Особливості коригувань за операціями придбання основних засобів

Облік і аудит податків в Україні

На відміну від оборотних активів та послуг/робіт перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами не річного періоду, а за 12, 24 і 36 місяців їх використання. Додаток 7 до декларації містить таблицю 3, показники якої спрямовані на розподіл вхідного ПДВ по придбаних необоротних активах на 3 роки. Зрозуміло, що на відміну від раніше діючого порядку шляхом розтягування строків законодавець намагається знівелювати ефект одномоментного віднесення великих сум ПК по придбанню необоротних активів і тим самим пом'якшити ситуацію з від'ємним значенням ПДВ в деклараціях платників податку. При цьому частка використання активів в оподатковуваних операціях так само застосовується для проведення коригування сум податку, які віднесено до податкового кредиту (п.199.5 ПКУ).

Не вирішеним залишається методичне питання: що вважати періодом використання основного засобу для цілей цього розрахунку? Плутанину внесла Д11АУ, додавши поняття "використання" об'єкта поняттям "введення в експлуатацію" (графа 2 таблиці 3 Д7) [105]. А ці поняття, як доведено, можуть бути різними за датами (наприклад, верстат придбаний в березні 2011 р., може бути введений в експлуатацію у грудні 2011 р. або пізніше). Тож податківці на місцях можуть трактувати ці дати на свою користь, віддаляючи дату введення в експлуатацію від дати придбання і позбавляючи підприємство законного права на ПК за датою придбання. У такому разі слід апелювати до норм ст. 198 ПКУ, в якій не визначено іншої дати виникнення права на ПК, крім дати придбання або дати списання коштів в оплату товару (основного засобу).

Важливо також визначитися із аналітичним обліком коригувань - по кожному придбаному об'єкту чи загальним розрахунком по підприємству. В ПКУ не зазначено особливих умов з цього приводу. Тому доходимо висновку, що платнику ПДВ можна застосовувати другий, більш простіший варіант розподілу ПК. Хоча не виключено, що окремі платники зважаться на індивідуальний підхід за першим варіантом. Це можливо на малих та/або вузькоспеціалізованих підприємствах, які використовують обмежену кількість основних засобів.

Результати перерахунку (коригування) сум податкового кредиту відображуються у податковій декларації за звітний (податковий) період, на який припадає 12, 24, 36 місяць використання необоротних активів. При знятті платника податку з обліку ПДВ раніше ніж 12, 24, 36 місяців слід застосовувати норму абз. 1 п. 199.4 ПКУ і здійснити перерахунок за фактичним обсягом оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року і до дати зняття об'єкта з обліку.

Бухгалтерський облік коригувань

Відсутність інструктивно встановленого порядку відображення на рахунках операцій коригувань ПК по основних засобах вимушує звертатися до листів Мінфіну та думки експертів. Так, Мінфіну листі від 19.05.2011 р. № 31-08410 рекомендував: у разі збільшення ПК відобразити кореспонденцію: д-т 641 - к-т 63 зі знаком "+" та одночасно цю саму суму зі знаком "-": д-т 10 і к-т 15 та д-т 15 - к-т 63. Якщо за результатами перерахунку необхідно зменшити ПК, тоді на суму ПДВ слід відобразити: д-т 641 - к-т 63 зі знаком "-" і одночасно цю ж суму зі знаком "+" - д-т 10 - к-т15 та д-т 15 - к-т 63. Таким чином буде зменшено або збільшено залишкову вартість основних засобів і в наступному місяці амортизуватися буде вже змінена вартість.

Така методика ускладнює облік і до того ж не є універсальною. Зокрема, нею не можуть скористатися підприємства, в яких строк корисного використання об'єктів основних засобів є меншим за 3 роки (офісна техніка, МНМА). Кращим виходом з ситуації може бути відмова від коригування вартості активів. А від так, коригування слід спрямувати на витрати (при зменшенні ПК) або доходи (при збільшенні ПК).

Експерти висловлюють різні пропозиції щодо вибору рахунків. Зокрема, при віднесенні ПК на витрати (з к-т 644) Н. Алпатова [1, с. 9] пропонує використовувати рахунок 92, а К. Давидова [27, с. 23] - рахунок 94. Кожна позиція має свою рацію. Проте нам виявляється більш обґрунтованим варіант рахунку 92, на якому відображаються загальногосподарські витрати, у тому числі і податки (внески).

Щодо доходів, то Н. Алпатова пропонує субрахунок 746, а К. Давидова - субрахунок 719. Виходячи з сутності необоротних активів та принципу обачності, варіант з субрахунком 746 нам виявляється більш обґрунтованим.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості коригувань за операціями придбання основних засобів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ З ПОДАТКІВ

  • Міжнародний досвід застосування МСФЗ в контексті оподаткування прибутку підприємств

  • Призначення механізму податкових різниць

  • Досвід Російської Федерації

  • Генезис та розвиток податкового обліку і податкових розрахунків в Україні

  • Етап II. 1997 - 2000 рр

  • Особливості обліку валових доходів, валових витрат і амортизації

  • Методика відображення доходів і витрат у регістрах бухгалтерського обліку

  • Зведений аналітичний облік

  • Етап III. 2001 - 2005 рр.

  • Критичний аналіз статусу, функцій, об'єктів та методів податкового обліку

  • Фінансовий облік

  • Управлінський облік

  • Статус податкового обліку

  • Позиція центрального податкового органу

  • Позиція аналітиків та дослідників державного сектору

  • Розмежування понять "оподаткування" і "податковий облік"

  • Креативний підхід до організації податкового обліку

  • Предмет, схеми і функції податкового обліку

  • Об'єкти, методи та форми податкового обліку

  • Методи (прийоми, правила) обліку

  • Узагальнення податкової інформації у формах фінансової звітності

  • Висновок до розділу 1

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО У ЗВІТНОСТІ

  • Російська Федерація

  • Регістри (реєстри) податкового обліку

  • Республіка Білорусь. Об'єкт оподаткування

  • Відмінності бухгалтерського та податкового підходів

  • Моделі зв'язку інформації фінансової і податкової звітності в контексті механізму податкових різниць

  • Вибір формули розрахунку оподатковуваного прибутку

  • Застосування нових термінів

  • Порядок формування оподатковуваних доходів

  • Аналіз підходів щодо визначення та застосування податкових різниць

  • Методика застосування порівняльних підходів

  • Варіанти моделей взаємозв'язку систем фінансового та податкового обліку

  • Методологія обліку доходів із застосуванням механізму податкових різниць

  • Вплив договірних умов на методику обліку доходів

  • Відображення операцій особливого виду

  • Методика визначення податкових різниць щодо доходів в контексті вимог МСФЗ

  • Цільове фінансування (субсидії, субвенції, дотації)

  • Інші доходи

  • Оподаткування дивідендів

  • Методологія обліку витрат із застосуванням механізму податкових різниць

  • Загальновиробничі витрати

  • Нормування витрат

  • Облік повернених товарів

  • Амортизаційні відрахування

  • Розподіл витрат за звільненими від оподаткування операціями

  • Методика визначення податкових різниць щодо витрат за МСФЗ

  • Інші операційні витрати

  • Інші витрати

  • Методичні аспекти узагальнення обліково-податкової інформації з податку на прибуток

  • Вибір реєстрів та рахунків податкового обліку

  • Вибір рахунків обліку податкових різниць

  • Інвентаризація активів і зобов'язань: податковий аспект

  • Податкові наслідки формули нестачі активів

  • Розрахункові аспекти механізму податкових різниць

  • Бухгалтерське узагальнення

  • Висновки до розділу 2

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ТА ІНШИХ ПОДАТКІВ

  • Республіка Білорусь

  • Документальне оформлення

  • Країни ЄС

  • Моделі зв'язку інформації фінансової та податкової звітності з ПДВ

  • Методика застосування податкових накладних

  • Розбіжності за специфічними операціями

  • Особливості побудови реєстрів аналітичного обліку та їх удосконалення

  • Порівняння аналітичних позицій різних видів обліку

  • Методика організації інформаційної база бухгалтерського обліку

  • Особливості обліку ПДВ у разі нестач при інвентаризації майна

  • Особливості обліку ПДВ у бюджетних установах

  • Методичні аспекти розподілу і обліку податкового кредиту

  • Відображення коригування податкового кредиту в бухгалтерському обліку протягом року

  • Особливості коригувань за операціями придбання основних засобів
  • Особливості коригувань ПК при застосуванні касового методу ПДВ

  • Проблеми обліку інших податків і зборів та шляхи їх вирішення

  • Облік операцій з розподілу продукції

  • Висновки до розділу 3

  • МЕТОДОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ПОДАТКІВ

  • Нормативні джерела

  • Звітність аудиторів

  • Класифікація аудиту податків

  • Організаційний аспект

  • Прийоми планування аудиту податків та оцінки системи внутрішнього контролю

  • Спільні підходи до складання загального плану аудиту та програми.

  • Планування перевірки глибини аналітичного бухгалтерського фінансового обліку

  • Особливості планування аудиту малих суб'єктів аудиторської діяльності

  • Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства платника податків

  • Вивчення схем оптимізації податків

  • Оцінка системи обліку

  • Методика побудови робочих та підсумкових документів

  • Формування остаточного аудиторського файлу

  • Методичні аспекти складання та застосування звітів (висновків) аудитора

  • Методика розрахунку та контроль показника податкового навантаження

  • Висновки до розділу 4

  • ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА