Ключовим аспектом податкових розрахунків є порядок (формула) визначення деклараційного прибутку (збитку) звітного періоду. Норми ПКУ зобов'язують платника податку визначати базу оподаткування податку на прибуток за відповідними статтями розділу III ПКУ. Крім того, по окремих видах діяльності та операціях застосовують норми інших розділів, наприклад, в умовах дії угоди про розподіл продукції застосовують норми розділу XVIII ПКУ. Зокрема, відповідно до ст. 134 розділу III ПКУ об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі ст. 160, з джерелом походження з України [86].
Отже, такий показник прибутку до оподаткування за нормами ПКУ можна розрахувати за формулою
Пр./3б. под. = Д - С - ІВ, (1),
де Пр./3б. под.- прибуток /збиток за нормами ПКУ; Д - доходи;
С - собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
ІВ - інші витрати.
Саме такий алгоритм визначення об'єкта оподаткування закладений у форму декларації з податку на прибуток (затверджено наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213).
З іншого боку, за нормами ПБО 27 [106] він визначається інакше: фінансовий результат до оподаткування, розрахований порівнянням доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, які визнані і оцінені відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, коригується на суму постійних податкових різниць та частину суми тимчасових податкових різниць, що відноситься до звітного періоду.
Отже, такий показник можна розрахувати за формулою
Пр./3б. под. = Пр. бух. +/- ППР +/- ТПР зв. (2),
де Пр./3б. под. - прибуток /збиток за нормами податкового кодексу;
Пр.бух. - прибуток за нормами стандартів бухгалтерського обліку;
ППР - постійна податкова різниця;
ТПР зв. - тимчасова податкова різниця, що відноситься до звітного періоду.
Не можна не звернути увагу, що наведені формули 1 і 2 надають різний алгоритм визначення одного й того самого показника оподаткування. Проте результат розрахунку за формулами 1 і 2 має давати одну величину показника.
Яка ж них повинна бути основною? Виходячи з вимог ПКУ в практичній роботі бухгалтерій підприємств доцільно застосовувати формулу 1 як основний алгоритм, а формулу 2 - як допоміжний (контрольний) алгоритм. Перший алгоритм виконує розрахункову функцію і ілюструє податковий підхід до визначення показника прибутку з позицій норм ПКУ. Другий алгоритм виконує контрольну функцію й ілюструє бухгалтерський підхід до визначення показника прибутку з позицій ПБО 27.
У разі встановлення фінансового прибутку як бази розрахунку оподатковуваного прибутку змінюється алгоритм розрахунку об'єкта оподаткування, який можна виразити формулою:
Пр.оп. = Пр.ф. - ТПР д. +/- ППР д. + ТПР в. +/- ППР в. (3)
де: Пр.оп. - прибуток податковий (деклараційний);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вибір формули розрахунку оподатковуваного прибутку“ на сторінці 1. Приємного читання.
