Основна частина звіту має відповісти на такі питання: який перелік процедур застосовано; які виявлені помилки і винятки; твердження про те, що за умов виконання й інших процедур, аудитор міг би виявити й інші проблеми.
У заключній частині звіту наводиться твердження про те, що звіт обмежується сторонами, які узгодили виконання процедур; звіт стосується лише елементів, рахунків, статей або фінансової та нефінансової інформації і він не поширюється на фінансову звітність у цілому. До нефінансової інформації, доцільно, слід віднести й показники податкових декларацій.
Звіт аудитора для окремого замовника являє собою творчий продукт. Особливо творчий підхід застосовується до матеріалів основного розділу звіту, в якому наводяться результати перевірки. З іншого боку, не всі замовники вимагають, щоб аудитор надавав їм звіт за вимогами МСА або МССП, для багатьох з них такі вимоги не заслуговують уваги. Головним для керівництва або власника підприємства-замовника є не формат подання звіту а те, щоб аудитор указав на недоліки в методиках обліку та звітності і запропонував способи їх подолання. За таких умов завдання аудитор не дотримується вимог МСА, МССП і надає звіт за структурою, яка дає змогу висвітлити значущі для платника позиції. З наведеного стає зрозумілим, що акцент у таких звітах робиться на опис недоліків в обліку та звітності, які виявлено аудитором і які є суттєвими для даного підприємства. Також важливими є пропозиції аудитора що виправлення ситуації.
Отже, при виборі форми та змісту робочих та підсумкових документів з аудиту податків аудитор керується метою перевірки і завданнями, які занотовуються в плані програми. При цьому дотримуються певних вимог МСА або МССП, які було висвітлено раніше. На відміну від класичного аудиту з виконання завдань з надання впевненості або огляду перевірка системи оподаткування є більш творчим процесом у плані вибору прийомів перевірки та оформлення її результатів. Кінцеву оцінку діям аудитора дає замовник.
Розробка узагальнюючих рекомендацій у формі стандарту аудиту податків
З метою надання допомоги аудиторам у проведенні перевірок податків, зборів, внесків в Україні доцільно розробити національний стандарт (положення). Досвід інших країн, зокрема Росії, говорить про можливість використання аудиторами стандартних правил у цій сфері перевірок. Зауважимо, що в РФ з метою аудиту фінансової звітності використовують національні, а не міжнародні правила (стандарти) аудиторської діяльності. Проте, для аудиту податків відсутній національний норматив. Аудиторські фірми самостійно розробляють внутрішні стандарти, здебільше, під назвою "Податковий аудит".
Наприклад, ініціативні розробки російських аудиторів, відображені в літературі [153, с. 222-225], складаються з таких розділів: загальні положення; основні поняття та визначення; методологія та методика проведення податкового аудиту (основні вимоги, джерела, які використовуються, спілкування аудиторської організації з податковим органом); етапи податкового аудиту і його методика; відповідальність сторін договору; оформлення і надання результатів проведення податкового аудиту. До стандарту додаються певні додатки щодо завдань і процедур аудиту.
Дослідження вказують на те, що стандартизація з питань податкового аудиту сприяє упорядкуванню організаційних моментів і методичних підходів до перевірок та оформлення і надання результатів перевірок господарюючому суб'єкту. Тому в умовах України більш доцільним кроком є розроблення загально національного стандарту під робочою назвою "Аудит податків, зборів, внесків". Його розроблення доцільно здійснювати силами аудиторів-практиків спільно з науковцями. Запровадження має відбуватися під егідою Аудиторської палати України.
Методика розрахунку та контроль показника податкового навантаження
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні аспекти складання та застосування звітів (висновків) аудитора“ на сторінці 2. Приємного читання.
