Необхідність уведення у законодавче поле поняття (терміну) "фінансовий облік" полягає у наступному.
По-перше, такий вид обліку є різновидом бухгалтерського обліку і передує такому поширеному у практиці і закріпленому в Законі № 996 поняттю (терміну) як "фінансова звітність". У практичній діяльності бухгалтерій підприємств саме на підставі інформації регістрів фінансового обліку (обігово-сальдові відомості, журнали-ордери, головна книга) складається фінансова звітність.
По-друге, у вищих навчальних закладах України та багатьох інших країнах учбова дисципліна з поглибленого вивчення бухгалтерського обліку має назву "фінансовий облік". Майбутні фахівці з обліку вивчають бухгалтерський облік насамперед як фінансовий.
По-третє, можна стверджувати, що в основу назви обліку в практичній діяльності бухгалтерій закладається його результат - назва звітності, яка готується за даними такого обліку - фінансова звітність. З точки зору системно-орієнтовного підходу до побудови облікової інформації такий результат практики можна визнати логічним.
Визначення терміну "фінансовий облік" (financial accontinq) в літературних джерелах та авторський варіант наведено в табл. 1.5.
Таблиця 1.5. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ "ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК"
| Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" | Автори С.Грей, Б.Нідлз у книзі "Фінансовий облік: глобальний підхід" ,1999 р, с.6. | Автор (Малишкін О.І.) |
| Відсутній | Процес складання фінансових звітів та їх передача зовнішнім користувачам для оцінки досягнень мети бізнесу | Підсистема, яка здійснює визнання, класифікацію, обробку та передачу фінансової інформації відповідно до вимог концептуальної основи бухгалтерського обліку зовнішнім користувачам у формі фінансових звітів з метою прийняття економічних рішень. |
Податковий облік
Проблемами податкового обліку, податкових розрахунків і дослідженнями їх взаємозв'язку із фінансовим обліком займалося багато вчених, дослідників, експертів. При цьому дослідники і автори посібників з західних країн - А. Лафер, Б. Нідлз, У. Саймонс, П. Самуельсон, М. Фридмен, Г.Хейг та інші актуальні питання податкової системи відслідковували як на мікро-, так і на макрорівнях. Думки щодо статусу податкового обліку та податкових розрахунків диференційовані залежно від моделі, яку застосовує та чи інша країна - загальну чи кодифіковану.
Серед російських дослідників, які внесли значний вклад у теоретичну базу податкового обліку на пострадянському просторі можна відмітити праці таких вчених. Так, організації обліку для оподаткування присвячені роботи М. Акулич, Т. Бодрової, Г. Кас'янової, Н. Лабинцева, Н. Нестеренко, М. Нікитіна, С. Ніколаєва, В. Панскова, С. Шаталова та інших. Розробкою методики окремого податкового обліку від бухгалтерського займалися А. Бризгаліна, В. Захарьїн, В. Кожинов, В. Макарьєва, Л. Целих, Є. Цепілова та інші. Російські вчені в переважній більшості притримуються концепції окремого існування податкового обліку як інформаційної системи на рівні підприємства. Таку позицію можна пояснити здебільше вимогами податкового законодавства РФ.
Серед вітчизняних економістів точки зору дослідників на статус податкового обліку можна поділити на три групи.
До першої належать дослідники, які не сприймають його взагалі як вид обліку. Зокрема А. Бородкін, С. Лінник, М. Проданчук, які навіть у період офіційної регламентації податкового обліку в законодавстві Україні твердили, що податковий облік - тимчасове явище. Можна зауважити, що це "тимчасове явище" у докодексний період відносно податку на прибуток проіснувало 13 років (з 1997 по 2010 р.), що є значним періодом для дії норми законодавства у перехідній економіці. Також А. Бородкін свого часу (у 1998 р.) піддав анафемі податковий облік, назвав показники валових доходів та витрат "дутими" [6, с. 25].
Другу групу представляють учені, які досліджували теоретичні аспекти податкового обліку і звітності: В. Бабич, Ф. Бути-нець, Г. Войнаровский, М. Дем'яненко, Е. Гейєр, Н. Гура, О. Гусакова, М. Лучко, І. Жураковська, М. Коцупатрий, В. Пархоменко, А. Подерьогіна, Г. Пухальска, Д. Свідерский, В. Сердюк, Т. Сльозко, П. Хомин, В. Шпак та інші. Більшість зазначених фахівців визнають його як підсистему бухгалтерського обліку. їхні праці стали настільною книгою молодих учених, експертів, майбутніх фахівців. Як компромісний варіант окремі автори вважають за доцільне замість терміну "податковий облік" вживати термін "податкові розрахунки".
До третій групи належать експерти-консультанти, редактори періодичних бухгалтерських видань, працівники податкової служби - Т. Войтенко, О. Голенко, І. Голошевич, Я. Кавтарєва, О. Кірш, М. Кондзелка, О. Ключник, І. Назарбаєва, О. Самарченко, та інші. Вони є прибічниками існування податкового обліку як самостійної інформаційної системи зі своєю метою і функціями. їхні праці стали настільною книгою бухгалтерів-практиків та консультантів України.
В. А. Шпак в своїй монографії наводить таблицю, з якої видно, що поняття "бухгалтерський облік", "фінансовий облік", "податковий облік" є однопорядковими [130, с. 194 ]. Тобто мають спільну мету, предмет та суб'єкти обліку. З іншого боку, автор вважає безперспективними спроби вписати процедуру розрахунку оподатковуваного прибутку в рамки фінансового обліку. Існування автономних підсистем бухгалтерського обліку не повинно створювати суб'єктам господарювання жодних перешкод для достовірного і повного відображення економічних відносин у процесі господарської діяльності [130, с. 202]. Такий еклектичний підхід є характерним для багатьох досліджень з цього напряму, оскільки на законодавчому рівні не визначені фундаментальні поняття а ні фінансового, а ні податкового обліку.
Незважаючи на розробку багатьох теоретичних, процедурних аспектів обліку, в працях теоретиків і практиків не приділялося уваги введенню поняття (терміну) "податковий облік" у законодавче поле. Необхідність такого кроку, на наш погляд, полягає в тому, що сучасна практика передбачає його виділення як окремого виду обліку на підприємствах України. Це характерно насамперед для податку на прибуток та податку на додану вартість. Певною мірою це можна віднести і до спеціальних режимів оподаткування - єдиного податку та фіксованого сільгоспподатку.
В теоретичних узагальненнях та в практиці система інформації податкового обліку виступає як певна модель:
• o окремий незалежний від фінансового обліку інформаційний потік зі своїми специфічними правилами підготовки інформації в регістрах обліку, складом та методологією звітності. Такий підхід є характерним для податку на додану вартість у період з 1997 р. по цей час та інформації з податку на прибуток з 1997 р. по 2010 р.;
• o автономна частина бухгалтерського обліку, використовуючи підготовлені таким обліком дані для включення їх в спеціальні регістри доходів та витрат з метою наступного обрахування суми оподаткованого прибутку і податку за відповідною ставкою та заповнення декларації з податку на прибуток. Особливо це характерно для різних видів діяльності, відмінних від класичних, - угоди про розподіл продукції, про спільну діяльність, про управління майном, діяльність, за якість застосовують пільгові ставки та звільнення від податку (у період 2011 р. по цей час).
Більш детально тип моделей обґрунтовано у розділі 2 щодо податку на прибуток та у розділі 3 щодо ПДВ та інших податків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фінансовий облік“ на сторінці 1. Приємного читання.
