку ( а бо. 2.24).

Таблиця 2.24. ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ ЗІ СПИСАННЯ НЕСТАЧ, ВИЯВЛЕНИХ ПІД ЧАС ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

Зміст операціїФінансовий облікСума, а б.Податковий облік
з/пД1К1Доходи Витрати
1Відображено суму нестачі: МШП виробничого обладнання947 97622; 1041000; 3000-2500
2Списано знос обладнання131104500--
3Нараховано ПДВ з включенням до витрат за: МШП виробничим обладнанню947 976644; 644200; 600-600
4Відображено суму нестачі на позабалансовому рахунку (винну особу не встановлено)0724000
5Встановлено осіб, винних в нестачі: МШП виробничого обладнання375 375716; 7462391,75; 7013,641 200; 3 600-
6Списано суму нестачі з позабалансового рахунку-0724000--
7Відображено заборгованість перед бюджетом716 746642; 6421191,75 3413, 64--
8Відшкодовано суму нестачі301 (311; 661)3759405, 39--
9 10Перераховано до бюджету суму, що перевищує суму заподіяних підприємству збитків · Р а з о м6423114605,3948003100

Розподіл збитків між підприємством і державою

Відповідно до п. 10 Постанови № 116 зі стягнутої суми збитку насамперед відшкодовують завдані підприємству збитки (вартість втрачених цінностей плюс ПДВ плюс акцизний податок (якщо викрадено або знищено підакцизні товари) плюс фактичні витрати підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення, якщо такі виникають), а залишок перераховують до держбюджету. Отже, відповідно до вищезазначеної Постанови № 116 збиток визначається у більшому розмірі, ніж нанесений підприємству, і воно має залишити собі лише те, що йому належить.

Невизначеним в Постанові № 116 є порядок перерахування частки, що належить державному бюджету, за умов часткового погашення винуватцем. Такі випадки в практиці не поодинокі. На наш погляд, можливі два варіанти:

• а) насамперед погашається збиток підприємства. І лише після повного погашення збитку підприємства при надходженні інших частин погашення кошти перераховують до держбюджету [9, с. 39];

• б) кошти, що надійшли, розподіляють пропорційно на користь підприємства та бюджету.

З метою оподаткування в розглянутому прикладі на суму нестач виникають як доходи, так і витрати. Щодо доходів - у профільних статтях 134-137 ПКУ такий вид доходів окремо не зазначено. Виходячи з того, що п. 44.2 ПКУ зобов'язує для обрахунку об'єкта оподаткування платника податку на прибуток використовувати дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат, то розмір збитку, який підлягає отриманню підприємством логічно відносити до інших доходів згідно з пп. 135.5.14 ПКУ. Датою отримання таких доходів є дата їх виникнення згідно з п. 5 П(С)БО 15 - під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. В нашому прикладі (див. табл. 2.24) збільшення активу в бухгалтерському обліку відбулося за кореспонденцією 6 за рахунок встановлення винних осіб: 2 391,75 і 7 013,64 грн, разом - 9405,39 грн.

Дохід з метою оподаткування слід визнавати лише на ту частину нарахованого збитку, яка належить підприємству. В нашому прикладі - 1200 і 3600 грн, разом - 4800 грн. Решта 4605,39 грн (9705,39 - 4800) залишається на підприємстві. Визнавати в оподатковуваних доходах суму відшкодувань, що належить держбюджету, немає підстав, оскільки така сума фактично підприємству не належить і проходить через підприємство транзитом. Отже, на цьому етапі обліку спостерігається відмінність між бухгалтерським та податковим підходами до визначення сум доходів.

Що стосується оподатковуваних витрат, то згідно з п. 146.16 ПКУ, якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (або їх частина) зруйновані або викрадені, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів. В нашому прикладі, різниця між первісною вартістю і сумою зносу виробничого обладнання становить 2 500 грн (3 000 - 500) і може бути донарахована платником податку й включена до декларації з прибутку у тому періоді, в якому відображені доходи від виявлених нестач. У нашому прикладі суму амортизації 2 500 грн відображено за проведенням 1. Таким чином, з метою оподаткування загальна сума доходів складає 4 800, а витрат - 3 100 грн.

Щодо інших матеріальних цінностей, то згідно із ПКУ до оподатковуваних витрат у результаті втрат матеріальні цінності можна віднести лише в межах відповідних норм (п. 138.7 щодо браку готової продукції; пп. 138.8.5 "и" п. 138.8 щодо нестач і втрат внаслідок псування матеріальних цінностей; п. 140.3 щодо втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат). Отже, понаднормові суми збитку від втрат до податкових витрат не відносяться.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Податкові наслідки формули нестачі активів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ З ПОДАТКІВ

  • Міжнародний досвід застосування МСФЗ в контексті оподаткування прибутку підприємств

  • Призначення механізму податкових різниць

  • Досвід Російської Федерації

  • Генезис та розвиток податкового обліку і податкових розрахунків в Україні

  • Етап II. 1997 - 2000 рр

  • Особливості обліку валових доходів, валових витрат і амортизації

  • Методика відображення доходів і витрат у регістрах бухгалтерського обліку

  • Зведений аналітичний облік

  • Етап III. 2001 - 2005 рр.

  • Критичний аналіз статусу, функцій, об'єктів та методів податкового обліку

  • Фінансовий облік

  • Управлінський облік

  • Статус податкового обліку

  • Позиція центрального податкового органу

  • Позиція аналітиків та дослідників державного сектору

  • Розмежування понять "оподаткування" і "податковий облік"

  • Креативний підхід до організації податкового обліку

  • Предмет, схеми і функції податкового обліку

  • Об'єкти, методи та форми податкового обліку

  • Методи (прийоми, правила) обліку

  • Узагальнення податкової інформації у формах фінансової звітності

  • Висновок до розділу 1

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО У ЗВІТНОСТІ

  • Російська Федерація

  • Регістри (реєстри) податкового обліку

  • Республіка Білорусь. Об'єкт оподаткування

  • Відмінності бухгалтерського та податкового підходів

  • Моделі зв'язку інформації фінансової і податкової звітності в контексті механізму податкових різниць

  • Вибір формули розрахунку оподатковуваного прибутку

  • Застосування нових термінів

  • Порядок формування оподатковуваних доходів

  • Аналіз підходів щодо визначення та застосування податкових різниць

  • Методика застосування порівняльних підходів

  • Варіанти моделей взаємозв'язку систем фінансового та податкового обліку

  • Методологія обліку доходів із застосуванням механізму податкових різниць

  • Вплив договірних умов на методику обліку доходів

  • Відображення операцій особливого виду

  • Методика визначення податкових різниць щодо доходів в контексті вимог МСФЗ

  • Цільове фінансування (субсидії, субвенції, дотації)

  • Інші доходи

  • Оподаткування дивідендів

  • Методологія обліку витрат із застосуванням механізму податкових різниць

  • Загальновиробничі витрати

  • Нормування витрат

  • Облік повернених товарів

  • Амортизаційні відрахування

  • Розподіл витрат за звільненими від оподаткування операціями

  • Методика визначення податкових різниць щодо витрат за МСФЗ

  • Інші операційні витрати

  • Інші витрати

  • Методичні аспекти узагальнення обліково-податкової інформації з податку на прибуток

  • Вибір реєстрів та рахунків податкового обліку

  • Вибір рахунків обліку податкових різниць

  • Інвентаризація активів і зобов'язань: податковий аспект

  • Податкові наслідки формули нестачі активів
  • Розрахункові аспекти механізму податкових різниць

  • Бухгалтерське узагальнення

  • Висновки до розділу 2

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ТА ІНШИХ ПОДАТКІВ

  • Республіка Білорусь

  • Документальне оформлення

  • Країни ЄС

  • Моделі зв'язку інформації фінансової та податкової звітності з ПДВ

  • Методика застосування податкових накладних

  • Розбіжності за специфічними операціями

  • Особливості побудови реєстрів аналітичного обліку та їх удосконалення

  • Порівняння аналітичних позицій різних видів обліку

  • Методика організації інформаційної база бухгалтерського обліку

  • Особливості обліку ПДВ у разі нестач при інвентаризації майна

  • Особливості обліку ПДВ у бюджетних установах

  • Методичні аспекти розподілу і обліку податкового кредиту

  • Відображення коригування податкового кредиту в бухгалтерському обліку протягом року

  • Особливості коригувань за операціями придбання основних засобів

  • Особливості коригувань ПК при застосуванні касового методу ПДВ

  • Проблеми обліку інших податків і зборів та шляхи їх вирішення

  • Облік операцій з розподілу продукції

  • Висновки до розділу 3

  • МЕТОДОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ПОДАТКІВ

  • Нормативні джерела

  • Звітність аудиторів

  • Класифікація аудиту податків

  • Організаційний аспект

  • Прийоми планування аудиту податків та оцінки системи внутрішнього контролю

  • Спільні підходи до складання загального плану аудиту та програми.

  • Планування перевірки глибини аналітичного бухгалтерського фінансового обліку

  • Особливості планування аудиту малих суб'єктів аудиторської діяльності

  • Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства платника податків

  • Вивчення схем оптимізації податків

  • Оцінка системи обліку

  • Методика побудови робочих та підсумкових документів

  • Формування остаточного аудиторського файлу

  • Методичні аспекти складання та застосування звітів (висновків) аудитора

  • Методика розрахунку та контроль показника податкового навантаження

  • Висновки до розділу 4

  • ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА