Крім податкового обліку, коригування ПК має проводитися на рахунках бухгалтерського обліку щомісяця, а по закінченні звітного року - остаточно. З початку розглянемо методику коригувань щомісяця. При цьому виникає питання щодо рахунку, на якому слід відображувати суми ПДВ, які частково не потрапили до ПК.
Якщо звернутися до Інструкції № 141 з бухгалтерського обліку податку на додану вартість [97], до розглянутої ситуації більш підходить норма п. 10, згідно якої дебетуються матеріальні рахунки на придбання запасів, необоротних активів і витратні - на придбання робіт, послуг. Тому в наведеній табл. 3.7 суми зазначених відповідних матеріальних і витратних рахунків коригуються способом сторно.
Такі записи по матеріальних рахунках одномоментно збільшують їх балансову величину на кінець звітного періоду, що не можна не прийняти до уваги при інвентаризації активів. При цьому можливі два варіанти розподілу коригувань:
• а) на кожне найменування або групу закуплених запасів, необоротних активів;
• б) за кожним синтетичним рахунком (20, 22, 28) у цілому окремим рядком в сальдових відомостях.
Таблиця 3.7. ВІДОБРАЖЕННЯ КОРИГУВАННЯ ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЗГІДНО З ВИМОГАМИ ІНСТРУКЦІЇ № 141
| Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | Доходи (оподатковані) | Витрати (оподатковані) | ||
| з/п | д-т | к-т | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1 | Отримано право на податковий кредит з оприбуткованих ресурсів (товари, роботи, послуги) від постачальників | 644 | 631 | 4000 | ||
| 2 | Відображено податковий кредит на розрахунки з бюджетом | 6411 | 644 | 4000 | ||
| 3 | На підставі довідки проведено коригування суми податкового кредиту, що не включається до його складу (сторно) | 6411 | 20, 22, 28, 23, 92, 93, 94 | (1200) | 1200 | |
Не винятком є й інше трактування такої ситуації. Зокрема, з метою уникнення коригування вартості активів доцільним може бути кредитування рахунків витрат. Такий варіант відповідає принципу обачності як одному з правил ведення бухгалтерського обліку згідно із статті 1 Закону № 966. Отже, підприємство може обрати більш доцільний варіант обліку коригувань і прописати його в обліковій політиці.
Одночасно постає питання про можливість включення не відшкодованих сум ПДВ до оподатковуваних витрат. Спираючись на норму пп. 139.1.6 ПКУ можна дати ствердну відповідь, оскільки вона прямо дозволяє відносити до витрат суми ПДВ, сплачені у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Таке право надано тим платникам ПДВ, які одночасно здійснюють операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються ПДВ та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування ПДВ.
При цьому "вхідний" не відшкодований ПДВ може бути віднесений до витрат за трьома способами, які відрізняються датами їх здійснення:
• а) за отриманими послугами/роботами - безпосередньо в місяці їх отримання та використання в господарської діяльності. Як правило, дати отримання та використання результатів послуг/робіт співпадають в межах одного місяця;
• б) за отриманими оборотними активами (запасами) - за датою їх списання на виробництво, продаж в поточному та наступних місяцях;
• в) за отриманими необоротними активами - за датою їх амортизації.
Відображення коригування ПК в Реєстрі податкових накладних
Відповідно до Порядку складання Реєстру виданих та отриманих податкових накладних № 1002 розподіл податкового кредиту слід відображати у відповідних графах розділу II Реєстру ПН - графа 5 (вид документа) та графи 10 і 12 (сума ПДВ). За нашим прикладом в графі 10 підсумком за березень слід зазначити суму 2800 грн, а в графі 12 - 1200 грн. Таким чином загальна сума вхідного ПДВ у 4000 грн розподіляється за видами оподатковуваної діяльності. Норма п. 11.10 Порядку № 1002 встановлює: "Якщо платником проводиться розподіл сум податкового кредиту ... в останній день звітного (податкового) періоду робиться запис щодо коригування записів податкових накладних, відповідно до яких придбавались такі товари/послуги." Вважаємо, що технічно можливим є два варіанти такого відображення.
Перший варіант.
Підприємство відносить усю суму вхідного ПДВ протягом місяця на оподатковувані операції - до графи 10, причому ті накладні, які підлягають розподілу одразу заносяться з літерами ПНР. По закінченні місяця в результаті застосування відсотка розподілу визначається сума сторнування ПК. Це робиться одним записом із знаком (-) у графах 9, 10 та одночасно зі знаком (+) у графах 11, 12. В результаті в графі 10 залишається сума 2800 грн, яку платник має право віднести до декларації в якості ПК.
Другий варіант.
Врахувавши, що рядки 15.1 та 15.2 декларації з ПДВ слід розшифровувати в додатку до декларації Д5, податкову накладну, за якою розподіляється ПДВ, перший раз слід вносити до Реєстру повністю. Як вид документа доцільно застосовувати літери ПН. У кінці місяця по цій самій накладній робиться запис, але в окремому рядку Реєстру із зазначенням виду документа ПНР: зі знаком (-) у графах 9, 10 та одночасно зі знаком (+) у графах 11, 12. Фактично одна накладна, дані якої підлягають розподілу, вноситься до Реєстру ПН двічі. На нашу думку, цей варіант є доцільнішим з точки зору повноти відображення у звітності.
Перерахунок ПК за підсумками року.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відображення коригування податкового кредиту в бухгалтерському обліку протягом року“ на сторінці 1. Приємного читання.
