Вибір рахунків обліку податкових різниць

Облік і аудит податків в Україні

Порядок вибору рахунків для ведення аналітичного та синтетичного обліку податкових різниць вітчизняними нормативними документами не врегульовано. Не розглядається це питання і в МСБО/МСФЗ. На цьому тлі вітчизняні дослідники пропонують вести такий облік або в межах типового плану рахунків на рахунках класів 7, 8, 9 або на позабалансових рахунках.

Зокрема, І Жураковьска пропонує вести окремі аналітичні рахунки податкових різниць за видами діяльності підприємства на базі типового плану рахунків. Наприклад, 92.1 "Адміністративні витрати згідно з податковим законодавством" і 92.2.1

"Постійні податкові різниці за адміністративними витратами" та 92.2.2 "Тимчасові податкові різниці за адміністративними витратами" [35]. Тобто в основу фінансового обліку доходів та витрат покладено інформацію податкового обліку: податкові витрати плюс/мінус податкові різниці дорівнюють витратам для звіту про прибутки та збитки. В даному варіанті фіскальний підхід переважає економічний.

Другим варіантом, на думку І. Журавської, може бути відкриття позабалансових рахунків для обліку податкових різниць. При чому такі варіанти - балансові й позабалансові рахунки розглядаються як однопорядкові.

Незважаючи на те, що вибір рахунків на сьогодні для практиків є довільним, логіка побудови типового плану рахунків свідчить, що розрахунки різниць за нормами ПКУ не доцільно відображати в межах витратних рахунків класу 9 оскільки така інформація ускладнює і спотворює систему фінансового обліку.

Аналогічні розглянутій вище пропозиції надає Є. Свідерській: "доцільно ввести в складі рахунків бухгалтерського обліку доходів та витрат (класи 7 і 8) окремі субрахунки для витрат, які враховуються і не враховуються у податковому обліку. При цьому показник за синтетичним рахунком слід використовувати для фінансової, а за відповідним субрахунком - для податкової звітності" [118, с. 5].

Зрозуміло, що зазначені автори вважають першоосновою податковий облік у формуванні даних бухгалтерських рахунків. Останні слугують зовнішньою оболонкою податкових розрахунків. Для перевірки такого твердження наведемо приклад. У складі рахунку 80 може бути відкрито субрахунок 801 "Витрати матеріалів для податкового обліку" на суму 200 у.о, 802 "Витрати матеріалів, що не враховуються у податковому обліку" - 100 у.о, разом по синтетичному рахунку виходить 300 у.о. Остання сума має потрапити до Звіту про прибутки та збитки. Ніби просте рішення. Але тільки на перший погляд.

У наведених пропозиціях щодо вибору рахунків привертає увагу два моменти. По-перше, в пропозиціях не враховано вимоги ПБО 27 щодо застосування механізму податкових різниць, який Мінфін вважає за необхідне запровадити саме в системі бухгалтерського обліку. Тобто за такої вимоги формула податкової суми витрат виглядала б зворотним чином: сума по рахунку 80 "Матеріали" (300) +/- податкова різниця (-100) = (200). Остання сума включається до декларації.

По-друге, сумування "податкових" і "неподаткових" витрат не може слугувати алгоритмом бухгалтерських витрат, оскільки останні формуються відповідно до П(С)БО, а не до ПКУ. Зазначені чинники не дають змоги вважати запропонований порядок "вкраплення" податкових даних у систему бухгалтерського обліку бездоганним або принаймні прийнятним. Висхідним за Кодексом є саме бухгалтерський облік. Податковий облік може випливати з фінансового обліку або існувати паралельно, але не навпаки. В будь-якому випаду він спрямований не на заповнення фінансової звітності, а на фіскальну функцію - складання декларації.

Аналізовану пропозицію Є. Свідерського інший дослідник Е. Гейєр назвала як варіант ведення податкового обліку у рамках бухгалтерського обліку [18, с. 25]. Критично ставлячись до такої ідеї, Е. Гейєр зауважує, що в наслідок незбігу сум одних і тих самих доходів і витрат, дат їх визнання її неможливо застосувати. Разом з тим автор вважає, що більша частина розбіжностей є надуманими, розмір їх не значний. Стосовно останнього думка Е. Гейєр протирічать очевидним фактам про кількість і розміри розходжень (податкових різниць), про які йшлося в попередніх параграфах цього розділу.

Вважаємо такий підхід Мінфіну і авторів, що сприяють реалізації його ідей в частині податкових різниць, помилковим і таким, що протирічить вимогам МСФЗ/МСБО. Аналогічної точки зору притримується і С. Голов, який вважає запровадження в Україні Податкового кодексу та внесення змін до П(С)БО як намагання Мінфіну задовольнити передусім інформаційні потреби фіскальних органів без урахування інформаційних потреб інших користувачів [21, с. 117].


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вибір рахунків обліку податкових різниць“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ З ПОДАТКІВ

  • Міжнародний досвід застосування МСФЗ в контексті оподаткування прибутку підприємств

  • Призначення механізму податкових різниць

  • Досвід Російської Федерації

  • Генезис та розвиток податкового обліку і податкових розрахунків в Україні

  • Етап II. 1997 - 2000 рр

  • Особливості обліку валових доходів, валових витрат і амортизації

  • Методика відображення доходів і витрат у регістрах бухгалтерського обліку

  • Зведений аналітичний облік

  • Етап III. 2001 - 2005 рр.

  • Критичний аналіз статусу, функцій, об'єктів та методів податкового обліку

  • Фінансовий облік

  • Управлінський облік

  • Статус податкового обліку

  • Позиція центрального податкового органу

  • Позиція аналітиків та дослідників державного сектору

  • Розмежування понять "оподаткування" і "податковий облік"

  • Креативний підхід до організації податкового обліку

  • Предмет, схеми і функції податкового обліку

  • Об'єкти, методи та форми податкового обліку

  • Методи (прийоми, правила) обліку

  • Узагальнення податкової інформації у формах фінансової звітності

  • Висновок до розділу 1

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО У ЗВІТНОСТІ

  • Російська Федерація

  • Регістри (реєстри) податкового обліку

  • Республіка Білорусь. Об'єкт оподаткування

  • Відмінності бухгалтерського та податкового підходів

  • Моделі зв'язку інформації фінансової і податкової звітності в контексті механізму податкових різниць

  • Вибір формули розрахунку оподатковуваного прибутку

  • Застосування нових термінів

  • Порядок формування оподатковуваних доходів

  • Аналіз підходів щодо визначення та застосування податкових різниць

  • Методика застосування порівняльних підходів

  • Варіанти моделей взаємозв'язку систем фінансового та податкового обліку

  • Методологія обліку доходів із застосуванням механізму податкових різниць

  • Вплив договірних умов на методику обліку доходів

  • Відображення операцій особливого виду

  • Методика визначення податкових різниць щодо доходів в контексті вимог МСФЗ

  • Цільове фінансування (субсидії, субвенції, дотації)

  • Інші доходи

  • Оподаткування дивідендів

  • Методологія обліку витрат із застосуванням механізму податкових різниць

  • Загальновиробничі витрати

  • Нормування витрат

  • Облік повернених товарів

  • Амортизаційні відрахування

  • Розподіл витрат за звільненими від оподаткування операціями

  • Методика визначення податкових різниць щодо витрат за МСФЗ

  • Інші операційні витрати

  • Інші витрати

  • Методичні аспекти узагальнення обліково-податкової інформації з податку на прибуток

  • Вибір реєстрів та рахунків податкового обліку

  • Вибір рахунків обліку податкових різниць
  • Інвентаризація активів і зобов'язань: податковий аспект

  • Податкові наслідки формули нестачі активів

  • Розрахункові аспекти механізму податкових різниць

  • Бухгалтерське узагальнення

  • Висновки до розділу 2

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ТА ІНШИХ ПОДАТКІВ

  • Республіка Білорусь

  • Документальне оформлення

  • Країни ЄС

  • Моделі зв'язку інформації фінансової та податкової звітності з ПДВ

  • Методика застосування податкових накладних

  • Розбіжності за специфічними операціями

  • Особливості побудови реєстрів аналітичного обліку та їх удосконалення

  • Порівняння аналітичних позицій різних видів обліку

  • Методика організації інформаційної база бухгалтерського обліку

  • Особливості обліку ПДВ у разі нестач при інвентаризації майна

  • Особливості обліку ПДВ у бюджетних установах

  • Методичні аспекти розподілу і обліку податкового кредиту

  • Відображення коригування податкового кредиту в бухгалтерському обліку протягом року

  • Особливості коригувань за операціями придбання основних засобів

  • Особливості коригувань ПК при застосуванні касового методу ПДВ

  • Проблеми обліку інших податків і зборів та шляхи їх вирішення

  • Облік операцій з розподілу продукції

  • Висновки до розділу 3

  • МЕТОДОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ПОДАТКІВ

  • Нормативні джерела

  • Звітність аудиторів

  • Класифікація аудиту податків

  • Організаційний аспект

  • Прийоми планування аудиту податків та оцінки системи внутрішнього контролю

  • Спільні підходи до складання загального плану аудиту та програми.

  • Планування перевірки глибини аналітичного бухгалтерського фінансового обліку

  • Особливості планування аудиту малих суб'єктів аудиторської діяльності

  • Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства платника податків

  • Вивчення схем оптимізації податків

  • Оцінка системи обліку

  • Методика побудови робочих та підсумкових документів

  • Формування остаточного аудиторського файлу

  • Методичні аспекти складання та застосування звітів (висновків) аудитора

  • Методика розрахунку та контроль показника податкового навантаження

  • Висновки до розділу 4

  • ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА